Рішення від 05.10.2020 по справі 922/1646/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1646/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансагенство" (61089, м. Харків, просп. Індустріальний, 3, ідентифікаційний код 32438954), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Євромоторс" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, ідентифікаційний код 30592613), 3. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцькі ворота" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, ідентифікаційний код 25183579)

про стягнення 2 263 590,94 грн

за участю представників сторін:

позивача - Мовчан М.В., довіреність №08-21/4479/2-19 від 27.12.2019;

3-го відповідача - адвоката Савві Л.Є., довіреність №2455 від 06.07.2020, ;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансагенство" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1 455 918,12 грн за період з 01.12.2019 по 30.04.2020, 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Євромоторс" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 331 548,43 грн за період з 01.11.2019 по 30.04.2020 та 3-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцькі ворота" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 476 124,39 грн за період з 01.11.2019 по 30.04.2020 згідно ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1646/20. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 червня 2020 р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 червня 2020 року задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання відкладено на 08 липня 2020 р. о 12:20 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 липня 2020 року клопотання 3-го відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено. Відкладено підготовче засідання у справі № 922/1646/20 на "05" серпня 2020 р. о 12:20 год.

05.08.2020 3-йм відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву (вх. №17924), який судом приєднано до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву 3-ий відповідач не погоджується з розрахунком безпідставно збережених коштів та повідомив також про сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

05.08.2020 до господарського суду Харківської області надійшло клопотання про поновлення строків для подання відзиву на позовну заяву, у зв'язку із тим, що судом було встановлено відповідачам строк на подання відзиву, зокрема 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, проте не менше, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 671 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2" строк дії карантину було продовжено, отже 1-ий відповідач просить поновити строк на подання відзиву на позов.

Також, 1-им відповідачем надано через канцелярію господарського суду Харківської області відзив на позовну заяву за вх.№ 17925, в якому проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. У відзиві на позовну заяву 1-ий відповідач також не погоджується з розрахунком безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та зазначає, що незрозуміло, яким чином позивач розподілив частки земельної ділянки між співвласниками.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання 1-го відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позов та прийнято відзив на позов 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансагенство" до розгляду.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 05 серпня 2020 року про відкладення підготовчого засідання на 31.08.2020 о 10:30 год.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 31 серпня 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 07.09.2020 року об 11:00 год.

У судовому засіданні 07.09.2020 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 07.09.2020 про оголошення перерви до 22.09.2020 об 12:00 год.

У судовому засіданні 22.09.2020 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 22.09.2020 про оголошення перерви до 05.10.2020 об 12:30 год.

В судовому засіданні 05.10.2020 представник позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник 3-го відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та 3-го відповідача, суд встановив наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.05.2020 №209284920 право власності на:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 32-:38, 40, 66-:-68 загальною площею 416,6 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 28.11.2019 зареєстроване за ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2019 № 6486;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 29, 31 загальною площею 162,5 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 28.11.2019 зареєстроване за ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2019 № 6485;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 30, 41-:-61, 44а, 44б, 46а, 47а, 48а, 48б, 50а, 50б, 51-:-61, 63-:-65, 69-:-73 площею 2 096,0 кв.м., антресолі № 74-:-78, 75а, 76а, 77а, 78а, 78б площею 200,8 кв.м., загальною площею 2296,8 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 28.11.2019 зареєстроване за ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2019 № 6487;

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-:-5, 26-:-32, 38-:-40 площею 111,1 кв.м., 3-го поверху № 21, 22, 23, 28, 36, 37 площею 74,6 кв.м., 4-го поверху № 1-:-5, 27-:-31 площею 113,1 кв.м., загальною площею 298,8 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 28.11.2019 зареєстроване за ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2019 № 6489;

- нежитлові приміщення . 5-го поверху № 1-:-36 загальною площею 689,0 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 28.11.2019 зареєстроване за ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2019 № 6488;

- нежитлові приміщення 6-го поверху № 1-:-21, 24, 25, 26, 28, 29, 31, 32 загальною площею 684,7 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 28.11.2019 зареєстроване за ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2019 № 6490;

