30.09.2020 Справа № 756/5924/19
Справа № 756/5924/19
Провадження 2/756/1144/20
30 вересня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Шершньові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, Прокуратури м. Києва, Головного управління національної поліції у м. Києві, Подільського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, Печерського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, третя особа Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 15.02.2016 року відкрито кримінальне провадження №12016100050001666, проте слідство належним чином не велося, жодної процесуальної дії слідчими вчинено не було, у зв'язку із чим позивачка за захистом своїх прав неодноразово зверталася до прокуратури м. Києва. В подальшому, у зв'язку із тим, що за її заявами про вчинення кримінальних правопорушень, відомості до ЄРДР відповідачами не вносились, вона змушена була неодноразово звертатися зі скаргами на бездіяльність відповідачів у судовому порядку.
Оскільки бездіяльність посадових осіб Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, прокуратури м. Києва, ГУ НП у м. Києві, Подільського УП ГУ НП у м. Києві, Печерського УП ГУ НП у м. Києві, Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, перешкоджає їй, як особі постраждалої від кримінального правопорушення, доступу до правосуддя, внаслідок чого протягом тривалого часу вона відвідувала державні установи, несла пов'язані із цим майнові витрати, втратила доходи, які б могла отримати, а також зазнала моральних страждань, що виразилось у погіршенні її стану здоров'я, втрати душевного спокою, змінах у стосунках з оточуючими та сім'єю, ОСОБА_1 просить суд стягнути на її користь солідарно з відповідачів 396 949 грн. 85 коп. матеріальної шкоди та 500 000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди.
У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача ГУ НП у м. Києві просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
У відповіді на відзив відповідача ГУ НП у м. Києві Морозова Н.В. просила залишити відзив на позовну заяву без розгляду у зв'язку із його необґрунтованістю.
В поданому відзиві представник прокуратури м. Києва зазначив, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами заподіяння їй шкоди, а тому її позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідь на відзив прокуратури м. Києва позивачка просила поданий відзив залишити без розгляду у зв'язку із його необґрунтованістю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник прокуратури м. Києва та представник відповідачів ГУ НП у м. Києві у судовому засіданні просили у позові відмовити, посилаючись на його безпідставність.
Представник третьої особи Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника, у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 82 ЦПК України).
Судом установлено, що за заявами позивачки від 15.02.2016 року, 01.02.2016 року, 14.02.2018 року, 03.04.2017 року до ЄРДР внесено відомості № 12016100050001666, № 120141000700004078, № 42018101030000028, № 42017100000000780 та на підставі ухвал суду від 30.08.2018 року, 21.12.2017 року внесено відомості до ЄРДР за № 52018000000000418, № 42018100000000 (т. 1 а.с. 203,205-206, 207-208, 210, 212, 213).
Ухвалою Печерського районного суду від 23.05.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано уповноважених осіб прокуратури м. Києва розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.04.2018 року № 1141-А (т. 1 а.с. 147).
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києві від 08.10.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано прокурора Київської місцевої прокуратури № 5, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016100050001666 від 15.02.2016 року, здійснити повідомлення ОСОБА_1 про відмову у задоволенні її клопотання від 05.09.2018 року № 706 у кримінальному провадженні одним із способом, передбачених ст. 136 КПК (т. 1 а.с. 31).
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києві від 28.08.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано прокурора Київської місцевої прокуратури № 5, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016100050001666 від 15.02.2016 року розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.08.2018 року, зареєстроване за № 8955вх, відповідно до вимог ст. 220 КПК України (т.1 а.с. 34).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано прокурора м. Києва розглянути її скаргу від 08.10.2018 року №2646-П в порядку та строки, передбачені ч.2 ст.308 КПК України (т.1 а.с.145).
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 27.02.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано Подільське УП ГУ НП у м. Києві розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.11.2018 року, яке було отримано Подільським УП ГУ НП у м. Києві 13.11.2018 року в рамках кримінального провадження № 120141000700004078 від 11.06.2014 року (т. 1 а.с. 43).
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 18.03.2019 року скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправною бездіяльність слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Семчука А.І., зобов'язано слідчого Подільського УП ГУ НП у м. Києві розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 № 2079 від 21.02.2018 року, яке було отримано Подільським УП ГУ НП у м. Києві 21.02.2018 року в рамках кримінального провадження № 120141000700004078 від 11.06.2014 року (т. 1 а.с. 43).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано уповноваженого прокурора Генеральної прокуратури України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 19.09.2018 року за № 33 відповідно до ст. 308 КПК України (т.1 а.с. 38).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано прокурора м. Києва Говду Р.М. або іншого уповноваженого прокурора розглянути в порядку ст. 308 КПК України скаргу потерпілої ОСОБА_1 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадження № 42018100000000104 (вх. № 131 від18.01.2019 року), про що її повідомити (т.1 а.с. 145).
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26.04.2019 року скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено, зобов'язано Подільське УП ГУ НП у м. Києві розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про проведення слідчих дій від 21.01.2019 року, яке було отримано Подільським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві 21.01.2019 рок в рамках кримінальне провадження № 120141000700004078 (т.1 а.с. 40).
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25.06.2019 року скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задоволено, зобов'язано уповноважених осіб Подільського УП ГУ НП у м. Києві розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 09.01.2019 року про надання інформації по кримінальному провадженні та проведення слідчих дій в межах кримінального провадження № 120141000700004078 (т.1 а.с. 74).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29.07.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову від 30.05.2019 року старшого слідчого в ОСВ СУ ГУ НП у м. Києві Євтушенка Н.М. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52018000000000421 від 03.05.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування (т.1 а.с. 144).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15.08.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування у рамках кримінального провадження № 42018101030000028, вчинити одну з дій, передбачених ст. 220 КПК України (т. 1 а.с. 149).
Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 від 06.11.2019 року постанову слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Шарлай Д.А. про закриття кримінального провадження № 12016100050001666 скасовано та направлено матеріали кримінального провадження до СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві для подальшого досудового розслідування (т.1 а.с. 227-228).
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України.
Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст.1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосуванняч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 цього Кодексу).
Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Для наявності підстав зобов'язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв'язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні ст.ст. 1166, 1167, 1174 ЦК України.
Отже сам факт винесення слідчими суддями процесуальних ухвал, якими за результатами розгляду скарг позивачки зобов'язано відповідачів внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, розглянути її клопотання чи вчинити інші процесуальні дії, або постанови прокурора з процесуальних питань, на стадії досудового розслідування не тягне наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії відповідачів заподіяли позивачці матеріальної чи моральної шкоди.
Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлені зазначені позивачкою ухвали слідчих суддів чи постанови прокурора, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідачів і притягнення їх до цивільно-правової відповідальності.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 року у цивільній справі № 638/8636/17-ц.
Враховуючи, що при розгляді справи ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної їй шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, що на підставі ст.ст. 13 та 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення її позовних вимог.
За таких обставин позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
У позові ОСОБА_1 до Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, Прокуратури м. Києва, Головного управління національної поліції у м. Києві, Подільського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, Печерського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві, третя особа Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя