Ухвала від 15.10.2020 по справі 925/1135/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1135/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Ганнисик О.Ю. - самопредставництво;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Канівського комунального підприємства теплових мереж (м. Канів, Черкаська область) про стягнення 30 651,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 30651,45 грн., з яких: 9 647,95 грн. пені, 817,56 грн. як 3 % річних, 495,45 грн. інфляційних втрат та 19690,49 грн. збитків на підставі договору № 1447/18-КП-36 постачання природного газу від 05.10.2018, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, строк розгляду до 03.11.2020.

Представник позивача в засідання не з'явився, причини неявки не відомі. Явку представників сторін в судове засідання визнано не обов'язковою.

28.09.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву № 369 від 22.09.2020, в якому відповідач заперечує позовні вимоги повністю та просить відмовити в задоволенні позову.

В минуле засідання 30.09.2020 представник відповідача подав заяву про зупинення провадження у справі № 378 від 29.09.2020, в якій просить зупинити провадження у справі № 925/1135/20 до часу перегляду судового рішення у справі № 903/918/19. В заяві відповідач зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 04.09.2020 справу № 903/918/19 разом із касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Волинської області від 28.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 передано на розгляд об'єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Дана ухвала мотивована тим, що колегія суддів Касаційного господарського суду вбачає підстави для відступу від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 917/530/19 та від 18.03.2020 № 908/2304/18, та підтримання правової позиції, викладеної у постановах від 27.02.2020 у справі № 921/12/19 та від 21.02.2018 у справі № 910/16072/16, щодо застосування норм права, а саме положень Порядку № 217 щодо можливості теплопостачальних організацій впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, а відтак застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. З огляду на що матеріали справи № 903/918/19 передані на розгляд об'єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку частини другої статті 302 ГПК України.

Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 09.09.2020 справу № 903/918/19 разом із касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 та рішення Господарського суду Волинської області від 28.01.2020 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та постановлено здійснювати розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Предметом спору у справі № 925/1135/20 є стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних, інфляційних втрат та збитків за прострочення розрахунків за газ по договору між сторонами № 1447/18-КП-36 постачання природного газу від 05.10.2018 і за перевищення обсягу спожитого природного газу.

У відзиві на позов (а.с. 183 том 3) відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, зокрема, що кошти, якими проводився розрахунок за газ із позивачем, перераховувалися з рахунків із спеціальним режимом використання у відповідності до положень Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки", який затверджено постановою КМУ № 217 від 18.06.2014. Даним Порядком передбачено чіткий алгоритм дій по зарахуванню від споживачів послуг та подальшому розподілу банківськими установами коштів, які надходять на такі спецрахунки для проведення розрахунків в т.ч. із позивачем та іншими одержувачами цих коштів (гарантований постачальник, теплогенеруюча організація, тепопостачальна організація, теплотранпортуюча організація).

При цьому відповідач наголошує, що він позбавлений будь-якого впливу на строки і суми проведення розрахунків коштами, які надходять на спецрахунки, бо алгоритм цих розрахунків чітко врегульований державою.

В засіданні представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення у касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 903/918/18 для усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.

Позивач у відповіді на відзив просить заяву відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Розглянувши доводи і заперечення сторін з приводу заявленого позову, обґрунтування заяви відповідача про зупинення провадження у справі, суд вважає, що провадження у справі підлягає зупиненню з наступних підстав:

Предметом позову у даній справі є, зокрема, і вимоги про стягнення нарахувань за прострочення проведення розрахунків за газ по договору між сторонами.

Відповідач заперечив проти позову, зокрема й з тієї підстави, що оплата за газ була проведена в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки". Саме дотримання цього порядку призводило до оплати за газ із простроченням платежів, на що відповідач не мав впливу.

