13.10.2020 Справа № 756/12385/20
Справа № 756/12385/20
Провадження № 2-з/756/281/20
про забезпечення позову
13 жовтня 2020 року
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., дослідивши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю, поділ майна, набутого під час спільного проживання,
Позивач ОСОБА_1 30 вересня 2020 року звернулась до суду 05 жовтня 2020 року зі зазначеною позовною заявою, в якій просить суд: встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з 28 листопада 2013 року по 14 серпня 2015 рік. Поділити майно, набуте під час спільного сумісного проживання однією сім'єю, а саме, квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; будинку за адресою АДРЕСА_4 ; '/г квартиру АДРЕСА_5 ; квартиру АДРЕСА_6 ; квартиру АДРЕСА_7 .
Разом із позовною заявою 30 вересня 2020 року, позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити поданий нею позов шляхом накладання арешту на:
1/2 частку квартири за адресою АДРЕСА_8 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 05.1 1.2013 року, вартістю 760000 гривень, право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 ;
1/2 частку квартири за адресою АДРЕСА_9 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22.1 1.2013 року, вартістю 780000 гривень, право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 ;
1/2 частку квартири за адресою АДРЕСА_10 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.12.2013 року, вартістю 290 000 грн., право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 ;
1/2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.2014 року, вартістю 502000 гривень, право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_5 ;
1/2 частку квартири за адресою АДРЕСА_11 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.06.2017 року, вартістю 790 000 гривень, право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 ;
1/2 частку квартири за адресою АДРЕСА_12 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав та додаткової угоди № 1 від 13.02.2018 року, вартістю 534000 гривні, право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 ;
1/3 частку квартири за адресою АДРЕСА_13 на підставі договору купівлі- продажу майнових прав та додаткової угоди № 1 від 13.02.2018 року, вартістю 542000 гривні, право власності зареєстровано за відповідачем
ОСОБА_3 мотивування поданої заяви позивача зазначає, що оскільки право власності на усе спірне майно, що є предметом поданого нею позову, зареєстровано за відповідачем, який заперечує її право на відповідну частку в ньому, на теперішній час в суді розглядається справа про розірвання шлюбу, просить суд задовольнити подану заяву з метою збереженні майна що підлягає поділу.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу 06 жовтня 2020 року матеріали заяви про забезпечення позову передано в провадження головуючого судді Яценко Н.О.
В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, матеріали поданої позовної заяви, приходить висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч.1 ст.152 ЦПК України, одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
З досліджених судом змісту та вимог позовної заяви встановлено, що предмет спору в даній справі є майно набуте сторонами в період спільного проживання, позивач просить суд розподілити спірне нерухоме майно.
Судом досліджена інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04 червня 2020 року, з якого видно, що усе нерухоме майно,яке є предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог право власності зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 .
Враховуючи зазначені вище обставини, а також те, що усе нерухоме майно, що є предметом даного позову зареєстровано за відповідачем; можливість відчуження відповідачем спірного майна, суд приходить до висновку, що на даний час є всі підстави припускати, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, а отже застосування вказаних заходів забезпечення у вигляді арешту на Ѕ частину спірного нерухомого майна відповідатиме призначенню та меті застосування.
Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси позивача, відповідача та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність (співмірність )забезпечення позову, який просить застосувати позивач, пред'явленим ним вимогам, у зв'язку з чим вважає необхідним забезпечити позов та накласти арешт на 1/2 частину спірних квартир, які на думку позивача, підлягають поділу та 1/3 частини квартири АДРЕСА_7 , в межах заявлених вимог.
Підстав, які б визначали необхідність обов'язково застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.
Керуючись ст.ст.2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_10 ), про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю, поділ майна, набутого під час спільного проживання - задовольнити.
Накласти арешт на :
1/2 частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_8 , яка на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 05.11.2013 року, належить на праві власності ОСОБА_6 , вартістю 760000 гривень,
1/2 частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_9 , яка на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 22.11.2013 року, належить на праві власності ОСОБА_6 , вартістю 780000 гривень;
1/2 частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_10 , яка на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.12.2013 року, на праві власності належить ОСОБА_6 , вартістю 290 000 грн.,
1/2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , яка на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.2014 року, належить ОСОБА_6 , вартістю 502000 гривень,
1/2 частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_11 , яка на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.06.2017 року, належить ОСОБА_6 , вартістю 790 000 гривень,;
1/2 частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_12 . яка на підставі договору купівлі-продажу майнових прав та додаткової угоди № 1 від 13.02.2018 року, належить ОСОБА_6 , вартістю 534000 гривні;
1/3 частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_13 на підставі договору купівлі- продажу майнових прав та додаткової угоди № 1 від 13.02.2018 року, належить ОСОБА_6 , вартістю 542000 гривні.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її винесення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвалу складено та підписано 13 жовтня 2020 року.
Суддя Н.О. Яценко