Справа №:755/11983/20
Провадження №: 1-кс/755/4614/20
"12" жовтня 2020 р.
м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040004811 від 20.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.1 ст. 115 КК України, установив:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
Старший слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 звернулися до слідчого судді цього місцевого суду із зазначеним клопотанням відносно підозрюваної, враховуючи наявність у провадженні обставин, передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.
Встановлені обставини у ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності застосування заходу забезпечення кримінального провадження
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100040004811 від 20.08.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.1 ст. 115 КК України.
В ході досудового розслідуванням встановлено, що 20.08.2020 року приблизно о 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибула за адресою проживання свого колишнього чоловіка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: АДРЕСА_1 .
Того ж дня, близько 16 год. 20 хв., в ході спілкування між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_7 почався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Після чого, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_5 реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, і свідомо допускаючи настання тяжких наслідків, перебуваючи у житловій кімнаті вищевказаного приміщення квартири, взяла до рук скляну вазу та, тримаючи її у правій руці, нанесла удар в область обличчя потерпілого ОСОБА_7 . Від вказаного удару потерпілий ОСОБА_7 присів на диван, а ОСОБА_5 в свою чергу продовжила наносити удари вищевказаною вазою в область обличчя останнього.
В результаті спричинених тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_7 через деякий час, помер. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 020-1882 від 21.08.2020 смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала в результаті крововтрати.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , підозрюється у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
21.08.2020 органом досудового розслідування у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, на думку заявника повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом від 20.08.2020 року; протоколом огляду місця події (трупа) від 20.08.2020 року; протоколом огляду місця події від 20.08.2020 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 20.08.2020 року, ОСОБА_15 від 21.08.2020 року; протоколом обшуку від 21.08.2020 року; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 21.08.2020 року; протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваної ОСОБА_5 від 21.08.2020 року; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
На даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі будучи обізнаною з санкцією статті, яка їй інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки нею вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; п. 3 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі буде незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнана про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні; п. 4 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій; п. 5 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наразі офіційно не працевлаштована.
Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали та не змінилися і виправдовують даний запобіжний захід. В свою чергу, інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної.
22.08.2020 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва підозрюваній ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.10.2020.
12.10.2020 керівником Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_16 строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до трьох місяців.
Крім того, завершити досудове слідство у встановлений п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України строк не представляється можливим у зв'язку з необхідністю виконати ряд процесуальних, слідчих (розшукових) дій: отримати висновки судово-медичної експертиз з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, отримати висновок амбулаторної комісійної комплексної психолого-медичної експертизи, провести аналіз технічної інформації, вилученої у операторів стільникового зв'язку, провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження відповідно до ст. 290 КПК підозрюваній, її захиснику, потерпілій, скласти обвинувальний акт, який вручити підозрюваній та, при необхідності, виконати інші слідчі та процесуальні дії.
Тому, з урахуванням перелічених ризиків, заявник вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, у світлі чого просить продовжити в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.11.2020, строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 .
Позиція сторін
У судовому засіданні прокурор у даному кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваної та її соціальний статус.
Сторона захисту просив суд відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку утримання під вартою враховуючи те, що слідчий, прокурор не довели, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам, та обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Мотиви, з яких виходила слідча суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким вона керувалася
Слідча суддя, заслухавши доводи сторін провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотань відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення порушених питань, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
З положень норм ст. 199 КПК України випливає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1-п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Також, відповідно до ст. 201 КПК України, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, навівши відповідні мотиви на підтвердження своїх доводів.
Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність продовження строку застосування запобіжного заходу слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрювана об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим остання будучи обізнаною з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, органами досудового розслідування підозрювана ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за обставин викладених у підозрі.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено 20.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування провадження, у ході якого 21.08.2020 підозрювану було затримано у порядку ст. 208 КПК України, та 21.08.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді цього місцевого суду від 22.08.2020 до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17.10.2020.
Відповідно до постанови керівника Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_16 від 12.10.2020 у даному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, оскільки у двомісячний строк завершити досудове розслідування не виявилось можливим внаслідок його складності (великий обсяг слідчих дій, необхідність збору характеризуючих матеріалів), зокрема необхідно отримати висновки судово-медичної експертиз з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, отримати висновок амбулаторної комісійної комплексної психолого-медичної експертизи, провести аналіз технічної інформації, вилученої у операторів стільникового зв'язку, провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження відповідно до ст. 290 КПК підозрюваній, її захиснику, потерпілій, скласти обвинувальний акт, який вручити підозрюваній та, при необхідності, виконати інші слідчі та процесуальні дії.
Слідча суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слідча суддя бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідча суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують її з нею, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.
Крім того, сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження, до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Також, слідча суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Слідчим суддею не установлено обставин, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність.
Мотиви наведені стороною обвинувачення дають достатні підстави вважати, що є дійсними ризики регламентовані ст. 177 КПК України.
З моменту обрання слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, українка, громадянка України, офіційно не працевлаштована, одружена, маючу на утриманні малолітню дитину 2008 року народження, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судиму, до теперішнього часу не з'явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що обрання відносно неї запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням її під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, зможе запобігти її спробам переховуватися від органів досудового розслідування, суду, впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення).
Твердження сторони захисту щодо обрання альтернативного запобіжного заходу є такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження та не виключають можливість вчинення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу.
Також, наведено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання під вартою по кримінальному провадженню, та доведено, що вказані у сукупності обставини виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою.
Вказані обставини, які, на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування, до закінчення строку дії попередньої ухвали, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Указане в своїй сукупності свідчить про те, що у провадженні є дійсними обставини регламентовані п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.
З урахуванням наведеного слідча суддя, дослідивши надані сторонами докази, у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, враховує той факт, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, вважає за доцільне, з урахуванням ст. 197 КПК України, клопотання заявника задовольнити, як обґрунтоване та продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування.
Разом з тим, задовольняючи клопотання слідчого про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в силу положень ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідча суддя при обранні запобіжного заходу не визначає розмір застави, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинене із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 197, 199, 309, 372-376, 395 КПК України, Суд постановив:
клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 21.11.2020.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, з урахуванням того, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється, відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18, з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 08:00 год. 16.10.2020.
Слідча суддя Оксана БІРСА