Справа № 752/16213/20
Провадження №: 3/752/7501/20
іменем України
13 жовтня 2020 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
встановив:
06 серпня 2020 року о 08 год. 55 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по прилеглій території вул. Голосіївської, 9 у м. Києві, не впевнився у безпечності руху та скоїв наїзд на транспортний засіб «Volkswagen Passat» (номер кузова НОМЕР_2 ), без номерного знаку, що спричинило пошкодження транспортних засобів .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих дій не визнав. Пояснив суду, що його автомобіль, довжина якого складає 5,6 метри, був припаркований між двома іншими транспортними засобами. Перед тим, як розпочати виїзд з місця паркування на проїзну частину, він подивився у дзеркала заднього виду, камеру та впевнився, що дорога вільна. Під час того, як здійснював виїзд, відчув звук удару, поштовх і зупинився. Вважає, що у зіткненні винуватий водій «Volkswagen Passat», який здійснював з'їзд з лафета, який був розташований по ходу руху його автомобіля, та не впевнився, що такий маневр буде безпечним. Чому поліцейські не взяли до уваги його показання, йому не відомо. Він відкладав зустрічі, а потерпілий спілкувався із поліцейськими.
Захисник Шиганський В.В. просив закрити провадження у справі за відсутності у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що бачив, як автомобіль «Volkswagen Passat» з'їжджав з лафета та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter», який виїжджав заднім ходом на проїзну частину.
Інший учасник пригоди - водій транспортного засобу «Volkswagen Passat» (номер кузова НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 , за викликом до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника Шиганського В.В., свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Оглядом місця подій встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася 06 серпня 2020 року о 08 год. 55 хв., на вул. вул. Голосіївській 9, у м. Києві, за участю транспортних засобів «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , і «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Схемою вищезазначеної пригоди визначено місця розташувань транспортних засобів після скоєння пригоди, із зазначенням відповідних вимірів і місць зіткнення автомобілів (а.с. 2). Так, з даних схеми ДТП вбачається, що автомобіль «Volkswagen Transporter» розташований перпендикулярно проїзній частині - передньою частиною до краю проїзної частини, автомобіль «Volkswagen Passat» розташований паралельно відносно проїзної частини і позаду автомобіля «Volkswagen Transporter».
З пояснень водія «Volkswagen Passat» ОСОБА_3 встановлено, що «Volkswagen Passat» з'їхав з лафета та стояв на проїзній частині, а коли він до нього наближався, то побачив, що припаркований «Volkswagen Transporter» почав рух заднім ходом. Він намагався зупинити водія цього автомобіля, але зіткнення уникнути не вдалося.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 10.9 ПДР України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Аналіз досліджених доказів у їх сукупності, дає суду підстави прийти до висновку, що водій ОСОБА_1 не впевнився в безпечності маневру з руху заднім ходом, між тим мав об'єктивну можливість це зробити, зокрема, не врахував місце розташування його транспортного засобу та обмежену оглядовість для нього, яка мала місце, враховуючи довжину керованого ним автомобіля, та наявність з обох боків інших транспортних засобів. При цьому суд відкидає показання свідка ОСОБА_2 , оскільки вважає їх необ'єктивними. Так в судовому засіданні свідок не міг пояснити, де саме знаходився під час зіткнення, та які саме маневри вчиняли обидва водія до зіткнення.
При цьому суд приймає до уваги пояснення потерпілого, який під час складання схеми ДТП надав пояснення поліцейському, в яких зазначив, що в момент зіткнення не перебував за кермом, а був поруч з автомобілем «Volkswagen Passat» та намагався зупинити водія ОСОБА_1 , який виїжджав на проїзну частину, по паралельно краю якої був розташований його автомобіль. Доказів того, що водій ОСОБА_3 також здійснював маневр з руху заднім ходом, керуючи «Volkswagen Passat», суду не надано.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , здійснюючи маневр з руху заднім ходом, керованим ним автомобілем, не впевнився в безпечності маневру. Таке порушення знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками у виді пошкодження обох транспортних засобів, про що зазначено у схемі ДТП.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.34- 35 КУпАП, судом не встановлено.
Суд вважає за доцільне піддати правопорушника такому виду стягнення, як штраф, враховуючи відсутність тяжких наслідків, оскільки така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
З копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 та довідки до акта огляду медико - соціальної експертної комісії серії АВ № 0973527 встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, та має ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. Ураховуючи вищезазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору згідно п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.33-35, 124, 276-280, 283-285 КУпАП України, п.10.9 ПДР України, п.9. ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 , визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Єсауленко