Справа № 357/10242/19
1-кс/357/1498/20
12 жовтня 2020 року м. Біла Церква
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявника/скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні № 3 в місті Біла Церква Київської області клопотання ОСОБА_3 про встановлення процесуальних строків для завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018,
До слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання скаржника ОСОБА_3 , в якому останній просить встановити розумний процесуальний строк, який необхідний та достатній для закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що станом на даний час у провадженні слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12018110030000588 від 22.01.2018. Вказане провадження, не дивлячись на тривалість досудового розслідування у ньому, на даний час не закінчено та жодній особі підозру пред'явлено не було.
Скаржник у клопотанні зазначає, що кримінальне провадження № 12018110030000588 від 22.01.2018 грубо порушує та обмежує його конституційні права, шкодить його інтересам, оскільки в порушення презумпції невинуватості йому бездоказово та у непередбачений законом спосіб прирівнюють до злочинця, лише з тих підстав, що на його користь ухвалені судові рішення про стягнення боргу з ОСОБА_4 , у зв'язку з чим ОСОБА_3 у порядку виконання судового рішення, має право на реалізацію майна ОСОБА_4 , яке на теперішній час в рамках вказаного кримінального провадження арештовано.
Отже на думку скаржника не вчинення будь-яких слідчих дій для встановлення обставин скоєння кримінального правопорушення протягом тривалого часу, починаючи з 22.01.2018 є неефективним здійсненням досудового розслідування у розумні строки.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 доводи викладені в скарзі підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити з підстав викладених у скарзі.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав лист відповідно до якого не заперечував проти розгляду скарги за його відсутністю, оскільки в зазначений день та час судового розгляду, перебував в Київському апеляційному суді.
Заслухавши думку скаржника, вивчивши доводи скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110030000588 від 22.01.2018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Як вбачається з клопотання заявника, то у вказаному провадженні дійсно вживаються заходи процесуального характеру і інші, визначені нормами КПК України, дії щодо ОСОБА_6 , у тому числі і накладання арешту на майно останнього.
Розглядаючи вказану скаргу слід зазначити наступне.
Так, за умовами статті 64 Конституції України визначено заборону обмежувати права, що їх надано Основним законом, крім випадків, установлених самою Конституцією. При цьому Конституція України не містить норм, які б обмежували право особи на судовий захист її порушеного права.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Згідно п.18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Звертаючись до слідчого судді із вказаною скаргою заявник зазначив, що станом на день подачі вказаного клопотання до суду і на час його розгляду, по кримінальному провадженні понад 18 місяців не прийнято рішення про закінчення розслідування, підозри певним особам не оголошені, арешт з майна, яке визнано речовим доказом по справі не скасований, що порушує права ОСОБА_3 , у зв'язку з чим і обумовлюється право останнього у відповідності до норм чинного КПК України на встановлення такого строку для завершення досудового розслідування за ухвалою слідчого судді.
Між тим, вказана позицію скаржника/заявника є помилковою з огляду на наступне.
Положеннями статті 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
За вимогами за ч. 6 статті 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Згідно ч. 1 статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Відповідно до ч. 1 статті 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Системний аналіз Конституцій України та зазначених норм процесуального закону в сукупності з положеннями пунктів 10, 18 частини 1 статті 3, статей 7, 9, 28, 303, 306, 307 КПК України дає підстави вважати, що слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки лише при розгляді конкретної слідчої чи процесуальної дії.
Відповідно до ч. 1 статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії" Subinski v. Slovenia))".
У відповідності до ч.ч.1-3 статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Крім того, за ч. 4 статті 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
У той же час, на підтвердження своїх доводів, викладених у клопотанні, скаржником/заявником не доведено обставин необхідності встановлення органу досудового розслідування відповідного строку для закінчення досудового розслідування у цьому провадженні.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що скаржником/заявником слідчому судді належним чином не доведено беззаперечну необхідність для встановлення процесуального строку слідчому для завершення досудового розслідування, а тому слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення такого клопотання про встановлення органу досудового розслідування розумного процесуального строку слідчим суддею для закінчення досудового розслідування і прийняття одного із процесуальних рішень за ч.2 ст.283 КПК України у цьому провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Строк для звернення заявника/скаржника ОСОБА_3 з клопотанням про встановлення процесуальних строків для завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018110030000588 від 22.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України - поновити.
Відмовити в задоволенні клопотання заявнику/скаржнику ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110030000588 від 22.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, про встановлення процесуальних строків для завершення досудового розслідування.
Повний текст ухвали проголошений 16.10.2020 о 08.15 год. за адресою: м. Біла Церква, вул. Першотравнева, 4А, зал судового засідання № 1 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддяОСОБА_1