15 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа №461/6412/18
Провадження №51-4817впс20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши ухвалу Галицького районного суду м. Львова про визначення підсудності у кримінальному провадженні №12018140050003655 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України (далі-КК України),
До Верховного Суду надійшли матеріали кримінального провадження №12018140050003655 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України з Галицького районного суду м. Львова для визначення підсудності.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07 вересня 2020 року направлено обвинувальний акт стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України до Верховного суду для визначення підсудності, зокрема до Дніпровського районного суду м. Києва, оскільки в провадженні вказаного суду перебуває кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в ухвалі Галицького районного суду м. Львова, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Як убачається з матеріалів провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , вчинене ним 12 серпня 2018 року на пл. Ринок, у м. Львові, тобто в межах територіальної юрисдикції Галицького районного суду м. Львова. У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва також перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
В ухвалі зазначено, що можливість етапування обвинуваченого ОСОБА_4 до ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» буде вирішено після постановлення остаточного рішення у справі, яка знаходиться у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва.
Частиною 3 ст. 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого, в цьому випадку до Верховного Суду звернувся суд першої інстанції.
Крім того, за змістом вказаної норми Кримінального процесуального закону Верховний Суд не наділений повноваженнями визначати підсудність кримінального провадження, а вирішує питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду за наявності підстав, передбачених ст.34 КПК України тільки за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
З огляду на викладені обставини та з урахуванням положень кримінального процесуального закону, порушене в ухвалі Галицького районного суду м. Львова питання про визначення підсудності не є предметом розгляду Верховного Суду, тому у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 34 КПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті провадження на ухвалу Галицького районного суду м. Львова про визначення підсудності у кримінальному провадженні №12018140050003655 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а матеріали вказаного кримінального провадження повернути до Галицького районного суду м. Львова.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3