Справа № 755/19876/19
Провадження № 2/755/1334/20
"13" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Кравченко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києві, заяву представника позивача Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» - Белінського В.А. про залишення позовної заяви Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття з реєстраційного обліку та визнання такими, що втратили право користування майном, без розгляду, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
13 жовтня 2020 року від представника позивача Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» - Белінського В.А. до суду надійшла заява, в якій просить позовну заяву Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття з реєстраційного обліку та визнання такими, що втратили право користування майном, залишити без розгляду, посилаючись на положення ст. 257 ЦПУ України.
У судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, приходить наступного.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття з реєстраційного обліку та визнання такими, що втратили право користування майном, відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 постановлено розгляд цивільної справи за позовом за позовом Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття з реєстраційного обліку та визнання такими, що втратили право користування майном, проводити за правилами загального позовного провадження, справа призначена до підготовчого судового засідання.
25 червня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у цій цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Станом на 13 жовтня 2020 року розгляд по суті цивільної справи за позовом Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття з реєстраційного обліку та визнання такими, що втратили право користування майном, не розпочався.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
За таких обставин, вивчивши доводи поданої заяви, суд приходить висновку, що заява представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду не суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
У відповідності до ч. 3 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Так, 28 січня 2020 року уповноваженим представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, відповідач просить суд судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на позивача.
На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником відповідача-1 ОСОБА_1 - ОСОБА_5 додано до матеріалів справи Акт прийому-передачі № 85 від 27.05.2020 р. по договору № 01/20 від 10.01.2020 р., меморіальний ордер № 2PL781675 від 10.01.2020 р., меморіальний ордер № 2PL814237 від 28.05.2020 р.
Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України ).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України ).
Правовий аналіз договірним правовідносинам, які стосуються надання правової допомоги та сплати в порядку компенсації гонорару адвоката, детально викладено постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, в якій вказується, зокрема таке.
В той же час стороною відповідача-1 ОСОБА_1 копію самого договору про надання правової допомоги до матеріалів справи не долучено.
З огляду викладені приписи чинного законодавства, приймаючи до уваги, сформовану судову практику, за відсутності у матеріалах справи всіх належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною відповідача-1, суд не вбачає підстав для розподілу між сторонами судових витрат, зокрема стягнення з позивача на користь відповідача-1 витрат на правову допомогу. Також, судом враховується відсутність відповідного клопотання позивача щодо повернення судового збору з державного бюджету.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257, 260 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття з реєстраційного обліку та визнання такими, що втратили право користування майном - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: