Справа № 404/5280/20
Номер провадження 3/404/2074/20
12 жовтня 2020 року суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Бурко Руслан Володимирович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки Міністерства доходів та зборів від 07.09.2020 року надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості з причини, оскільки фізична особа з такими реєстраційними даними неможливо однозначно ідентифікувати, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 086481 від 29.08.2020 р. ОСОБА_1 29.08.2020 року о 02 год. 25 хв., рухаючись в м. Кропивницькому по вул. Вокзальна, 31, керував транспортним засобом «Kawasaki Ninja ZX-6R», номерний знак рами НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду та огляду за допомогою спецтехзасобів на визначення стану сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав повністю та пояснив суду, що він не вчиняв дії спрямовані на порушення правил дорожнього руху та громадського порядку, оскільки транспортним засобом він не керував, а тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема зазначив, що він перебував біля гаражу, де відпочив з друзями, мотоцикл хтось узяв, однак хто саме він не бачив взяв. Також зазначив, що від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» чи медичного огляду він не відмовлявся, навпаки був згоден пройти огляд, однак працівники поліції не надали йому алкотестер та на медичний огляд також не доставили. Крім того, в подальшому, він самостійно пройшов огляд в «КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» та отримав висновок, з якого вбачається, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , проаналізувавши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Також ці питання врегульовані і галузевими Нормативно-правовим актами, органу які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, вданому випадку Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.
Відповідно до положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП, складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, віднесено до компетенції органів внутрішніх справ (Національної поліції), які на виконання вимог ст. 256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно до роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, судам при розгляді справ необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП.
Так, диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
У порушення ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, не викладено обставин і не зазначено доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 дійсно керував зазначеним транспортним засобом. Що стосується інформації, виявленої на відеозаписі, то вона жодним чином не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Крім того, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, при цьому працівниками поліції не було надано йому можливості його пройти.
Разом з тим, з долученого ОСОБА_1 висновку КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» від 29.08.2020 року, встановлено, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушень письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд оцінює їх критично, оскільки вони належним чином не відбиралися, а у готовому вигляді надані для підпису свідкам. Разом з тим, свідки вказані в протоколі, не були очевидцями будь-якої події, оскільки їх було запрошено безпосередньо перед заповненням бланків пояснень свідків, а тому вони не можуть бути свідками події правопорушення.
З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах "Malofeyeva v. Russia" та "Karelin v. Russia" суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть “випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту” (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Тому вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є недоведеною.
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол є необґрунтованим належним чином та він суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.130, ст.ст. 247, 266, 284 КУпАП,-
Закрити провадження в справі відносно гр. ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Р. В. Бурко