07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 735/1622/18
провадження № 51-4755 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 23 липня 2020 року щодо нього.
У касаційній скарзі сторона захисту, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону й невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що апеляційне провадження, у порушення пункту 5 частини 2 статті 412 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), здійснено за відсутності потерпілої ОСОБА_6 , яку належним чином не повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху на таких підставах.
Відповідно до положень пунктів 1, 7 частини 1 статті 425 КПК, касаційну скаргу має право подати засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого та потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого.
Як вбачається із скарги, захисник посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в частині розгляду провадження в суді апеляційної інстанції без участі потерпілої сторони, однак з урахуванням зазначеної норми КПК, потерпіла касаційної скарги не подавала, а захисник має право оскаржувати судові рішення в частині, що стосується інтересів засудженого ОСОБА_5 .
Крім того, пунктом 4 частини 2 статті 427 КПК передбачено, що у касаційній скарзі має бути зазначено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до положень частини 1 статті 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Так, у скарзі захисник посилається на незаконність і необґрунтованість судових рішень з огляду на неповноту дослідження всіх обставин кримінального провадження та невідповідність висновків суду першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, що відповідно до положень статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також, відповідно до частини 1 статті 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку. Захисник у скарзі згадує про вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2019 року, проте його копію, завірену належним чином до касаційної скарги не долучив.
За таких обставин Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без руху, надати захиснику строк для усунення недоліків.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим статтями, 425 427 КПК, Суд, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 23 липня 2020 року щодо нього, залишити без руху.
Встановити, що зазначені в ухвалі недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. У разі, якщо недоліки касаційної скарги не будуть усунені в установлений строк, скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3