15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 757/26965/17-ц
провадження № 61-3678ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дячук Олени Борисівни, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки та скасування запису про обтяження щодо припинення іпотеки; за об'єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Є. О., про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором позики та договору про відступлення прав за договором іпотеки,
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2019 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його об'єднаного позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 червня 2019 року в частині вирішення вимог первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дячук О. Б., третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки та скасування запису про обтяження щодо припинення іпотеки скасовано та постановлено в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дячук О. Б. та зареєстрований в реєстрі за № 1750 від 18 жовтня 2016 року договір про розірвання договору іпотеки, що був посвідчений Тверською І. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 29 травня 2016 року, за реєстровим № 407.
Скасовано запис реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дячук О. Б. про припинення іпотеки за № 14711941, вчинений на підставі договору про розірвання договору іпотеки від 18 жовтня 2016 року за № 1749.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
25 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2020 року.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків: подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження; надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; сплатити судовий збір у розмірі 2 560,00 грн. Роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 11 березня 2020 року оприлюднена 16 березня 2020 року.
Копію ухвали Верховного Суду від 11 березня 2020 року було направлено заявнику 18 березня 2020 року, повторно 27 липня 2020 року та 08 вересня
2020 року рекомендованими листами вих. № 14618/0/222-20 від 18 березня 2020 року, вих. № 36167/0/222-20 від 27 липня 2020 року,
вих. № 41738/0/22-20 від 08 вересня 2020 року на поштову адресу
ОСОБА_1 , зазначену в касаційній скарзі та на поштовому конверті ( АДРЕСА_1 ), які повернулися до суду без вручення з відмітками поштового відділення - «за закінченням встановленого строку зберігання».
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначено, що офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти та номер мобільного телефону у заявника відсутні.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID - 19» від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
В подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня
2020 року № 239, від 22 квітня 2020 року № 291, від 20 травня 2020 року
№ 392, від 17 червня 2020 року № 500, від 22 липня 2020 року № 641, карантин продовжувався, відповідно до 24 квітня, до 11 травня, до 22 червня 2020 року, до 31 липня 2020 року, до 31 серпня 2020 року на усій території України.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Відповідно до підпункту 3 пункту 12 цього Закону у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436): розділ ХІІ «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
17 липня 2020 року набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року
№ 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Згідно з пунктом 2 цього Закону пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладено в такій редакції: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином». Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього
20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» закінчився 06 серпня 2020 року.
Заявник правом щодо продовження процесуальних строків не скористався.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України).
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (МПП «Голуб» проти України, № 6778/05, ЄСПЛ, від
18 жовтня 2005 року).
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (зокрема у справі «Пономарьов проти України») сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За правилами статей 185, 393 ЦПК України якщо заявник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Станом на 15 жовтня 2020 року недоліки касаційної скарги заявником не усунуті, тому касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дячук Олени Борисівни, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки та скасування запису про обтяження щодо припинення іпотеки; за об'єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Є. О., про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором позики та договору про відступлення прав за договором іпотеки повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська