Справа № 755/4977/19
"29" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є.
з секретарями Миненко В.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина Василя Михайловича за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина Василя Михайловича про визнання договору недійсним, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності. Свої вимоги мотивував тим, що 04 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «СЕБ Банк» та позивачем укладено кредитний договір № 1263, відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 60 000,00 доларів США 00 центів строком до 04 квітня 2033 року, позичальнику зобов'язується здійснити повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку, в строки, визначені цим Договором. 04 квітня 2008 року з метою забезпечення належного виконання кредитного договору між Відкритим акціонерним товариством «СЕБ Банк» та позивачем було укладено договір іпотеки нерухомого майна - квартири, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 07 серпня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, зазначених у додатку № 1 до цього договору. 09 листопада 2018 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договорі в розмірі 63 615,1 доларів США, що по курсу НБУ становить 1 648 386 грн. 77 коп. та 66 608 грн. 5 коп. пені за несвоєчасне виконання умов кредиту. 26 листопада 2018 року на підставі рішення Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина В.М. про державну реєстрацію прав та обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права власності шляхом внесення запису про право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 29157467. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна 06 березня 2019 року приватним нотаріусом Кравець Оленою Олександрівною зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає договір про відступлення права вимоги укладеним з порушенням норм чинного законодавства та прав позивача, оскільки 16 липня 2018 року відбулися торги за участю одного учасника, який став їх переможцем, результати торгів оформлені Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-05-23-0000-22-b від 16 липня 2018 року. Зі змісту цього протоколу вбачається суттєва різниці між номінальною вартістю вимоги та її ринковою(дійсною) вартістю, що свідчить про укладання договору факторингу. Під час укладання договору відступлення відбулося порушення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що вказує на недійсність. Позивач просить визнати договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 07 серпня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_2 , недійсним, визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина Василя Михайловича про державну реєстрацію прав не нерухоме майно, індексний № 44303049 від 28 листопада 2018 року щодо проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .
Під час попереднього розгляду справи позивачем змінено предмет позову - остаточно просив визнати договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 07 серпня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_2 недійсним, визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина Василя Михайловича про державну реєстрацію прав не нерухоме майно, індексний № 44303049 від 28 листопада 2018 року щодо проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , запис про право власності: 29157467, внести зміни до Державного реєстру іпотек, реєстраційний номер іпотеки: 6955163, 04.04.2008 шляхом виключення відомостей про суб'єкт: інформацію про іпотекодержателя: ОСОБА_2 .
01 квітня 2019 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження..
06 квітня 2019 року ухвалою суду у задоволенні заяви позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовлено.
21 січня 2020 року ухвалою суду витребувано у Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва (01196, вул. Алмазова, 11, м. Київ) належним чином завірені матеріали реєстраційної справи, реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , індексний № 44303049 від 28 листопада 2018 року.
21 січня 2020 року ухвалою суду витребувано у Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації належним чином завірені матеріали реєстраційної справи, реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , індексний № 44303049 від 28 листопада 2018 року.
21 січня 2020 року ухвалою суду заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Л.В. належним чином завірені матеріали щодо укладення договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеного 07 серпня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 2097. В решті заяви відмовлено.
23 травня 2019 року ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 .
09 жовтня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
04 листопада 2019 року протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
29 вересня 2020 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_6 .
Представник позивача ОСОБА_6 не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Причини неявки не повідомив.
Відповідач Державний реєстратор Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришин В.М. в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Причини неявки не повідомив.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи. Причини неявки не повідомила.
Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
04 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «СЕБ Банк» та позивачем укладено кредитний договір № 1263, відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 60 000,00 доларів США 00 центів строком до 04 квітня 2033 року, позичальнику зобов'язується здійснити повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку, в строки, визначені цим Договором (а.с.9-18, том 1).
04 квітня 2008 року з метою забезпечення належного виконання кредитного договору між Відкритим акціонерним товариством «СЕБ Банк» та позивачем було укладено договір іпотеки нерухомого майна - квартири, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с. 19-23, 24, 25, 26, том 1).
07 серпня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, зазначених у додатку № 1 до цього договору (а.с. 27-30,31-32, том 1).
