печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51316/19-ц
24 вересня 2020 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Шевченко Т.В.,
справа № 757/51316/19-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач 1: Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
відповідач 2: Держава України в особі Державної казначейської служби України
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання судових рішень,
представник відповідача Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Васіна І.О.,
У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та просив постановити рішення, яким просив стягнути з відповідача Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на його користь:
-недоплачену одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням складової грошового забезпечення на оздоровлення у розмірі 48 604,00 грн. з урахуванням раніше виплаченої суми відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року;
-недоплачену грошову допомогу по інвалідності з урахуванням складової грошового забезпечення на оздоровлення у розмірі 181 008,00 грн. з урахуванням раніше виплаченої суми відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року;
-компенсацію втрати частини доходу, а саме невиплатою одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 153 672, 63 грн. за період з 07.08.2007 року по теперішній час;
-компенсацію втрати частини доходу, а саме невиплатою одноразової грошової допомоги по інвалідності у розмірі 535 294,37 грн. за період з 20.08.2007 року по теперішній час;
-доплату до пенсії з урахуванням складової грошового забезпечення на оздоровлення за період з 07.08.2007 року по липень 2019 року у розмірі 360 071,68 грн.;
-компенсацію втрати частини доходу, а саме невиплатою пенсії з урахуванням складової грошового забезпечення на оздоровлення за період з 07.08.2007 року по липень 2019 року у розмірі 563 296, 64 грн.;
-витрати, здійснені з поданням позовної заяви та для відновлення порушеного права, а саме проїзних квитків до суду, поштових витрат, в загальному розмірі 1 053,03 грн.;
-моральну шкоду у розмірі 3 352,00 грн., завдану тривалим невиконанням судових рішень.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 57815443 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 13.11.2018 року у справі № 804/1553/18 про зобов'язання Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місячний строк з дня набрання законної сили судового рішення внести доповнення в грошовий атестат від 07.08.2007 року та грошове забезпечення ОСОБА_1 , включивши в них одноразову грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 3 352 грн. та видати йому довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з включеною в неї суми грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 3 352,00 грн. На підставі неодноразових скарг та заяв позивача про здійснення виконавчих дій з порушенням строків старшим державним виконавцем Башіловим В.О. були прийняті постанови про накладення штрафів на боржника від 14.01.2019 року та від 18.03.2019 року з попередженням боржника про кримінальну відповідальність, а також 18.03.2019 року Слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у м. Києві було направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. 06.05.2019 року старшим державним виконавцем Башіловим В.О. передчасно та без фактичного виконання в повному обсязі рішення суду прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 57815443. У зв'язку з чим, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав про визнання протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року у справі № 160/2620/19 адміністративний позов позивача задоволено частково, визнано протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строків перевірки виконання боржником судового рішення боржника у виконавчому провадженні ВП № 57815443 та щодо порушення строків винесення постанов про накладення штрафів на боржника у виконавчому провадженні ВП № 57815443, визнано протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не надіслання у виконавчому провадженні ВП № 57815443 стягувачу - ОСОБА_1 , належним чином завіреної копії повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 18.03.2019 року № 20.1/57815443/21, зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати стягувачі - ОСОБА_1 , належним чином завірену копію повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 18.03.2019 року № 20.1/57815443/21, визнано протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно не звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням у виконавчому провадженні ВП № 57815443, зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути у виконавчому провадженні ВП № 57815443 питання щодо звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням. Вказані рішення суду набрали чинності, однак до цього часу державним виконавцем не виконано. Така тривала бездіяльність посадової особи органу державної влади - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України завдає позивачу значної матеріальної та моральної шкоди, яка полягає у постійних душевних стражданнях, переживаннях; безвихідності, безпомічності, невизначеності у можливості реалізації своїх прав та законних інтересів. Вказане потребує від позивача докладання додаткових зусиль для можливості подолати такі негативні наслідки протиправної поведінки. Заподіяну матеріальну та моральну позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 1167, 1173, 1174 ЦК України. Крім того, вважає, що тривалим невиконанням судових рішень він втратив дуже значну частину доходів, оскільки його було обмежено у володінні коштами, які були знецінені у результаті інфляційних процесів в Україні, у зв'язку з чим виникає необхідність їх компенсації у розмірах вказаних у розрахунках позивача відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів», у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою суду від 26.09.2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.11.2019 року (а.с. 133).
21.10.2019 року до суду від представника відповідача 1 Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Васіної І.О. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким державним виконавцем здійснено всіх можливих заходів для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі 840/1553/18. Крім того, листом від 17.05.2019 року на адресу позивача скеровувалась копія повідомлення від 18.03.2019 року про вчинення Державною службою України з надзвичайних ситуацій кримінального правопорушення. Також, 11.07.2019 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року у справі № 160/2620/19 скеровано подання до Печерського районного суду м. Києва про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, про що позивача було повідомлено. Тому, доводи позивача щодо невиконання вказаного рішення суду спростовуються наведеним. Крім того, сума заявлена позивачем не може вважатися збитками, зважаючи на те, що ця сума підлягає виплаті позивачу у порядку перерахунку та доплати пенсії. Також позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він безповоротно втратив право та можливість на отримання належних йому сум за виконавчим документом. Невиконання судового рішення Державною службою України з надзвичайних ситуацій як боржника у зобов'язанні не може вважатися бездіяльністю органу державної виконавчої служби при здійсненні нею своїх повноважень, що підпадає під визначення ст. 1173 ЦК України.
Ухвалою суду від 28.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2020 року (а.с. 151).
Позивач у судове засідання не з'явився, неодноразово направляв на адресу суду заяви, відповідно до яких просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представники Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та представник Державної казначейської служби України до судового засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтями 1173, 1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між ними.
