Справа №:755/9461/20
Провадження №: 1-кс/755/4559/20
"09" жовтня 2020 р.
м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040003046 від 06.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, установив:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді даного місцевого суду з цим клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, яке умотивували дійсністю у провадженні обставин визначених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. ст. 177, 181, 199 КПК України.
Встановлені обставини у ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , в невстановлений досудовим розслідуванням час отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, тим самим незаконно придбав, невстановлену кількість психотропної речовини амфетамін, з метою подальшого збуту.
В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут, психотропної речовини амфетамін, вирішив незаконно збути частину отриманої від невстановленої досудовим розслідуванням особи, психотропної речовини - амфетамін.
Так, 21 січня 2020 року в період часу з 17 години 40 хвилин до 18 години 00 хвилин, у приміщенні службового кабінету № 312, Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2, згідно постанови про оперативну закупку психотропної речовини амфетамін, працівниками поліції, у присутності двох понятих, ОСОБА_5 , було вручено грошові кошти в сумі 400 гривень, для проведення оперативної закупівлі психотропної речовини амфетамін у гр. ОСОБА_4 , крім того, ОСОБА_5 , була вручена жіноча сумка, обладнана аудіо- відео пристроєм для фіксації події.
Після цього, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут психотропної речовини амфетамін, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , перебував за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де чекав на ОСОБА_5 .
Після цього, 21 січня 2020 приблизно о 19 годині 04 хвилин, ОСОБА_5 разом із працівниками поліції на службовому автомобілі прослідували за адресою, яку повідомив ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
Після цього, 21 січня 2020 року о 19 годині 21 хвилин, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут психотропної речовини амфетамін, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , знаходився за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 3-Б. В подальшому, перебуваючи за вищевказаною адресою, а саме поруч із під'їздом № 3, будинку АДРЕСА_2 , при зустрічі, ОСОБА_5 передала ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 400 гривень, які йому були видані для проведення оперативної закупки, в свою чергу ОСОБА_4 взяв грошові кошти в сумі 400 гривень та передав ОСОБА_5 два поліетиленові пакети, всередині яких знаходилась порошокоподібна речовина білого кольору, що містить у своєму складі психотропної речовини амфетамін, масою 0,252 г, тим самим вчинив незаконний збут психотропної речовини амфетамін.
В подальшому, 21 січня 2020 року в період часу з 19 години 30 хвилин по 19 годину 45 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 3-Б, під час огляду місця події у ОСОБА_5 із правої руки було вилучено два поліетиленові пакети, всередині яких знаходилась порошокоподібна речовина білого кольору, що містить у своєму складі психотропної речовини амфетамін, масою 0,252 г, яку остання придбала у ОСОБА_4 при проведенні оперативної закупки.
Згідно з висновком експерта № 11-2/648 від 06.02.2020: надані на дослідження порошкоподібні речовини білого кольору масою 0,372 г та 0,309 г. містять психотропну речовину, обіг якої обмежено. Надані на дослідження порошкоподібні речовини білого кольору масою 0,372 г та 0,309 г. містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовинах становить 0,138 г та 0,114г. Загальна маса амфетаміну складає 0,252 г.
Амфетамін, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 1 Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є психотропною речовиною.
Крім того, ОСОБА_4 , в невстановлений досудовим розслідуванням час повторно отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, тим самим повторно незаконно придбав, невстановлену кількість психотропної речовини амфетамін, з метою подальшого збуту.
В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут, психотропної речовини амфетамін, вирішив повторно незаконно збути частину отриманого від невстановленої досудовим розслідуванням особи, психотропної речовини - амфетамін.
Так, 13 липня 2020 року в період часу з 10 години 50 хвилин до 11 години 10 хвилин, у приміщенні службового кабінету №312, Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2, згідно постанови про оперативну закупку психотропної речовини амфетамін, працівниками поліції, у присутності двох понятих, ОСОБА_5 , було вручено грошові кошти в сумі 400 гривень, для проведення оперативної закупівлі психотропної речовини амфетамін у гр. ОСОБА_4 , крім того, ОСОБА_5 , була вручена жіноча сумка, обладнана аудіо- відео пристроєм для фіксації події.
