Справа № 752/13926/19
Провадження № 2-з/752/358/20
13.10.2020 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
при секретарі Медведєвій К.І.,
розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України в м. Києві Нілової Ангеліни Олександрівни, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення держаного реєстратора,
в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України в м. Києві Нілової Ангеліни Олександрівни, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення держаного реєстратора.
Відповідно до поданої заяви позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації міністерства юстиції України вм.Києві Нілової А.О. №21726293 від 02 червня 2015 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
В ході підготовчого провадження позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного нерухомого майна.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 12.02.2020 р., ознайомившись з ухвалою суду від 18.11.2019 р., йому стало відомо про залучення до участі в даній справі в якості третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_1 . Оскільки предметом спору в даній справі є визнання незаконним рішення державного реєстратора про реєстрацію нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ) за ОСОБА_3 , який здійснив відчуження квартири АДРЕСА_1 на третю особу в даній справі ( ОСОБА_2 ), є достатні підстави вважати, що на даний час існує імовірність відчуження ОСОБА_2 квартири на користь інших осіб, що в подальшому може призвести до неможливості виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії;встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо правомірності державного реєстратора під час винесення рішення №21726293 від 02 червня 2015 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та накладення заборони вчинення будь-яких дій, спрямованих на її відчуження.
Однак, зазначене нерухоме майно не є предметом позову у спорі між сторонами у даній справі.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 08 вересня 2020 р. питання про забезпечення позову ОСОБА_1 у заявлений позивачем спосіб судом вже вирішувалось.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки забезпечення позову у даний спосіб не є забезпеченням виконання рішення у разі задоволення позову і не відповідає спірним правовідносинам.
Керуючись ст.ст. 149, 150 ЦПК України, суд
у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації міністерства юстиції України в м. Києві Нілової Ангеліни Олександрівни, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення держаного реєстратора відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: