13.10.2020 Єдиний унікальний № 375/844/20
13 жовтня 2020 року м. Миронівка
ЄУН 375/844/20
Провадження № 1-кп/371/120/20
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю :
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020110250000256, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Синява Рокитнянського району Київської області, має професійно-технічну освіту, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , не працює, раніше не судимий,
за ст. 309 ч. 2 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у вересні 2019 року, точного часу та дати слідством не встановлено, пішов на водоочисні споруди цукрового заводу, що в селищі міського типу Рокитне Київської області, з метою нарвати дикоростучих рослин коноплі, для подальшого виготовлення та зберігання наркотичних засобів для власних потреб без мети збуту.
Будучи особою, що епізодично вживає наркотичні засоби у виді канабісу, ОСОБА_4 , усвідомлював, що канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено чинним законодавством, та умисно знайшов і вирвав 8 дозрілих рослин коноплі, чим вчинив придбання вказаного наркотичного засобу.
Відшукані рослини він відніс до місця свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де поклав на горищі господарського приміщення.
У жовтні 2019 року, точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_4 відділив сухе листя від гілля, за допомогою сита подрібнив висушені рослини, помістив суху подрібнену наркотичну речовину до поліетиленових пакетів, паперових згортків і скляних банок, та залишив їх на зберігання у господарському приміщенні домоволодіння для власного вживання.
19 червня 2020 року близько 19 години, в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Богуславського районного суду Київської області, в приміщенні господарської будівлі та в одній з кімнат будинку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області було відшукано та вилучено 10 поліетиленових пакетів, паперові згортки, скляні банки, в яких знаходилася суха, подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, зовні схожа на рослини канабісу, та речовина, схожа на екстракт канабісу.
Згідно з висновком експерта № 11-2/3910 від 25 червня 2020 року, складеним за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Загальна маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, складає 2147,66 г.
Надана на дослідження в пакеті №7144149, пастоподібна речовина рослинного походження чорно-коричневого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу. Маса екстракту канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 13,00 г.
Відповідно до списку № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за № 770, зі змінами, канабіс та екстракт канабісу є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Згідно таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних речовин, які знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 1 серпня 2000 року, маса вилученого наркотичного засобу - канабісу та екстракту канабісу, є великим розміром.
Фактичні обставини злочину обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечив, визнав себе винним у діянні, в якому обвинувачується.
За правилами ст. 472 КПК України 30 червня 2020 року між начальником Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.
Укладена сторонами угода про визнання винуватості відповідає вимогам ч. 1 ст. 472 КПК України.
Згідно укладеної угоди про визнання винуватості прокурор та ОСОБА_4 , який мав статус підозрюваного на час укладення угоди, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст. 309 ч. 2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Угодою сторони погодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ст. 309 ч. 2 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю один рік.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
При вирішенні питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд керується такими правилами та враховує такі обставини.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України суду надано право у підготовчому судовому засіданні, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Після оголошення тексту угоди суд з'ясував у обвинуваченого, чи повністю він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обвинувачений у повній мірі розуміє права, надані йому ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення і затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк три роки є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який має позитивну характеристику та висловив готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, обставини, що пом'якшують покарання, суд двважає можливим виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання та доцільність застосування щодо нього випробування відповідно до ст. 75 КК України.
Звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням можливе в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період іспитового строку, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. Підстав для відмови у затвердженні угоди не встановлено.
З огляду на викладене, суд дійшов переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та ОСОБА_4 , і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до п.п. 12-14 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Питання про розподіл процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.
Згідно правил вказаної статті вартість проведеної у кримінальному провадженні 25 червня 2020 року експертизи матеріалів, речовин та виробів в сумі 2942 гривні 10 копійок, що документально підтверджена довідкою про витрати на проведення експертизи, підлягає відшкодуванню засудженим.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами, встановленими ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 червня 2020 року між начальником Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік, якщо він протягом вказаного строку не вчинить нового злочину.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Після набрання вироком чинності знищити речові докази у виді канабісу, який поміщено до безбарвного пакету, опечатано биркою з написом «НДЕКЦ Висновок експерта № 11-2/3910» та знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області.
Речовий доказ - електронні ваги, які поміщено до поліетиленового пакету «Експертна служба» № 7192165, зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області, після набрання вироком чинності повернути ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 2942 гривні 10 копійок.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України:
Обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення їм наслідків укладення угоди.
Прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.
Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя підпис ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1