- нежитлові приміщення 7-го поверху № 1-:-29 загальною площею 701,1 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 28.11.2019 зареєстроване за ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2019 № 6491;

- нежитлові приміщення 8-го поверху № 1-:-31 загальною площею 683,0 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 28.11.2019 зареєстроване за ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2019 № 6492;

- нежитлові приміщення технічного поверху № 1-:-10 загальною площею 177,1 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 28.11.2019 зареєстроване за ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2019 № 6493;

- нежитлові приміщення 4-го поверху № 6-12, 14-25, 25а, 26 загальною площею 570,1 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 15.01.2019 зареєстроване за ТОВ ФІРМА "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2007 у справі № 47/204-07 вх. 4764/5-47;

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 6-:-25, 33-:-37, 3-го поверху № 1-:-20, 24-:-27, 29-:-35 загальною площею 1 198,1 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 29.03.2017 зареєстроване за ТОВ "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 23.04.2007 у справі № 47/204-07 вх. 4764/5-47;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 4, 6-15, 15а, 16-28 загальною площею 1 071,5 кв.м. в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з 13.10.2016 зареєстроване за ТОВ "ФІРМА ЄВРОМОТОРС" на підставі свідоцтва про право власності від 10.10.2000 б/н;

- нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 159,8 кв.м. по вул. Маршала Батицького 4 у м. Харкові з 02.03.2004 зареєстроване за ЗАТ "ЄВРОМОТОРС" (наразі ТОВ "ФІРМА ЄВРОМОТОРС") на підставі свідоцтва про право власності від 12.06.2002 б/н.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.04.2019 № НВ-0003080882019 земельна ділянка площею 1,1756 га з кадастровим номером 6310137500:03:007:0015 по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові має категорію земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для експлуатації та обслуговування власних адміністративних приміщень, СТО та мийки автомобілів ЗАТ "Євромоторс". Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 05.12.2007.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:03:007:0015, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 1,1756 га з кадастровим номером 6310137500:03:007:0015 по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 18.05.2020 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО", ТОВ "ФІРМА ЄВРОМОТОРС" та ТОВ ФІРМА "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА" використовують земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:03:007:0015 по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, право власності на які зареєстровані за Відповідачами.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 26.04.2019 № НВ-0003080882019 про земельну ділянку по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:03:007:0015) площа вказаної земельної ділянки складає 1,1756 га.

Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:03:007:0015) від 13.06.2019 № 1562/176-19 та від 06.05.2020 № 3705, виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 1,1756 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові від 18.05.2020.

ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО", ТОВ "ФІРМА ЄВРОМОТОРС" та ТОВ ФІРМА "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА", набувши право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформили речового права на вказану земельну ділянку.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" у період з 01.12.2019 по 30.04.2020, ТОВ "ФІРМА ЄВРОМОТОРС" та ТОВ ФІРМА "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА" у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 не сплачували за користування земельною ділянкою по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегли за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ТОВ "АВТОТРАНСАГЕНСТВО", ТОВ "ФІРМА ЄВРОМОТОРС" та ТОВ ФІРМА "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.12.2019 по 31.12.2019, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНСАГЕНСТВО", становив 189216,81 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 28 382 522 грн. ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" мало сплатити до бюджету 189216,81 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.01.2020 по 30.04.2020, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 422233,77 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 63 335 066 грн. ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 за три місяці Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНСАГЕНСТВО" мало сплатити до бюджету 1266701,31 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.11.2019 по 31.12.2019, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЄВРОМОТОРС", становив 38133,92 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 5 720 088 грн. ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.11.2019 по 31.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЄВРОМОТОРС" мало сплатити до бюджету 76267,84 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.01.2020 по 30.04.2020, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЄВРОМОТОРС", становив 85093,53 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 12764029 грн. ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 за три місяці Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЄВРОМОТОРС" мало сплатити до бюджету 255280,59 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.11.2019 по 31.12.2019, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА", становив 54761,91 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 8 214 287 грн. ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.11.2019 по 31.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА" мало сплатити до бюджету 109523,82 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.01.2020 по 30.04.2020, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА", становив 122200,19 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 18 330 028 грн. ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 за три місяці Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА" мало сплатити до бюджету 366600,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА" сплатило за період листопад 2019 року по лютий 2020 року плату за землю в розмірі 373113,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5231 від 27.12.2019 на суму 93278,28 грн, № 5271 від 30.01.2020 на суму 93278,28 грн, № 20541 від 27.02.2020 на суму 93278,28 грн, № 20689 від 28.05.2020 на суму 93278,28 грн.

Отож, за період з 01.11.2019 по 30.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА" не сплачено за користування земельною ділянкою 103011,27 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Матеріали справи свідчать, що відповідачі користуються спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинні відшкодувати позивачу всі доходи, які вони одержали або могли одержати від цього майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідачі не є власниками та постійними землекористувачами земельної ділянки, а тому не є суб'єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідачі у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 не сплачували за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідачі (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшили свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу відповідачів у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Отже, за розрахунком позивача, розмір збережених 1-им відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрансагенство") коштів від безпідставно набутого майна склав 1 455 918,12 грн. за період з 01.12.2019 по 30.04.2020 та розмір збережених 2-им відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Євромоторс") коштів від безпідставно набутого майна склав 331 548,43 грн. за період з 01.11.2019 по 30.04.2020. При цьому, позивачем не нараховувалась плата за землю за березень 2020 року.

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України та Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

За змістом статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, як норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, так і статті 1212 Цивільного кодексу України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.

Суд також зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ґрунтується на вищенаведених положеннях чинного законодавства та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 09.08.2016 у справі № 922/5212/14, від 12.01.2017 у справі № 922/51/15, а також аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі №922/207/15 та Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі № 922/2976/17.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення з 1-го відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрансагенство") безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1 455 918,21 грн. та 2-го відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Євромоторс") у сумі 331 548,43 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з 3-го відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцькі ворота") безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 476 124,39 грн, суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву 3-й відповідач заперечує проти задоволення позову, зокрема посилаючись на те, що за період з 01.11.2019 по 30.04.2020 р. ТОВ фірма «ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА» було сплачено 373113,12 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 5231 від 27.12.2019 на суму 93278,28 грн, № 5271 від 30.01.2020 на суму 93278,28 грн,№20541від 27.02.2020 на суму 93278,28 грн, № 20689 від 28.05.2020 на суму 93278,28 грн.

Також 3-й відповідач зазначає, що за березень 2020 року плата за землю нарахована позивачем необґрунтовано, оскільки 17.03.2019 Верховною радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року №533-IX, який набрав чинності 18.03.2020, яким внесено зміни до п.п.524, 525 підрозділу 10 XX Податкового кодексу України, яким встановлено не стягувати плату за землю (земельний податок та орендна плата за ділянки державної та комунальної власності), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

Ст. 52-4 Закону України від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" скорочено період, визначений Законом від 17 березня 2020 року № 533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню коронаврусної хвороби (COVID-19)", протягом якого не зараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельну ділянки державної та комунальної власності) за земельну ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарський діяльності, з двох місяців (березень квітень 2020 року) до одного - березень 2020 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 нарахування проводилося за 3 місяці, оскільки за березень місяць 2020 року нарахування безпідставно збережених коштів міською радою не здійснюється з огляду на приписи Закону відповідно до положень якого плата за землю не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Отож, суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України та Податкового кодексу України, однак враховуючи те, що 3-им відпвідачем сплачено за період листопад 2019 року по лютий 2020 року плату за землю в розмірі 373113,12 грн, то за період з 01.11.2019 по 30.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРОЇЦЬКІ ВОРОТА" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 103011,27 грн., а тому суд в цій частині вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню та відповідно відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо 3-го відповідача в сумі 373113,12 грн.

Щодо доводів 1-го та 3-го відповідача про те, що розрахунок позивача є невірним, оскільки відповідачі використовують земельну ділянку виключно під будівлею та незрозуміло, яким чином позивач розподілив частки земельної ділянки між співвласниками, суд зазначає наступне.

