Дата документу 28.09.2020
Справа № 334/8900/18
Провадження № 2/334/449/20
28 вересня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.
при секретарі Манюхіні О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МетаБанк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ПАТ «МетаБанк» про визнання припиненим договору поруки № 925201100, укладений між ним та ПАТ «МетаБанк» вказавши у позові, що у квітні 2018 року, ним було отримано повідомлення від ПАТ «МетаБанк» про наявну у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, тому йому, як поручителю за кредитним договором пропонувалось виконати умови договору поруки, а саме виконати зобов'язання за кредитним договором.
Також, позивач зазначав, що ним дійсно було укладено договір поруки№9252011005003 з АБ «Металург» від 08.08.2008 р, на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним Договором від 08.08.2008 року №625201100508А.
Згідно умов кредитного договору було передбачено черговість погашення основного зобов'язання за кредитом, шляхом щомісячної сплати тіла кредиту та нарахованих відсотків, а обов'язок звернення до поручителя виникає у кредитора з моменту першого прострочення сплати боржника.
Заборгованість у ОСОБА_3 виникла станом на 21 липня 2010 року зі сплати відсотків у розмірі 63731,53 грн. За наявності певної простроченості за кредитними зобов'язаннями, банк використав своє право на звернення до суду про стягнення простроченої заборгованості, яка на цей час є погашеною за вказаний період.
Відповідач не звертався до поручителя з обов'язків шо випливають з договору поруки. Позивач вважає, що враховуючи визначеність сторонами кредитного договору черговості погашення основного зобов'язання, строк сплати якого боржником вже настав, то шестимісячний строк пред'явлення вимог до поручителя, починає свій відлік з дати виникнення у позивача права вимоги сплати боргу, строк сплати якого настав.
З огляду на те, що основне зобов'язання боржника складається з окремих чергових платежів згідно графіку, шестимісячний строк, на протязі якого відповідач має право пред'явити вимогу про сплату боргу до поручителя, рахується з дати виникнення у нього права вимоги до боржника про сплату ним боргу у вигляді конкретного чергового платежу.
Таким чином, враховуючи, що дата настання порушення зобов'язання Позичальницею виник 22.07.2010 року, у відповідача виникло право на звернення до поручителя в строк, що дорівнює шести місяцям. А тому такий строк припиняється 23.01.2011 року.
Зважаючи, що з моменту виникнення такого права, по 13.04.2018 року, пройшло більше семи років , позивач вважає, що відповідачем пропущено строк існування самого зобов'язання поруки в межах якого він міг би звернутися до поручителя з будь якими вимогами.
На підставі вищевикладеного та з посиланням на норми Закону, позивач просив суд визнати припиненим договір поруки № 925201100, укладений з АБ «Металург» від 08.08.2008 року.
Представник позивача у судовому засіданні наполягаючи на фактах, викладених у позовній заяві просив суд задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
Додатково, представник позивача пояснив, що з 2010 року по цей час 2019 р.- банк є власником нерухомого майна, отриманого на задоволення вимог за кредитним Договором. Згідно ордеру, Банком було взято на баланс нерухоме майно. З часу набрання чинності рішенням суду й до кінця 2018 року, банк не звертався з вимогами ані до ОСОБА_2 , ані до позивача як Поручителя. Натомість рішення по вказаній справі ще не прийнято та навіть не розпочато розгляд справи по суті, в наслідок якого суд має відмовити у задоволенні безпідставних вимог Пат «МетаБанк» заявлених з порушенням строку позовної давності.
Представник відповідача ПАТ «МетаБанк» у судовому засіданні заперечував проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та недоведеними.
В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача надав відзив на позовну заяву з усіма письмовими доказами, на які він посилався в ході судового розгляду.
Представник третьої особи ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги позивача та просила задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши надані сторонами письмові докази по справі та усі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, врахувавши предмет та підставу позову, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.
Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.
Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За вимогами ст.ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Як було встановлено в ході судового розгляду, 08.08.2008 року між Акціонерним банком «Металург» правонаступником якого є Акціонерне товариство “МетаБанк” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №625201100508А, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит на споживчі цілі - придбання житла, у розмірі 300 922 грн. на строк 240 місяців по 08.08.2028 року включно, зі сплатою 19,95% річних порядку та на умовах, передбачених цим договором.
За умовами договору позичальник здійснює погашення кредиту в сумі 1 254 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі нарахованих відповідно до п.5.2 цього договору. З цією метою позичальник зобов'язаний забезпечити надходження на картрахунок кожного місяця сум не менше за ті, що наведені в додатку №1 до договору. Сума нарахованих відсотків, зазначених у додатку до договору, змінюється у, тому числі, у разі дострокового часткового чи повного погашення суми заборгованості по кредиту.
Пунктом 3.1 кредитного договору передбачено, що у випадку настання події втримання сплати частини кредиту та відсотків щонайменше на один календарний місяць, несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту, іншого істотного порушення умов договору, банк складає акт, на підставі якого приймає рішення про дострокове погашення позичальником кредиту, відсотків за ним та інших платежів.
Про прийняте рішення банк повідомляє позичальника у письмовій формі із зазначенням причин та строків погашення позичальником кредиту відсотків за ним та інших платежів.
Банк має право достроково стягнути суму виданого кредиту по закінченню 10-денного строку з моменту відправлення такого повідомлення.
Кредитний договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту, сплаті відсотків, інших платежів, неустойки, а також відшкодування збитків, заподіяних Банку ( п.7.3 Договору.)
Даний кредитний договір забезпечений трьома договорами поруки від 08 серпня 2008 року, укладеними між Банком та ОСОБА_4 за №9252011005002, між Банком та ОСОБА_1 за №9252011005003, між Банком та ОСОБА_5 за №9252011005004, відповідно до яких поручителі поручилися перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 625201100508А від 08 серпня 2008 року. , за яким ОСОБА_2 зобов'язана повернути кредит у розмірі 300 922 грн.
Пунктом 3 договору поруки обумовлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником свої зобовязань за Кредитним договором по погашенню кредиту, сплаті відсотків за кредитом, комісій, сум неустойки і нанесених збитків та інших платежів за кредитним договором Поручитель, як солідарний боржник Банку, зобов'язується погасити борг.
Відповідно до п.4 договору поруки поручитель зобов'язаний самостійно слідкувати за виконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором. При цьому, банк вправі, але не зобов'язаний письмово інформувати Поручителя про невиконання або неналежне виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Відповідач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та надав кредит в обумовленій кредитним договором сумі.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором виникла прострочена заборгованість, яка станом на 21 липня 2010 року складалася із заборгованості зі сплати відсотків 63 731, 53 грн. та пені - 29 872,53 грн., а всього 93 604, 06 грн.
Вказані обставини встановлені рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2014 року у справі №2-4585/11 за позовом Публічного акціонерного товариства “МетаБанк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, яке набуло законної сили та є остаточним.
Зазначеним рішенням суду позовну заяву Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» задоволено частково, шляхом стягнення солідарно з ОСОБА_2 та з кожного із поручителів окремо на користь Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором №625201100508А від 08 серпня 2008 року.
Вказане рішення суду в добровільному порядку не виконано.
26 березня 2018 року у відповідності до п.3.1 Кредитного договору АТ “МетаБанк” прийняло прийнято рішення про наближення строків дії кредитного договору та дострокове погашення суми кредиту та заборгованості за відсотками та іншими платежами.
Відповідно до п.2.8 Кредитного договору, у разі настання будь-якої події, зазначеної у п.3.1 цього договору та отримання від Банку повідомлення про дострокове погашення кредиту, позичальник зобов'язаний погасити Банку кредит, сплатити відсотки та виконати інші зобов'язання цього договору у 30-денний строк з моменту відправлення Банком такого повідомлення.
03.04.2018 року Відповідачем були направлені повідомлення від 30.03.2018 року №10/836 ОСОБА_5 , №10/837 ОСОБА_2 , №10/838 - ОСОБА_1 , №10/839 ОСОБА_4 про дострокове повернення кредиту протягом 10 календарних днів з моменту відправлення цього повідомлення, тобто до 13 квітня 2018 року, які не виконані з Відповідачами.
У травні 2018 року ПАТ «МетаБанк» подав до Комунарського районного суду м.Запоріжжя позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. Наразі здійснюється судовий розгляд, рішення по даній справі не ухвалено. При цьому, 22.01.2019 року Комунарський районний суд м.Запоріжжя залишив без задоволення клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, які просили зупинити проваження у зв'язку з подачею ОСОБА_1 позову до Ленніського районного суду м.Запоріжжя про визнання договору поруки припиненим.
Суд не прийняв до уваги доводи позивача про прострочення Відповідачем права на звернення до нього як поручителя, виходячи з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила повинні застосовуватись і до поручителя.
Правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення пщава вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань (позиція ВСУу справі № 6-272цс16 від 29 червня 2016року).
При наявності рішення суду про стягнення боргу з позичальника та поручителя правовідносини поруки за договором не є припиненими в частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.
Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій щодо реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов'язання полягає не в змісті кредитного договору, а в реально існуючих правовідносинах, які складаються з прав та обов'язків.
Аналогічні положення містяться у постановах Верховного суду України від 14.09.2016 р. по справі № 6-223цс16, коли вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинна бути пред'явлена у судовому порядку в межах строку дії договору поруки, або протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням, якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
У постанові Верховного суду України від 29.03.2017р. по справі № 6-3087цс16 зазначено, що строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2018 року Відповідачам були направлені повідомлення від 30.03.2018 року №10/836 ОСОБА_5 , №10/837 ОСОБА_2 , №10/838 ОСОБА_1 , №10/839 ОСОБА_4 про дострокове повернення кредиту протягом 10 календарних днів з моменту відправлення цього повідомлення, тобто до 13 квітня 2018 року.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення №6900612604064 ОСОБА_1 отримав вимогу-повідомлення №10/838 від 30.03.2018 та надав відповідь у формі скарги від 24.04.2018 року.
Виходячи з наведеного, суд вважає доводи ОСОБА_1 щодо припинення поруки за договором поруки не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються обставинами справи.
Посилання Позивача про те, що Банк вже скористався своїм правом про дострокове повернення всієї суми кредиту спростовуються обставинами, встановленими рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16.01.2014 справі №2-4585/11, де зазначено, що оскільки рішення про дострокове погашення позичальником кредиту, відсотків за ним та інших платежів, як це передбачено п.3.1 кредитного договору, банком не приймалося, про прийняте рішення банк у письмовій формі не повідомляв, а пропонував погасити тільки прострочену заборгованість зі сплати відсотків і пеню, яка мала бути нарахована після відвідування позичальником або поручителями відділення банку, останній має право тільки на стягнення простроченої заборгованості та пені.
Право на дострокове стягнення неповернутого залишку кредиту на час пред'явлення позову у відповідності з умовами кредитного договору (п.3.1) за фактичних обставин справи у банка не виникло.
Судом встановлено, що строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором не настав, рішення про дострокове повернення кредитних коштів, як це передбачено п.2.2 іпотечного договору і п.3.1 кредитного договору, Банком не приймалося. Таким чином, кредитний договір, договір іпотеки та договори поруки не припиняли свою дію.
Виходячи з наведеного, з урахуванням того, що позивач не надав в ході судового розгляду належних доказів на обґрунтування свої позовних вимог, суд доходить висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «МетаБанк».
У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог, понесені ним судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,у відповідності до ст.. 11, 15, 16, 526,553,554, 1050,1054 ЦК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МетаБанк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.Ю.Козлова