Справа № 367/8315/16-а
Провадження №2-а/367/176/2020
Іменем України
05 жовтня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючої судді Оладько С.І.
при секретарі Герус Н
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпінь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ворзельської селищної ради Київської області про зобов"язання вчинити дії,-
Позивачі звернулися до суду із адміністративним позовом, відповідно до якого зазначили, що вони є інвалідами другої групи, та особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи звернулися до Ворзельської селищної ради Київської області із заявами про виділення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва із пакетом документів до яких не було будь-яких зауважень щодо вимог чинного законодавства.
Згідно положення п. 20 ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ради зобов'язані протягом року після подання заяви виділити земельну ділянку, але до цього часу закон не виконаний.
Крім того, зазначають, що листом від 20.05.2015 року № 02-15/561 рада повідомила, про те, що в 2014 році було виділено 4 (чотири) земельні ділянки іншим громадянам для індивідуального житлового будівництва.
Також звертають увагу на те, що їхні заяви щодо виділення земельних ділянок на сесії селищної ради не розглянуто, що є порушенням законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Земельний кодекс України», «Про звернення громадян»
Позивачі просять зобов'язати Ворзельську селищну раду розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на черговій сесії щодо виділення земельної ділянки та стягнути з Ворзельської селищної ради на їх користь 5(п'ять ) тисяч гривень.
Позивачі у судове засідання не з'явилися, направили до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду заперечення, відповідно до якого зазначили, що заявлений позов не визнають та вважають його таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав. Зазначають, що до Ворзельської селищної ради надійшли заяви від позивачів про виділення земельної ділянки від 10.06.2013 року та зареєстровані в журнал реєстрації звернень громадян виконавчого комітету Ворзельської селищної ради за №02-19/259 від 10.06.2013 року та за №02-19/260 від 10.06.2013 року відповідно. Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Враховуючи той факт, що разом із клопотанням про виділення земельної ділянки було надано лише, копія паспорта, ідентифікаційного номері та посвідчення ліквідатора ЧАЕС, без надання графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, Ворзельською селищною радою не розглядалось клопотання по суті, лише були надані відповіді на заяви позивачам. Щодо питання про стягнення з відповідача по 5000 грн. як компенсацію за моральну шкоду на користь відповідача, Ворзельська селищна рада вважає їх недоведеною та виходить з того, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та духовних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала, моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають суттєве значення. Крім того, Верховний Суд України у п. 4 Пленуму № 4 від 31 березня 1995 року зазначає, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинні бути зазначені обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена. Факт заподіяння шкоди доводить позивач. Позивачі не надали докази, про наявність причинного зв'язку між діями Відповідача та моральними стражданнями позивачів, а також позивачами не надано доказів в обґрунтування розміру моральної шкоди, яку він просить стягнути. Тому, Ворзельська селищна рада вважає, що вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди у розмірі по 5000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачам не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, позивачам не надано жодних змістовних обґрунтувань та належних доказів заподіяння йому моральної шкоди. Просили відмовити в позові, та розглядати справу без їх представника
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст.77 КАС України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
3. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
4. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
5. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.»
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 13.12.2012 Київською облдержадміністрацією.
ОСОБА_1 має захворювання зв'язане з роботами по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що підтверджується експертним висновком № 421 виданим Київською регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, є інвалідом 2 групи. потерпілий від аварії на ЧАЕС.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 виданим 27.10.2011 Київською облдержадміністрацією.
ОСОБА_2 має захворювання зв'язане з роботами по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що підтверджується експертним висновком № 917 виданим Обласною спеціалізованою ЛКК по встановленню причинного зв'язку захворювання та смерті з впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності, оскільки є інвалідом 2 групи. потерпіла від аварії на ЧАЕС.
Позивачі зверталися до Відповідача з заявами зверталися до Ворзельської селищної ради із заявами від 10 червня 2013 року за вх. № 2/19,259, 2/19,260 для виділення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва із пакетом документів до яких не було будь-яких зауважень щодо вимог чинного законодавства (а.с. 4-5).
Також встановлено, що листом від 20.05.2015 року № 02-15/561 Ворзельська селищна рада повідомила, про те, що в 2014 році було виділено 4 (чотири) земельні ділянки іншим громадянам для індивідуального житлового будівництва (а.с.6).
Відповідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються сільськими, селищними та міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. В частині 3 тієї ж статті зазначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Положенням ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, веде садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Оскільки Ворзельська селищна рада не розглянула по суті заяви позивачів, тому суд вважає за необхідне зобов'язати Ворзельську селищну раду розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на черговій сесії щодо виділення земельної ділянки.
В іншій частині позовних вимог суд позивачу відмовляє, поскільки вважає дані вимоги безпідставними та не доведеними.
Враховуючи,що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі ст.210,251,268,283,288, 289 КпАП України,керуючись ст.. 5,9,10,118-123, 246-248 КАС України ,суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Ворзельську селищну раду Київської області розглянути на черговій сесії заяви ОСОБА_1 від 10.06.2013 року № 02-19/259, ОСОБА_2 від 10.06.2013 року № 02-19/260 та за наслідками їх розгляду прийняти відповідне рішення про, що повідомити позивачів.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Суддя: С.І. Оладько