09 листопада 2018 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договорі в розмірі 63 615,1 доларів США, що по курсу НБУ становить 1 648 386 грн. 77 коп. та 66 608 грн. 5 коп. пені за несвоєчасне виконання умов кредиту(а.с.33-38, том 1).
26 листопада 2018 року на підставі рішення Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина В.М. про державну реєстрацію прав та обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права власності шляхом внесення запису про право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 29157467 (а.с. 206-227, 229-234, том 2).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна 06 березня 2019 року приватним нотаріусом Кравець Оленою Олександрівною зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на квартиру, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 68, том 1).
16 липня 2018 року за результатами проведених відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-05-23-0000-22-b, між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1263 від 04 квітня 2008 року, забезпечення:: квартира, АДРЕСА_1 (а.с.1-22, том 2).
Позивач просить визнати договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 07 серпня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_2 , недійсним.
Підставою для задоволення позовних вимог позивач зазначив, що 16 липня 2018 року відбулися торги за участю одного учасника, який став їх переможцем, результати торгів оформлені Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2018-05-23-0000-22-b від 16 липня 2018 року. Зі змісту цього протоколу вбачається суттєва різниця між номінальною вартістю вимоги та її ринковою (дійсною) вартістю, що свідчить про укладання договору факторингу. Під час укладання договору відступлення відбулося порушення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що вказує на недійсність.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого зазначено, що відповідач набув право власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Для проведення електронних торгів, укладення договору купівлі-продажу майнових прав та договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, наявність жодної ліцензії не вимагається, тому що в даному випадку здійснюється розпродаж активів(майна) банку, що ліквідується, а не діючої фінансової установи (у тому числі банку), у якої наявна банківська ліцензія відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність». Квартира, на яку звернено стягнення позивач не використовував для постійного проживання, ця квартира не є єдиним нерухомим майном.
Відповідач Державний реєстратор Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришин Василь Михайлович не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк.
Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скористався своїм правом подачі письмових пояснень до позову, в якому зазначив, що запроваджено процедуру ліквідації неплатоспроможного банку, тому правовідносини підпадають під дію спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Рішенням Комітету Фонду гарантування з питань консолідації та продажу активів від 11 травня 2018 року № 1168 було затверджено умови продажу активів ПУАТ «Фідобанк». Цим рішенням визначено активи банку, що підлягають продажу на відкритих торгах(аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів(аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, а саме права вимоги за кредитним договором, у тому числі за кредитним договором № 1263 від 04 квітня 2008 року, забезпечення: квартира, АДРЕСА_1 . Законом не встановлено обмежень щодо кількості учасників, які можуть брати участь в аукціоні з реалізації неплатоспроможного банку. Договір відступлення прав вимоги є договором цессії. Щодо дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», то відбулося відступлення права вимоги, а не продаж самого предмета забезпечення. Позивачем не доведено порушення його прав і законних інтересів ( а.с. 236, т.2).
Третя особа ОСОБА_3 не скористалася своїм правом подачі письмових пояснень до позову.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, правочин завжди дійсний, але він може бути дійсним умовно. Заінтересована особа може його оспорити, і тоді він втратить силу за рішенням суду.
Згідно до вимог ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні і оспорювані. Нікчемні - ті, недійсність яких прямо встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо). Оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом (ч. 2 ст. 215 ЦК).
Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Судом встановлено, що позивач не є стороною спірного договору про відступлення права вимоги, тому предметом доказування є порушення цивільних прав та інтересів позивача.
За встановлених обставин позивачем не доведено будь-яких порушень відповідачами його законних прав та інтересів при укладанні спірних договорів відступлення права вимоги, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина Василя Михайловича за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним слід відмовити.
Крім того, оскільки позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності є похідними від позовних вимог про визнання договору відступлення прав вимоги недійсним, тому вони задоволенню не підлягають.
За встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина Василя Михайловича за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 15,16, 202, 203, 215, 216, 236, 512, 514 ЦК Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 15,16, 202, 203, 215, 216, 236, 512, 514 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 142, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина Василя Михайловича за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 жовтня 2020 року.
Суддя Н.Є.Арапіна