При цьому, як вбачається з тексту вказаних статей, обов'язковою умовою їх застосування є заподіяння особі шкоди саме незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування чи їх посадовою або службовою особою при здійсненні нею своїх повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року в адміністративній справі № 804/1553/18 зобов'язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій у місячний термін з дня набрання законної сили судового рішення внести доповнення в грошовий атестат від 07 серпня 2007 року та грошове забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , включивши в них одноразову грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 3 352 грн. та видати йому довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з включеною в неї суми грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 3 352 грн. (а.с. 58-62).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 року вказане рішення залишено без змін (а.с. 64-66).
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. від 03.12.2018 року відкрито виконавче провадження № 57815443 з примусового виконання виконавчого листа № 804/1553/18, виданого 13.11.2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом (а.с. 86).
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. від 14.01.2019 року за невиконання судового рішення у справі № 804/1553/18 на Державну службу України з надзвичайних ситуацій накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн., а постановою від 18.03.2019 року - штраф в розмірі 10 200,00 грн. (а.с. 81-83).
18.03.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. направлено до слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомлення про вчинення боржником Державною службою України з надзвичайних ситуацій кримінального правопорушення за фактом умисного невиконання виконавчого листа у справі № 804/1553/18 (а.с .84-85).
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. від 06.05.2019 року виконавче провадження № 57815443 з примусового виконання виконавчого листа № 804/1553/18 закінчено (а.с. 86).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року в адміністративній справі № 160/2620/19 визнано протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно порушення строків перевірки виконання боржником судового рішення боржника у виконавчому провадженні ВП № 57815443 та стосовно порушення строків винесення постанов про накладення штрафів на боржника у виконавчому провадженні ВП № 57815443, визнано протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно не надіслання у виконавчому провадженні ВП № 57815443 стягувачу - ОСОБА_1 , належним чином завіреної копії повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 18.03.2019 року № 20.1/57815443/21, зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати стягувачі - ОСОБА_1 , належним чином завірену копію повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 18.03.2019 року № 20.1/57815443/21, визнано протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно не звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням у виконавчому провадженні ВП № 57815443, зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути у виконавчому провадженні ВП № 57815443 питання стосовно звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням (а.с. 87-97).
Як встановлено судом, державним виконавцем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року листом від 17.05.2019 року № 16345-33-19/20.1/21 на адресу позивача ОСОБА_1 направлялась копія повідомлення від 18.03.2019 року № 20.1/57815443/21 про вчинення Державною службою України з надзвичайних ситуацій кримінального правопорушення.
11.07.2019 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року скеровано подання до Печерського районного суду м. Києва про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, про що позивача було повідомлено.
Отже, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були вжиті всі заходи, спрямовані на виконання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року в адміністративній справі № 804/1553/18 та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року в адміністративній справі № 160/2620/19 та виконані всі обов'язки, що виникли внаслідок ухвалення зазначених рішень.
При цьому, суд звертає увагу, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року в адміністративній справі № 160/2620/19 не було зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 57815443 з примусового виконання виконавчого листа № 804/1553/18, виданого 13.11.2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, враховуючи недоведеність вини особи у її заподіянні.
Крім того, позовні вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходу задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», на який посилався позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, - компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків иплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001р. також передбачено, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Враховуючи, що доходи, на які посилається позивач, зокрема, грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні та одноразова грошова допомога зі встановленням інвалідності, нараховані не були, то й підстав для виплати компенсації у зв'язку з затримкою їх виплати, посилаючись на вказані нормативні акти, не вбачається.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом враховується, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року по справі № 640/3837/17 та від 29 серпня 2018 року по справі № 686/16161/16-ц.
Отже, в даному випадку необхідною умовою для притягнення відповідача 1 до відповідальності у вигляді стягнення моральної шкоди є доведення позивачем перед судом факту протиправної поведінки відповідача, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Відповідно до ст. 25 БК України органом, уповноваженим здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, є Казначейство України. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року за №215, визначає Державну казначейську службу України центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Відповідно до підпункту 3 пункту 4 згаданого Положення до завдань Державної казначейської служби України віднесено здійснення безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
Відповідно до п.п. 35, 38 цього Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
В порядку ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З наведених обставин справи вбачається, що позивачем неодноразово оскаржувались дії та бездіяльність певних службових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, і відповідні судові рішення підтверджують наявність наведених позивачем обставин. Зокрема, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року в адміністративній справі № 160/2620/19, яким визнавались протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно порушення строків перевірки виконання боржником судового рішення боржника у виконавчому провадженні ВП № 57815443 та стосовно порушення строків винесення постанов про накладення штрафів на боржника у виконавчому провадженні ВП № 57815443, не надіслання у виконавчому провадженні ВП № 57815443 стягувачу - ОСОБА_1 , належним чином завіреної копії повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 18.03.2019 року № 20.1/57815443/21, не звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням у виконавчому провадженні ВП № 57815443.
Таким чином суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України моральної шкоди.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що 3 352,00 грн. є пропорційним відшкодуванням позивачу моральної шкоди, а також, враховуючи і те, що вказаний розмір моральної шкоди визначений позивачем у позові.
Щодо стягнення витрат, здійснених для відновлення порушеного права, а саме проїзних квитків до суду та багаторазових витрат на поштові відправлення позовів, заяв та скарг до судів різних інстанцій, суд дійшов висновку, що у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити, оскільки вказані витрати не є витратами, пов'язаними з розглядом справи в розумінні ст. 79 ЦПК України. Крім того, витрати на проїзні квитки документально не підтверджені.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 23, 1166,1167,1173, 1174 Цивільного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 267, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання судових рішень - задовольнити частково.
Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку у відшкодування моральної шкоди 3 352,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622.
Відповідач 2: Державна казначейська служба України: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.
Суддя О.В.Батрин