ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1127/20
провадження № 6/753/225/20
"23" вересня 2020 р. суддя Дарницького районний суд м. Києва Колесник О.М., розглянувши подання державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачової К.В. про примусове проникнення до житла боржника,
Державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачова К.В. звернулась до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій з опису та арешту майна, що наявне в даній квартирі, свої вимоги мотивує тим, що у неї на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №53672050 про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичних та юридичних осіб загальної суми заборгованості в розмірі 3081241,28 грн. У зв'язку з невиконанням боржником вказаних зобов'язань у добровільному порядку, виникла необхідність перевірити наявність майна ОСОБА_1 за його місцезнаходженням.
В судове засідання державний виконавець не з'явився. Зважаючи на негайний розгляд заяви, суд визнав можливим розглядати справу у відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження №53672050 про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичних та юридичних осіб загальної суми заборгованості в розмірі 3081241,28 грн., до складу якого входять наступні виконавчі провадження: 52931540 з виконання виконавчого листа № 753/16639/14, виданого Дарницьким районним судом м. Києва від 21.04.2016 про стягнення на користь ОСОБА_2 105984,90 грн. (виконавче провадження відкрито 18.11.2016); 52930469 з виконання виконавчого листа № 753/16639/14, виданого Дарницьким районним судом м. Києва від 21.04.2016 про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 74740,00 грн. (виконавче провадження відкрито 18.11.2016); 52655911 з виконання виконавчого листа № 640/11388/14-ц, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь АТ "Мегабанк" заборгованості в сумі 1126882,99 грн. (виконавче провадження відкрито 04.10.2016); 49087136 з виконання виконавчого листа № 753/20445/14, виданого 22.07.2015 Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення на користь ПАТ "Златобанк" заборгованості в сумі 1777247,88 грн. (виконавче провадження відкрито 23.10.2015).
Відповідно до інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 18.02.2019 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" № 062/14 від 13.02.2019 за ОСОБА_1 на праві власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 .
30.09.2019 державним виконавцем за адресою боржника направлено вимогу, якою зобов'язано останнього 07.10.2019 о 10 год. 00 хв. надати безперешкодний доступ до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; надати у письмовому вигляді відомості про майновий стан боржника. 09.10.2019 до відділу надійшла заява боржника щодо відкладення проведення виконавчих дій у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному.
09.10.2019 державним виконавцем за адресою боржника направлено вимогу, якою зобов'язано останнього 22.10.2019 о 10 год. 00 хв. надати безперешкодний доступ до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; надати у письмовому вигляді відомості про майновий стан боржника.
Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 доступ до приміщення надано не було, про що складено відповідний акт від 22.10.2019.
20.11.2019 державним виконавцем за адресою боржника направлено вимогу, якою зобов'язано останнього 26.11.2019 о 10 год. 00 хв. надати безперешкодний доступ до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; надати у письмовому вигляді відомості про майновий стан боржника.
Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 державному виконавцю надано членом сім'ї боржника (цивільною дружиною, яка не назвала своїх даних) тимчасовий доступ до приміщення. В процесі проведення виконавчих дій з'явився боржник, який поводився зухвало, вимагав державного виконавця залишити приміщення, чинив опір у проведенні перевірки майнового стану. Надалі, боржник застосовуючи фізичну силу, виштовхав державного виконавця за межі житлового приміщення та заичнив двері. Про даний вихід державного виконавця складений акт від 26.11.2019.
27.11.2019 державним виконавцем за адресою боржника направлено вимогу, якою зобов'язано останнього 06.12.2019 о 14 год. 00 хв. надати безперешкодний доступ до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Вимога в частині надання доступу до житлового приміщення боржником виконана не була, про що складено акт від 06.12.2019.
Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Згідно з п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи безперешкодно входити до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення.
Пунктом 13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець звертається до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Частиною 6 цієї ж статті зазначено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Відповідно до ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Наведені у судовому рішенні обставини свідчать про те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду впродовж тривалого часу.
Зважаючи на те, що під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем здійснено всі можливі заходи щодо забезпечення виконання рішення суду, проте, станом на день постановлення даної ухвали рішення суду боржником не виконується, за викликом державного виконався боржник не з'являється, інформації про майно на яке можливо звернути стягнення відповідно до вимог Закону для виконання виконавчого документа та пояснень про причини невиконання рішення суду боржник не надає, суд вбачає достатньо підстав для задоволення подання державного виконавця та надання дозволу на примусове входження до квартири АДРЕСА_1 для виявлення, опису та арешту майна боржника, яке наявне в даній квартирі.
Керуючись ст..30 Конституції України, ст. ст.1, 2, 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 439 ЦПК України, суддя -
Подання задовольнити.
Надати дозвіл державному виконавцю Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачовій К.В.на примусове входження до житла - квартири АДРЕСА_1 за зареєстрованим місцем проживанням боржника ОСОБА_1 , з метою перевірки майнового стану останнього, виявлення, опису та арешту майна ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О.М. Колесник