Після цього, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут психотропної речовини амфетамін, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , перебував за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де чекав на ОСОБА_5 .
Після цього, 13 липня 2020 приблизно о 12 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 разом із працівниками поліції на службовому автомобілі прослідували за адресою, яку повідомив ОСОБА_4 , а саме поруч із супермаркетом «Фуршет» по вул. Райдужна, 15, що у м. Києві, при зустрічі, ОСОБА_5 передала ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 400 гривень, які йому були видані для проведення оперативної закупки, в свою чергу, ОСОБА_4 взяв грошові кошти в сумі 400 гривень та передав ОСОБА_5 два поліетиленові пакети, всередині яких знаходилась порошокоподібна речовина білого кольору, що містить у своєму складі психотропної речовини амфетамін, тим самим вчинив незаконний збут психотропної речовини амфетамін.
В подальшому, 13 липня 2020 року в період часу з 13 години 25 хвилин по 13 годину 45 хвилин, за адресою: м. Київ, пр-т Шухевича, 2-В, під час огляду місця події у ОСОБА_5 із правої руки було вилучено два поліетиленові пакети, всередині яких знаходилась порошокоподібна речовина білого кольору, що містить у своєму складі психотропної речовини амфетамін, яку остання придбала у ОСОБА_4 при проведенні оперативної закупки.
14 липня 2020 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 ч. 2 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду грошових коштів, протоколом огляду місця події, висновками експертів, протоколами проведення оперативних закупок, протоколами огляду купців, протоколом обшуку, протоколами допитів свідків, рапортами працівників поліції, протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва.
15 липня 2020 року ОСОБА_4 Дніпровським судом м. Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
08 вересня 2020 року ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, підвищена суспільна небезпека злочину у вчиненні якого на цей час підозрюється ОСОБА_4 , полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу психотропних речовин посягають на правовий режим обігу, а додатковим об'єктом кримінально-правової охорони здоров'я населення.
На даний час також продовжують існувати наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 9 років може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження. Враховуючи, спосіб зберігання та збуту наркотичного засобу встановлено, що ОСОБА_4 , ретельно приховував свою злочинну діяльність, вчинив тяжкий злочин з прямим умислом, усвідомлював суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажав його викриття правоохоронними органами; п. 2 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, що на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі місця зберігання психотропних речовин. Тому, перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_4 , може знищити решту заборонених до обігу речовин, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування; п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення в якому він на цей час підозрюється може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи те, що в ході проведення обшуків були залучені поняті та підозрюваному надані копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних на думку сторони обвинувачення підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду. Також, на цей час триває виконання судових експертиз по решті вилучених в ОСОБА_4 , речовин, тому будучи обізнаним про експертну установу експертам якої доручено проведення відповідних експертиз останній може незаконно впливати на зазначених експертів з метою дачі ними завідомо неправдивих висновків; п. 4 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 , є лише складовою частиною добре налагодженої злочинної мережі збуту наркотичних засобів на території України, будучи усвідомленим про наявні шляхи постачання та подальші шляхи збуту наркотичного засобу, перебуваючи на свободі останній може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності пов'язаної з поширенням незаконної пропозиції наркотичних засобів на території міста Києва; п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , та запобігання зазначеним ризикам.
08 вересня 2020 року керівником Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_7 , строк досудового розслідування було продовжено до 3-х місяців.
Аналізуючи викладене вище, слід виконати наступні дії: за результатами отриманих в повному обсязі висновків експертів згідно ст. 279 КПК повідомити про зміну раніше повідомленої підозри; розсекретити матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Виконати всі необхідні процесуальні дії в зазначений строк раніше трьох місяців не виявилось можливим з урахуванням складності та епізодичності кримінального провадження. Крім того, підозрюваному та його захисникові необхідно ознайомитися з великим обсягом матеріалів кримінального провадження, що потребує значного часу.
