ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8544/20
провадження № 2/753/5966/20
"10" вересня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У травні 2020 Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (далі - з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» , позивач) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням трьох процентів річних, індексу інфляції та пені в загальному розмірі 47 273,49 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , як співвласник квартири отримує від позивача житлово-комунальні послуги, а саме: послуги з утримання будинку та прибудинкової території, на підставі договору від 07.05.2014. Як споживач житлово-комунальних послуг, відповідач зобов'язана брати участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території та в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги. Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань та зобов'язань по утриманню нерухомого майна шляхом несплати за житлово-комунальні послуги за період з грудня 2012 по лютий 2020 у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 39 160,27 грн. Відповідач, як боржник, що прострочила виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України, зобов'язана сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в сумі 5531,97 грн. та трьох процентів річних в сумі 2474,71 грн., а також пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з 01.06.2019 по 29.02.2020 у розмірі 106,54 грн.
З огляду на викладене, а також в зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань відповідачем позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути вказану заборгованість із відповідача в примусовому порядку. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на оплату професійної правничої допомоги та судового збору.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 12.06.2020 у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з частиною 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідач у встановлений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не надала.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 3 від 10.01.2008 житловий будинок по АДРЕСА_1 передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (а. с. 5).
Відповідач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
07.05.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір «Про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території», за умовами якого вона, як споживач, зобов'язалася своєчасно сплачувати за послуги надані позивачем за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором.
Судом встановлено, що з грудня 2012 відповідач належним чином не здійснює оплату вартості житлово-комунальних послуг, та на підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок, відповідно до якого за відповідачем рахується борг по оплаті житлово-комунальних послуг за період з грудня 2012 року по лютий 2020 року в розмірі 39160,27 грн.
За приписами статей 319, 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Відповідно до положень статті 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004 р. № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV).
Вищевказаний Закон містить визначення житлово-комунальних послуг, як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, та покладає на балансоутримувача будинку обов'язок здійснювати розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечення управління майном (підпункти 1, 3, 10 пункту 1 частини 1 статті 1).
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (стаття 19 Закону № 1875-IV).
Пунктом першим частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV встановлено обов'язок споживача, а пунктом 3 частини другої статті 21 цього Закону - обов'язок виконавця, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг згідно з Типовим договором.
Згідно з положеннями статей 526, 530, 611 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок, як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідач не надав.
Відповідач не виконала грошове зобов'язання, а отже вона, відповідно до положень статті 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно із наданим позивачем розрахунком, судом встановлено, що за останні три роки втрати позивача від інфляції склали суму в розмірі 5531,97 грн., а три відсотки річних за вказаний період прострочення становить суму в розмірі 2474,71 грн.
Крім того, за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в Договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Вказаний закон набрав чинності з 01.05.2019.
Таким чином, за період з 01.06.2019 по 29.02.2020 за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги нарахована пеня в розмірі 106,54 грн.
Наданий позивачем розрахунок здійснений за вірною методикою, з урахуванням оприлюднених у встановленому законом порядку індексів інфляції і жодних доказів, які б його спростовували, стороною відповідача не надано, а тому суд покладає його в обґрунтування свого рішення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги наведені позивачем доводи і аргументи, які були оцінені судом, та відсутність будь-яких спростувань та заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість позову, а відтак, останній, підлягає задоволенню.
Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступного.
Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із ст. 138 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію договору №3-20 про надання правничої допомоги від 08.01.2020 р., додаток №1 до договору №3-20 про надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт виконаних робіт від 30.04.2020 по договору №3-20 про надання правничої допомоги, додаток № 01 до акту виконаних робіт від 30.04.2020 р. по договору №3-20 про надання правничої допомоги (вартість послуг), виписки з банку від 14.05.2020 та 10.06.2020.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач довів належними доказами, що поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн., у зв'язку із чим дана сума витрат підлягає стягненню з відповідача.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659) заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 39 160,27 грн., збитки від інфляції у сумі 5 531,97 грн., три проценти річних у сумі 2 474,71 грн., пеню у сумі 106,54 грн., всього 47 273,49 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659) судовий збір в сумі 2 102,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Ю.С. Мицик