Справа № 367/1076/20
Провадження №1-кс/367/1372/2020
Іменем України
13 жовтня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
Заявник звернувся до суду з даним клопотанням, де просить суд скасувати арешт на житловий будинок (об'єкт нерухомості), що знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 №367/7657/19 від 09.10.2019 у кримінальному провадженні №12019110040000282 від 08.02.2019.
В судове засідання прокурор не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду від прокурора надійшла заява про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12019110040000282 від 08.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Згідно витягу з ЄРДР № 12019110040000282 від 08.02.2019 встановлено, що 07.02.2019 до Ірпінського ВП ГУНП в Київській області надійшла ухвала слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 05.02.2018 справа 367/807/19, якою зобов'язує компетентну службову особу Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, яке зазначене у заяві ОСОБА_5 від 29.01.19 № 1893. ЖЄО 2649.
07.02.2019 до Ірпінського ВП ГУНП в Київській області надійшла заява ОСОБА_5 з приводу того, що ОСОБА_4 , заволодів її майном, шляхом обману при укладенні договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови від 06.10.2017 не передав згідно договору житлове приміщення ОСОБА_5 , внаслідок чого останній завдано матеріального збитку.
Допитана як потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що вона являється власником земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:174:7387 за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, 06.10.2017 вона уклала із ОСОБА_4 договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови вказаної земельної ділянки.
Згідно умов вказаного договору ОСОБА_4 у строк до 01.09.2018 зобов'язаний був збудувати будівлю (споруду) на земельній ділянці та частину якої передати ОСОБА_5 .
Однак, станом на сьогодні ОСОБА_4 будинок збудовано, а будь- якої житлової площі на вказаній земельній ділянці потерпілій не передав відповідно до умов договору.
Крім того, встановлено, що 17.10.2018 ОСОБА_4 зареєстровано право власності на житлові будинки за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 в/3? 20в/2, 20в/1, 20в на підставі рішення Ірпінської міської ради № 8793-712-УІІ від 01.10.2018 та декларацій про готовність об'єкта до експлуатації.
Однак, встановлено, що рішення Ірпінської міської ради № 8793-712-VІІ від 01.10.2018 Ірпінською міською радою не приймалося, а декларації подані для державної реєстрації права власності взагалі за іншими адресами та не відповідають дійсності і не стосуються будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно показів потерпілої встановлено, що на даний час ОСОБА_4 вживаються заходи до продажу житлових будинків за вказаною адресою, що свідчить про відсутність в подальшому можливості виконання умов договору укладеного із потерпілою.
Ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 №367/7657/19 від 09.10.2019 накладено арешт у кримінальному провадженні №12019110040000282 від 08.02.2019 на житловий будинок (об'єкт нерухомості), що знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження.
З поданого клопотання вбачається, що у зв'язку з винесенням Міністерством юстиції України Наказу №2988/5 від 02.09.2020 виникла необхідність здійснення реєстраційних дій з майном, на яке накладено арешт.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України кримінальний процес являється змагальним і диспозитивним, що полягає у вільному подані учасниками процесу до суду доказів на підтвердження своєї позиції та захисту своїх інтересів.
Відповідно до ч 2 ст. 174 КПК України «Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 22, 26, 132, 170-173, 175 372, КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт на житловий будинок (об'єкт нерухомості), що знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 №367/7657/19 від 09.10.2019 у кримінальному провадженні №12019110040000282 від 08.02.2019.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1