15 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 907/477/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» (далі - ТОВ «Термінал», заявник)
про відвід колегії суддів Малашенкової Т.М., Булгакової І.В., Колос І.Б.
у справі № 907/477/20
за позовом ТОВ «Термінал»
до Закарпатської митниці Держмитслужби
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Турбо Плюс Авто»,
про визнання антиконкурентними дії митниці та зобов'язання вчинити дії,
Закарпатська митниця Держмитслужби 19.08.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №907/477/20, якими вжито заходи забезпечення позову, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, скаржник просив зупинити виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 у справі №907/477/20.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.09.2020 для розгляду касаційної скарги Закарпатської митниці Держмитслужби у справі № 907/477/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакова І.В., Колос І.Б.
Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2020, зокрема відкрито касаційне провадження у справі №907/477/20 за касаційною скаргою Закарпатської митниці Держмитслужби на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №907/477/20 у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи. Вказана ухвала отримана ТОВ «Термінал» 08.10.2020.
Також ТОВ «Термінал» 21.08.2020 (згідно з відмітками Західного апеляційного господарського суду) через Західний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №907/477/20 у частині судових витрат, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити стягнення адвокатських витрат у повному обсязі.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.09.2020 для розгляду касаційної скарги ТОВ «Термінал» у справі № 907/477/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакова І.В., Колос І.Б.
Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2020 касаційну скаргу ТОВ «Термінал» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №907/477/20 залишено без руху, яку останнім отримано 28.09.2020.
Водночас 13.10.2020 на електронну адресу Касаційного господарського суду надійшов електронний лист з вкладеними документами та з використанням ЕЦП, в яких містилися клопотання ТОВ «Термінал» про відвід складу суду: Малашенкової Т.М. - головуючого, Булгакової І.В., Колос І.Б. від участі у розгляді справи №907/477/20, заява про передачу справи на розгляд Великій Палаті Верховного Суду, додаткові пояснення з приводу практики ВРП щодо зупинення суддями дії або виконання ухвали про забезпечення позову (далі по тексту - клопотання), які просять врахувати під час розгляду клопотань про відвід складу суду та передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ідентичні клопотання 12.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ТОВ «Термінал» надіслало також і засобами поштового зв'язку, які Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду отримав 15.10.2020. Надіслане поштою клопотання про відвід є примірником раніше надісланого засобами електронного зв'язку клопотання, а відтак розглядається як одне клопотання.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 29.3-02/2584 від 15.10.2020 у зв'язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №907/477/20, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: МалашенковаТ.М. (головуючий), Булгакова І.В., Селіваненко В.П.
Розглянувши клопотання про відвід колегії суддів: Малашенкової Т.М. - головуючого, Булгакової І.В., Колос І.Б.,ТОВ «Термінал» (далі також -клопотання про відвід) без повідомлення учасників справи (з урахуванням вимог частини восьмої статті 39 Господарського процесуального кодексу України), Касаційний господарський суд вважає, що зазначене клопотання є необґрунтованим з огляду на таке.
Клопотання про відвід мотивовано тим, що Верховним Судом при розподілі касаційної скарги ТОВ «Термінал» у справі №907/477/20 порушено пункт 2.3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частину першу статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки, на думку заявника, касаційна скарга ТОВ «Термінал» зареєстрована не в день надходження разом з матеріалами справи до суду, а також порушено принцип випадковості автоматизованого порядку визначення судді для розгляду справи, що є підставою для відводу суддів на підставі пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України.
Крім того, ТОВ «Термінал» вказує, що суд касаційної інстанції при постановленні ухвали від 21.09.2020 у справі №907/477/20, якою зупинено виконання ухвали про забезпечення позову, проігнорував частину восьму статті 140 ГПК України, якою, на думку заявника, встановлена беззаперечна заборона на зупинення виконання ухвали про забезпечення позову, що викликає сумнів у неупередженості колегії суддів Касаційного господарського суду та є підставою для їх відводу від розгляду даної справи на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Враховуючи зміст клопотання про відвід у контексті його прохальної частини щодо відводу колегії суддів саме від розгляду справи №907/477/20, а розгляд справи, як стадія провадження, відбувається після відкриття провадження у справі за конкретним процесуальним документом - в даному випадку за касаційної скаргою, зважаючи, що дане клопотання про відвід оформлене та подане як вкладення до єдиного електронного листа, до якого також приєднані/вкладені заява про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, додаткові пояснення з приводу практики ВРП щодо зупинення суддями дії або виконання ухвали про забезпечення позову, які просять врахувати під час розгляду клопотань про відвід складу суду та передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, серед додатків до яких були й копії описів вкладення до листів, з яких вбачається направлення даного документа іншим учасникам справи саме у справі за касаційною скаргою Закарпатської митниці Держмитслужби, та враховуючи, що ідентичні клопотання надіслані до суду засобами поштового зв'язку одним конвертом, так, як і одним електронним листом, суд касаційної інстанції вважає, що клопотання про відвід колегії суддів заявлений від розгляду справи №907/477/20 за касаційною скаргою Закарпатської митниці Держмитслужби.
Підстави для відводу, самовідводу судді встановлені статтями 35, 36 ГПК України.
За статтею 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.
Відповідно до частин четвертої та восьмої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 ГПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Поряд з цим, відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 частини першої Розділу XI «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VІІІ (далі - Закон № 2147-VІІІ) зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (зі змінами та доповненнями), зокрема, розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів.
Отже, враховуючи вищенаведені норми, судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з інформації, наданої заступником керівника апарату - керівником секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розподіл касаційних скарг у судовій справі № 907/477/20, зокрема й касаційної скарги ТОВ «Термінал», відбувався відповідно до вимог підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (зі змінами та доповненнями), пунктів 1.7, 2.3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 №8, згідно з якими розподіл судових справ здійснюється у день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною для здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Вказана інформація також підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.09.2020 для розгляду касаційної скарги Закарпатської митниці Держмитслужби у справі № 907/477/20; витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.09.2020 для розгляду касаційної скарги ТОВ «Термінал» у справі № 907/477/20.
Верховний Суд звертає увагу також на те, що у справі № 907/477/20 визначено категорію спору: «справи у справах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства».
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2019 №6 відповідну спеціалізацію для розгляду справ визначено суддям судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, до складу якої входять судді Бенедисюк І.М., Булгакова І.В., Колос І.Б, Львов Б.Ю., Малашенкова Т.М., Селіваненко В.П. Станом на 02.09.2020 судді Бенедисюк І.М., Львов Б.Ю., Селіваненко В.П. перебували у відпустках.
Таким чином, доводи заявника щодо порушення порядку визначення суддів для розгляду справи з урахуванням наведених вище обставин справи та враховуючи вищевказані норми, спростовуються, а відтак передбачена пунктом 4 частини першої статті 35 ГПК України підстава для відводу суддів є необґрунтованою.
Щодо інших доводів заявника про наявність підстав для відводу колегії суддів від участі у розгляді справи №907/477/20 на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 35 ГПК України слід відзначити таке.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (аналогічна правова позиція, викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №9901/22/17).
Наявність безсторонності для цілей пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000).
Щодо ж до суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 38 ГПК України на учасника справи, яким заявлено відвід судді на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України, покладається обов'язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу.
Так, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена.
Саме по собі посилання щодо незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді; тлумаченням або застосуванням судами норм процесуального та/або матеріального права; прийняття рішення суддею у іншій справі або наявність окремої думки судді в інших справах; висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. При цьому доказів упередженості та/або небезсторонності колегії суддів в цілому або конкретного судді у розгляді даної справи заявником не надано.
Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З урахуванням наведених обставин та вимог процесуального законодавства Касаційний господарський суд вважає, що клопотання про відвід складу суду у справі №907/477/20 не містить посилання на обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, наведені доводи є неаргументованими і необґрунтованими, у зв'язку з чим Суд визнає клопотання про відвід на підставах, передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, також необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи заявника щодо порушення порядку визначення суддів для розгляду справи спростовуються, а щодо упередженості суддів у розгляді справи №907/477/20 є необґрунтованими та недоведеними. Відтак підстави для відводу колегії суддів, передбачені пунктами 4, 5 частини першої статті 35 ГПК України, відсутні.
Частинами третьою та четвертою статті 38 ГПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Згідно з частиною третьою статті 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три
робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З урахуванням встановленого у цій ухвалі обставин, в тому числі щодо дат отримання ухвал, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у клопотанні про відвід, є необґрунтованими, а тому дане клопотання відповідно до частини третьої статті 39 ГПК України підлягає передачі на авторозподіл для визначення судді для розгляду даної заяви.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Визнати доводи, викладені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» про відвід у справі № 907/477/20 колегії суддів: Малашенкової Т.М. (головуючий суддя), Булгакової І.В., Колос І.Б., необґрунтованими.
2. Передати справу №907/477/20 та клопотання про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду клопотання про відвід колегії суддів: Малашенкової Т.М. (головуючий суддя), Булгакової І.В., Колос І.Б.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Булгакова
Суддя В. Селіваненко