Справа № 369/12830/20
Провадження №1-кс/369/2516/20
16.10.2020 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110410000548 від 22.09.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
У провадженні СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12020110410000548 від 22.09.2020 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 вересня 2020 року в період часу з 17 години 30 хвилин по 22 годину 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 діючи спільно та узгодженому плану за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись єдиним спільним умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, корисливим мотивом, якого є незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, ОСОБА_4 перебуваючи біля домоволодіння № 2 по вул. Печерська в селі Чайки Києво-Святошинського району Київської області, де був припаркований автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 та перебуває у користуванні ОСОБА_9 .
У вказаний день та час ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 скориставшись відсутністю власника автомобіля та інших осіб поблизу себе, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб проник до салону автомобіля з метою подальшого запуску двигуна, а ОСОБА_4 перебував поряд, спостерігаючи за навколишньою обстановкою, з метою запобігання викриття вчинення ними кримінального правопорушення (злочину).
У подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи поряд із автомобілем, а
ОСОБА_7 у салоні автомобіля, де останній привів в дію, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, двигун вказаного автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 .
Після проведення в дію двигуна автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 перебуваючи за кермом, разом із ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втекли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, а саме поїхали у АДРЕСА_1 , чим завдали потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди.
Згодом, 22.09.2020 близько 15 години 40 хвилин ОСОБА_7 перебуваючи за кермом вищезазначеного автомобіля за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Сонячна, неподалік будинку № 13, був зупинений працівниками СКП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області та у подальшому був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовано підозрюються:
1.ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, маючий середню освіту, тимчасово не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимий, якого 22.09.2020 о 21.15 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України, 23.09.2020 повідомлено про підозру за вчинення вказаного кримінального правопорушення та 24.09.2020 слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22.00 по 08.00 год. до 20.11.2020;
2.ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Запорізької обл., смт. Якимівка, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , маючий освіту середню спеціальну, тимчасово не працюючий та проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий.
02.10.2020 о 17 од. 48 хв., слідчим за погодженням із прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, маючи зібрані у кримінальному провадженні доказами, повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Вина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом від 22.09.2020 прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом від 22.09.2020 додаткового допиту потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом огляду від 22.09.2020; акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 22.09.2020; рапорт начальника СКП Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 22.09.2020; протоколом від 22.09.2020 допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом від 22.09.2020 допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 23.09.2020; протоколом огляду від 23.09.2020; протоколом від 24.09.2020 допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; поясненням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, де відповідно ст. 12 КК України за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із вчиненням вказаного вище кримінального правопорушення (злочину), тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні, з метою дотримання імперативних завдань, що визначені ст. 2 КПК України.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання підозрюваним перед органом досудового розслідування, прокурором та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
1.переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
2.незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні;
3.вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній не має постійного місця проживання та місця роботи, раніше повідомлявся про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) майнового характеру, де ОСОБА_4 усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинення ним кримінальних правопорушень (злочинів), буде намагатись уникнути відповідальності, а також за вчинений злочин у даному кримінальному провадженні, де відповідно ст. 12 КК України є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:
- підозрюваний не має постійного місця проживання;
- підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків на території України;
- підозрюваний не має постійного місця роботи.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на потерпілого, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (злочину) передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив майновий злочин, немає постійного джерела доходів для забезпечення своїх матеріальних потреб та немає міцних соціальних зав'язків.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою дієво забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 передбачених кримінальним процесуальним кодексом України покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили обрати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт.
Вислухавши пояснення підозрюваного, позицію захисника та доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Таким чином, вважаю, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання слідчого СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110410000548 від 22.09.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Запорізької обл., смт. Якимівка, українця, громадянина України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , з освітою середньою спеціальною, тимчасово не працюючого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 50 діб, до 01 грудня 2020 року (включно).
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_3 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді до суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному провадженні.
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1