02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 127/25037/17
провадження № 51-4700 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 31 серпня 2020 року щодо ОСОБА_4 .
Обставини справи
1. Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2019 року, залишеним без змін апеляційним судом,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Вінниці,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
На підставі статей 71, 72 КК за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутого покарання, призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2016 року за частиною 1 статті 286 КК, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, та у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, відповідно до статті 75 КК із звільненням від відбування основного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 КК. Постановлено частину основного покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Доводи касаційної скарги
2. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд.
3. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам статті 370 КПК не виправив помилку суду першої інстанції, який у порушення приписів частини 1 статті 71 КПК, при призначенні ОСОБА_4 остаточного покарання не призначив остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком.
4. На думку прокурора, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, допущене судом першої інстанції та не виправлене апеляційним судом, призвело до призначення остаточного покарання ОСОБА_4 з випробуванням та іспитовим строком, що суперечить положенням статей 71, 75, частині 3 статті 78 КК.
5. Прокурор стверджує, що апеляційний суд усупереч вимогам статті 419 КПК не зазначив підстав, з яких апеляційну скаргу прокурора визнав необґрунтованою. Також, на обґрунтування своєї позиції прокурор посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № № 127/4760/18, 266/3940/16-к, 422/644/17 та 127/10266/19.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга подана належною особою, протягом визначеного законом строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 426 КПК, її зміст відповідає вимогам, зазначеним у статті 427 КПК. Зі змісту касаційної скарги та доданих копій судових рішень, убачається, що є підстави для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 424-428 КПК, Суд постановив:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 31 серпня 2020 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3