Справа № 752/16043/20
Провадження № 1-кс/752/6391/20
16 вересня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження №12014000000000367,-
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просила скасувати арешт накладений на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (договір банківського рахунку № 8276 від 28.05.2014 р., договір банківського вкладу № 06/1234-2014 від 06.06.2014, договір банківського вкладу № 06/1251-2014 від 10.06.2014) на ім'я ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.02.2017 року у справі №752/3185/17 по кримінальному провадженню №12014000000000367 від 11.09.2014 року.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.02.2017 року у справі №752/3185/17 в рамках кримінального провадження №12014000000000367 від 11.09.2014 року накладено арешт на грошові кошти фізичних осіб (вкладників), що знаходяться на рахунку в ПАТ «Старокиївський банк», серед яких і на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ОСОБА_3 .
Вважає, що арешт накладено необгрунтвано і чинними судовими рішеннями встановлено законність вимог ОСОБА_3 до ПАТ «Старокиївський банк». Наявність вказаного арешту виступає для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підставою для невиконання рішень судів, які набрали законної сили.
Звертає увагу на те, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не є підозрюваною, особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила протиправне діяння.
Від адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Особа, за клопотанням якої було арештовано майно в судове засідання не з'явилась про день, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомлені.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання та додатки до нього, приходжу до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за №12014000000000367, внесеному 11.09.2014 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 364-1 КК України.
В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалою від 20.02.2017 р. у даній справі слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва в кримінальному провадженні №12014000000000367, внесеному 11.09.2014 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч,2 ст. 364-1 КК України накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (договір банківського рахунку № 8276 від 28.05.2014 р., договір банківського вкладу № 06/1234-2014 від 06.06.2014, договір банківського вкладу № 06/1251-2014 від 10.06.2014) на ім'я ОСОБА_3 .
В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В силу положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого. Їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
За змістом вказаної норми закону, а також положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Із клопотання та доданих до нього документів вбачається, що арешт накладено з метою забезпечення цивільного позову та збереження майна, на яке спрямовано кримінальне правопорушення, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Разом з тим, із клопотання вбачається, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не є підозрюваною, особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила протиправне діяння.
Грошові кошти, на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді є майном та особистою приватною власністю ОСОБА_3 .
Гротові кошти, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.02.2017 р. у справі №752/3185/17, не є майном, здобутим злочинним шляхом, воно не є доказом злочину, не підлягає спеціальній компенсації у підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб, не є забезпеченням цивільного позову, не є забезпеченням кримінального провадження.
Тобто грошові кошти (майно) ОСОБА_3 , які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 не мають жодного відношення до кримінального провадження №12014000000000367.
У зв'язку з вищевикладеним, приходжу до висновку, що в клопотанні доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреб, а тому накладений арешт підлягає скасуванню в порядку ст. 174 КПК України.
На підстав викладеного, керуючись ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України,-
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження №12014000000000367 - задовольнити.
Скасувати арешт накладений на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (договір банківського рахунку № 8276 від 28.05.2014 р., договір банківського вкладу № 06/1234-2014 від 06.06.2014, договір банківського вкладу № 06/1251-2014 від 10.06.2014) на ім'я ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.02.2017 року у справі №752/3185/17 по кримінальному провадженню №12014000000000367 від 11.09.2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1