Неодноразово Верховним Судом у постановах, зокрема, від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, наголошено, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами, якими, як зазначив Верховний Суд, є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Крім того, у даних постановах Верховний Суд наголосив на тому, що розрахунок розміру безпідставно збережених фактичним землекористувачем коштів повинен здійснюватися на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Позивач, у свою чергу, обґрунтовує сформованість як об'єкта цивільних прав земельну ділянку площею 1,1756 га, оскільки:

1. земельна ділянка по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:03:007:0015 сформована як об'єкт цивільних прав саме площею 1,1756 га, що підтверджується витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2019 № 1562/176-19 та від 06.05.2020 № 3705, видані Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

2. витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.04.2019 № НВ-0003080882019 на земельну ділянку вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:03:007:0015, за яким площа даної земельної ділянки становить 1,1756 га. Вказана земельна ділянка сформована 05.12.2007.

Відповідно до ч. 286.6. ст. 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб- власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Таким чином, законодавство передбачає можливість розрахунку плати за землю декільком співвласникам об'єктів нерухомості, розташованим на земельній ділянці, пропорційно площ зареєстрованих за кожним із них приміщень.

За аналогією застосовується інститут кондикційних зобов'язань з огляду на той факт, що використання землі в будь-якому випадку є платним в Україні, а для визначення розміру плати за землю співвласниками враховуються та застосовуються умови ст. 286 ПК України.

Вказана позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеним у постанові від 22.04.2020 у справі № 826/12431/16, в якій Верховний Суд зазначив:

"Тобто, фізична особа-власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 07.07.2015 № 21 -775а15 в адміністративній справі № 826/12388/13-а, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є власником нежитлового приміщення, за земельну ділянку під яким відповідачем згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням нараховано земельний податок.

При цьому в силу вимог статей 182, 334 Цивільного кодексу України та положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІV право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

А відтак, незважаючи на те, що ОСОБА 1 не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежилим приміщенням, виходячи з принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 52 статті 5 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обов'язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З огляду на викладене, позиція суду апеляційної інстанції про те, що фізична особа-власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно є обґрунтованою."

Враховуючи те, що законодавством передбачена можливість розрахунку розміру плати за землю для декількох співвласників будівель Харківська міська рада у справі № 922/1646/20 здійснила розрахунок розміру безпідставно збережених коштів за використання 1-им відповідачем, 2-им відповідачем та 3 -им відповідачем земельної ділянки по вул. Маршала Багацького, 4 у м. Харкові пропорційно площам зареєстрованих приміщень.

Із урахуванням вищенаведених доказів, а також з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики при розгляді аналогічних спорів, Харківською міською радою при поданні позовної заяви до відповідачів була застосована площа сформованої та використовуваної земельної ділянки саме площею 1,1756 га.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Виходячи з того, що відомості про земельну ділянку площею 1,1756 га по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові містяться в Державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер 6310137500:03:007:0015, ця земельна ділянка сформована. Отже, формування земельної ділянки неможливе без визначення її площі та меж.

Вищенаведене підтверджує те, що відповідачі використовують земельну ділянку по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові площею 1,1756 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка окремо під п'ятно забудівлі в літ. "А-8" по вул. Маршала Батицького, 4 у м. Харкові не сформована, тобто спірна земельна ділянка сформована як об'єкт цивільних прав саме площею 1,1756 га, а тому суд вважає, що позивачем правомірно проведено розрахунок безпідставно збережених коштів виходячи саме з цієї площі земельної ділянки пропорційно площ зареєстрованих за кожним із відповідачів приміщень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково в сумі 1 890 477,82 грн., щодо решти частини позову в сумі 373 113,12 грн суд відмовляє, оскільки в цій частині позов заявлено до 3-го відповідача безпідставно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 21838,77 грн. покладаються на 1-го відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрансагенство"), витрати зі сплати судового збору в сумі 4973,23 грн. покладаються на 2-го відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Євромоторс"), витрати зі сплати судового збору в сумі 1545,17 грн. покладаються на 3-го відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцькі ворота") та витрати зі сплати судового збору в сумі 5596,70 грн покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 1 890 477,82 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансагенство" (61089, м. Харків, просп. Індустріальний, 3, ідентифікаційний код 32438954) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 1 455 918,12 грн.