Позивач при цьому виклав у відзиві на позов свою позицію про те, що договір між сторонами ніяким чином не обмежує відповідача в оплаті за газ лише коштами, які зараховуються на спецрахунки, тому він повинен нести всю повноту відповідальності за прострочення розрахунків. Вважає, що проведення розрахунків на підставі положень Постанови КМУ № 217 не стосується договірних відносин сторін та не впливає на них, що підтвержуться також і судовою практикою Верховного Суду, на яку посилається позивач.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" виклав позицію, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності, забезпечення якої повинен прагнути суд.

За даними з ЄДР судових рішень судом встановлено, що на розгляді Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №903/918/19, предметом розгляду у якій є вимоги про стягнення 650 599, 92 грн. пені, інфляційних втрат та 3% річних, у зв'язку з порушенням боржником умов договору №3175/1718-ТЕ-2 від 18.09.2017 щодо розрахунків за природний газ.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 04.09.2020 справу № 903/918/19 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Вказана ухвала мотивована необхідністю відступлення колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Пількова К.М. від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 917/530/19 та від 18.03.2020 № 908/2304/18 та підтримати правову позицію викладену у постановах від 27.02.2020 у справі № 921/12/19 та від 21.02.2018 у справі № 910/16072/16, щодо застосування положень Порядку №217 про можливість теплопостачальних організацій впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, а відтак застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2020 прийнято справу № 903/918/19 до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду разом із касаційною скаргою АК "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Волинської області від 28.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2020. Вирішено здійснювати розгляд спірних судових актів у справі № 903/918/19 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Остаточне судове рішення у справі № 903/918/19 поки відсутнє.

Отже, підставою передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стала необхідність відступлення від висновку щодо застосування положень Порядку №217 у розгляді питання щодо можливості теплопостачальних організацій впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, а відтак, підставності застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, висловленого у подібних правовідносинах.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд (обов'язково) враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Призначенням Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні, є формування єдиної практики застосування всіма судами конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права; на прикладі конкретної справи Верховний Суд роз'яснює зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми.

У відповідності до п7) ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи зупинити провадження, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

На переконання суду, враховуючи положення ст. 2 ГПК України, дане правило поширюється і на випадки вирішення спорів в порядку спрощеного позовного провадження, яким не передбачено підготовче провадження і тому обмеження у зупиненні провадження, передбачені ч. 3 ст. 195 ГПК України, застосовані бути не можуть.

Отже, з метою забезпечення єдності судової практики, необхідність дотримання завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, враховуючи підстави для передачі справи №903/918/19 на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Господарський суд Черкаської області вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судового рішення у справі № 903/918/19 та вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах щодо застосування положень Порядку №217.

До аналогічних висновків про необхідність зупинення провадження до часу завершення розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 903/918/19 у подібних правовідносинах, прийшов і Північний апеляційний господарський суд (ухвала від 06 жовтня 2020 р., справа № 910/6349/19) та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (ухвала від 30 вересня 2020 року, справа № 917/1485/19).

Керуючись п.7) ч. 1 ст. 228, ст. 234 ГПК України, суд ----

УХВАЛИВ:

Заяву від 29.09.2020 № 378 відповідача Канівського комунального підприємства теплових мереж про зупинення провадження у справі задовольнити повністю.

Зупинити провадження у справі № 925/1135/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 903/918/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Зобов'язати сторони негайно повідомити суд про результати розгляду справи № 903/918/19.

Суддя Н.М. Спаських

Попередній документ
92228537
Наступний документ
92228539
Інформація про рішення:
№ рішення: 92228538
№ справи: 925/1135/20
Дата рішення: 15.10.2020
Дата публікації: 19.10.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.02.2021)
Дата надходження: 15.02.2021
Предмет позову: стягнення 30 651,45 грн.
Розклад засідань:
30.09.2020 11:00 Господарський суд Черкаської області
15.10.2020 11:00 Господарський суд Черкаської області
17.12.2020 11:00 Господарський суд Черкаської області
23.12.2020 08:40 Господарський суд Черкаської області
12.01.2021 14:30 Господарський суд Черкаської області