гСправа № 358/961/20 Провадження № 2/358/589/20
12 жовтня 2020 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кіхтенка С.О.,
за участю секретаря судового засідання Давиденко М.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксації судового засідання технічними засобами згідно частини 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільховецької сільської ради Богуславського району Київської області про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай) в землях колективної власності в бувшому КСП «Вільховець» с. Вільховець, Богуславського району Київської області, в умовних кадастрових гектарах 2,86 га за рахунок вільних земель запасу на території Вільховецької сільської ради Богуславського району Київської області, яка належала ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 , виданим Вільховецькою сільською радою Богуславського району Київської області. Після смерті ОСОБА_2 всі її права та обов'язки в порядку спадкування за заповітом перейшли до неї (позивачки), що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.09.1996 року.
За життя спадкодавець ОСОБА_2 була членом КСП «Вільховець», як колгоспник, який припинив роботу по старості, та її помилково не включили до списків членів КСП, які мали право на земельну частку (пай) та не видали відповідний сертифікат. Відсутність сертифіката на право на земельну частку (пай) на ім'я спадкодавця ОСОБА_2 перешкоджає їй, як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оформити в нотаріальному порядку право на спадкове майно.
Вказана обставина підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 виданого 30 листопада 1971 року, копією архівної довідки комунальної установи «Богуславський районний трудовий архів» від 09.06.2020 року, копією списку громадян-членів сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю від 10.05.1995 року, який видано КСП «Вільховець», копією довідки відділу у Богуславському районі головного управління Держгеокадастру у Київській області за №02-05/1183 від 12.08.2020 року.
Посилаючись на Указ Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року, позивачка просить задовольнити її вимоги та визнати за нею в порядку спадкування право на земельну частку (пай) в бувшому КСП «Вільховець» с.Вільховець Богуславського району Київської області.
Представник позивачки ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивачки, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідач - Вільховецька сільська рада Богуславського району Київської області свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає та просить його задовольнити і розглянути справу без участі представника.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази надані позивачкою, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 , виданим Вільховецькою сільською радою Богуславського району Київської області, та копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.09.1996 року, виданого державним нотаріусом Богуславської державної нотаріальної контори Полковніковою Т.А.
Спадкодавець ОСОБА_2 в 1948 році була прийнята в члени колгоспу ім. Горького в с. Вільховець Богуславського району Київської області, в якому працювала до 1972 року, тобто до виходу на пенсію, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника. Після виходу на пенсію ОСОБА_2 залишилася членом колгоспу, потім членом КСП «Вільховець» як пенсіонер, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 виданого 30 листопада 1971 року.
Згідно довідки відділу у Богуславському районі головного управління Держгеокадастру у Київській області №05-05/1183 від 12.08.2020 року розмір земельної частки (паю), який припадав при розпаюванні на одну особу в КСП «Вільховець» складає 2,86 умовних кадастрових гектарів та індексована вартість однієї земельної частки (паю) бувшого КСП «Вільховець» на території Вільховецької сільської ради Богуславського району Київської області станом на 01.01.2020 року, з урахуванням коефіцієнтів індексації за попередні роки, становить 118265,4270 гривень. Державний акт на право колективної власності на землю бувшого КСП «Вільховець» на території Вільховецької сільської ради Богуславського району Київської області був виданий 10 квітня 1995 року.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, який діяв на час розпаювання земель колективної власності, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання документа, що посвідчує це право.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, який діяв на час розпаювання земель колективної власності, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання документа, що посвідчує це право.
Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року визначено коло осіб, які мають право на земельний пай, а саме «право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.
Згідно роз'яснень викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 на час одержання колективним сільськогосподарським підприємством «Вільховець» с. Вільховець Богуславського району Київської області державного акту на право колективної власності на землю станом на 10 квітня 1995 року була членом даного КСП як пенсіонер, то вона мала право на земельний пай, і на її ім'я помилково не видали сертифікат на право на земельну частку (пай) при розпаюванні землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України в редакції 1963 року, яка була чинною на час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_2 , для придбання спадщини необхідно було, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнавалася належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
За змістом п. 1, 2 ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.09.1996 року, виданого державним нотаріусом Богуславської державної нотаріальної контори Полковніковою Т.А. підтверджується факт, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину за заповітом прийняла ОСОБА_1 , в тому числі і право на земельну частку (пай), яке належало спадкодавцю.
Загальновідомим є факт, що колишні члени КСП «Вільховець» вже отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) та в послідуючому державні акти на земельну частку (пай).
Довідкою відділу у Богуславському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області підтверджується, що розмір земельної частки (паю) на одну особу КСП «Вільховець» в умовних кадастрових гектарах складає 2,86.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав ( п. а ч. 3 ст. 152 ЗК України).
Оскільки право позивачки на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Вільховець» було порушено, суд виходячи з принципу земельного законодавства щодо забезпечення рівності права власності на землю громадян, що визначено п. б) ч. 1 ст. 5 ЗК України, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки шляхом визнання за нею права на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Вільховець» с. Вільховець Богуславського району Київської області, що буде підставою для виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки, як власнику земельної частки (паю).
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки, відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 591 гривню 35 коп.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, , ст.ст. 529, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 5, 152 ч. 3 п. а) ЗК України, ст.ст. 2, 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, ст.ст. 1, 2, 3, 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.ст. суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП «Вільховець» с. Вільховець Богуславського району Київської області в умовних кадастрових гектарах 2,86 за рахунок вільних земель в адміністративних межах Вільховецької сільської ради Богуславського району Київської області.
Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м.Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 15 серпня 2020 року, згідно квитанції №41 на р/р UA898999980313101206000010080 в ТВБВ 10026/638 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк ", МФО 899998, що становить 591 гривню 35 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко