ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6481/20
провадження № 2/753/5504/20
"09" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді МИЦИК Ю.С.
при секретарі ПУГАЧ Д.С.
за участю сторін не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2 ), третя особа Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація (далі по тексту - третя особа) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований відповідач по справі. Відповідач у спірній квартирі не проживає, не бере участі у витратах, пов'язаних з утриманням квартири та з оплатою комунальних послуг. В спірній квартирі відсутнє майно, що належить відповідачу. У зв'язку з наведеним позивач просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщення.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.
Позивач в судове засідання не з'явилася, однак надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надіслав, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
Третя особа в судове засідання свого представника до суду не направила, однак від її представника надійшла заява, в якій остання просить розгляд справи проводити за її відсутності.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , яка набута нею на підставі договору дарування від 20.05.2015.
Між сторонами виник житловий спір, предметом доказування якого є відсутність членів сім'ї без поважних причин понад один рік за місцем реєстрації місця проживання.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилалася на не проживання відповідача за місцем реєстрації без поважних причин понад один рік.
На підтвердження позовних вимог позивач надала акт від 09.04.2020, засвідчений мешканцями квартир № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 відповідно до яких відповідач ОСОБА_3 зареєстрований, але не проживає в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Статтею 317 ЦК України визначений зміст права власності - право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до витягу наданого Реєстром територіальної громади м. Києва від 28.04.2020 ОСОБА_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .
Позивач зазначає, що відповідач у вказаній квартирі не проживає, проте належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності відповідача за місцем реєстрації без поважних причин понад один рік суду не надано, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Крім того, відповідачу направлялась судова повістка про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, яка була ним отримана, що додатково спростовує доводи позивача про непроживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 .
Отже, за встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за недоведеністю.
Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 16, 317, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.С. Мицик