Отже, беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, може впливати на свідків та експертів, знищити, сховати або спотворити речові докази, перешкоджати встановленню співучасників, не одружений, не працевлаштований, тобто не має постійного джерела отримання доходу на своє утримання, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , та запобігання зазначеним ризикам.
У зв'язку з викладеним, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи, що заявлені при обранні останньому запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, заявник звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного строком до 14ю11.2020.
Позиція сторін
У судовому засіданні прокурор групи прокурорів - прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині, у т.ч. з урахуванням того, що обставин визначених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. ст. 177, 184, 199 КПК України є дійсними.
Підозрюваний проти заявленого клопотання не заперечував.
Мотиви, з яких виходила слідча суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким вона керувалася у ракурсі встановлених обставин із даного питання
Слідча суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Так, останній (порядок) визначає, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
При цьому, порядок, встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к), з питання порушеного заявниками у даному зверненні регламентує таке.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України), відповідно останні застосовуються тільки при дійсності цих даних.
Метою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний, згідно ст. 178 КПК України , оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК).
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК).
Аналізуючи указані фактори у цьому провадженні слідча суддя ураховує, що застосування до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак римінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
Тобто, вимога щодо розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином; вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
З урахуванням того, що (1) докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16), у той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК), а (2) слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Проаналізувавши долучені до даного клопотання документи за своїм внутрішнім переконанням, у порядку ст. 94 КПК, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, слідча суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, висновки експертиз, документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, у якому йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності указують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що цей підозрюваний, міг вчинити правопорушення.
Уважати підозру явно не прийнятною, не дивлячись на пояснення захисту, усе ж таки не можливо, так як, на їх противагу стороною обвинувачення надано не менш важливі дані (протоколи слідчих дій, експертний висновок) та які усе ж таки указують на те, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, у той, час як оцінка наданих доказів, з точки зору їх належності та допустимості, у т.ч. експертних висновків не у питанні вірогідності причетності особи до певного діяння, а наявності факту вини має бути забезпечена судом.
Адже факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Щодо ризиків, передбачених статтею 177 КПК, то слід відмітити метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час, як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.
Зокрема, у той період було встановлено наявність ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У цей період, на час розгляду питання про продовження дії запобіжного заходу, на думку слідчого судді, встановлені судом ризики є дійсними, реальними та триваючими, тобто заявлені ризики не зменшилися.
Вказані висновки слідчого судді обумовлені у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, з огляду на, що об'єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України, які вказані у клопотанні заявника, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами.
Також, в судовому засіданні встановлено, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під домашнім арештом закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити досудове розслідування, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ще ряд слідчих і процесуальних дій, зокрема: за результатами отриманих в повному обсязі висновків експертів згідно ст. 279 КПК повідомити про зміну раніше повідомленої підозри; розсекретити матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Вказані обставини, які, на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування, до закінчення строку дії попередньої ухвали, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.
Строк утримання особи під домашнім арештом не виходить за межі визначені КПК України, зокрема його ч. 6 ст. 181, та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під домашнім арештом відповідає критерію розумності.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню із зобов'язанням прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; докласти зусиль до пошуку роботи, що буде пропорційним, помірним, та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 1-29, 131-132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 199, 309, 372-376, 395 КПК України, Суд постановив:
клопотання - задовольнити.
Строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом з забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 , з 21:00 до 06:00 год. наступного дня продовжити до 14.11.2020.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого в межах строку дії заходу забезпечення кримінального провадження та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, до 14.11.2020 продовжити дію наступних обов'язків:
? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
? докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники УП з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу передати через прокурора для виконання органу УП за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурораКиївської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копія ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:10 год. 13.10.2020.
Слідча суддя Оксана БІРСА