65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про визнання вимог кредитора
"12" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/596/20
Господарський суд Одеської області у складі судді - Антощук Світлани Іванівни,
при секретарі судового засідання Чорбі Г.В.
дослідивши матеріали справи
За заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОТЕХЦЕНТР” (52400, Дніпропетровська обл., Солонянський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, буд. 26; код ЄДРПОУ 30851352)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Проспект миру, 5-Р, каб.12, каб.24; код ЄДРПОУ 40611490)
про банкрутство,
За участю представників сторін:
від кредитора ТОВ„АВТОТЕХЦЕНТР”: Дьяков В.О. (адвокат) - на підставі ордеру серія ВН №1005671 від 27.03.2020р.;
розпорядник майна боржника: не з'явився;
від заявника Профспілки робітників морського транспорту морського порту Чорноморськ: Бризгалов С.О. (керівник) - у порядку самопредставництва;
від заявника ДП “Морський торгівельний порт “Чорноморськ”: Новічкова О.В. (адвокат) - на підставі ордеру серія ОД № 472725 від 22.07.2020р.;
предаставник трудового колективу боржника: Петрова Г.В. - на підставі паспорту серія № КЕ 942751 від 20.02.1996р.;
предаставник трудового колективу боржника: Паскар А.В. - на підставі паспорту серія № КМ 413592 від 16.08.2006р.;
від заявника
від заявника ТОВ "ФРЕГАТ": Шуляк Р.В. (адвокат) - на підставі ордеру серія ОД №628087 від 25.09.2020р.;
від заявника ТОВ "СОГОС ШІППІНГ ЛТД": Шуляк Р.В. (адвокат) - на підставі ордеру серія ОД № 628087 від 25.09.2020р.;
02.07.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява вих. №26/06-1 від 26.06.2020р. (вх. ГСОО № 3-494/20 від 02.07.2020р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЮГ КАПІТАЛ" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” у загальній сумі 24 710 843, 20 грн.
За подання заяви кредитором сплачено 4 204, 00 грн. судового збору .
07.07.2020р. вказану заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні суду.
Розглянувши заяву кредитора, суд встановив:
14 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «САБІРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» було укладено Договір надання безвідсоткової фінансової допомоги № 1309-02.
Відповідно до умов даного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «САБІРА» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» поворотну фінансову допомогу в сумі 3 200 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок Боржника на строк до 31 грудня 2019 року, що підтверджується випискою по рахунку Боржника (т.9 а.с.112-118).
15 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «САБІРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛЬФСТРІМ ФІНАНС» було укладено Договір відступлення права вимоги № 1/15-01-2020 ВПВ Ю/О (Договір цесії), відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛЬФСТРІМ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги в розмірі 3 200 000,00 грн. за Договором безвідсоткової фінансової допомоги № 1309-02 від 14 вересня 2019р.
10 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛЬФСТРІМ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 006-02/2020/Ф Ю/О, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги в розмірі 3 200 000, 00 грн. за Договором безвідсоткової фінансової допомоги № 1309-02 від 14 вересня 2019р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН».
Суд не приймає до уваги заперечення ініціюючого кредитора, що надійшли до суду 22.07.2020р. (т. 11 а.с. 198-203), стосовно неналежного оформлення банківської виписки по рахунку боржника як доказу перерахування коштів за договором, оскільки наявні у матеріалах справи документи, які надійшли до суду від АТ «Банк Альянс» спростовують зазначені заперечення. Заперечення щодо неналежного повідомлення Боржника про зміну Кредитора у зобов'язані суд, також, вважає необґрунтованими, оскільки у відзиві Боржника, який надійшов до суду 20.07.2020р. (т. 11 а.с. 56), останній не заперечував щодо заявлених вимог та не повідомляв суд, що не був повідомлений належним чином про заміни кредитора у зобов'язані.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи положення ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що надані Кредитором, суд зазначає, що кредитором не враховано обов'язок припинити нарахування інфляційних втрат та 3% річних з дазти введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому частково визнає заявлені вимоги, виходячи з наступних самостійно здійснених розрахунків:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
01.01.2020 - 30.04.20203 200 0001.01548 133, 89
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
3 200 00001.01.2020 - 28.05.20201493 %39 081, 97
Щодо заявленої до визнання суми пені у розмірі 274 010,93 грн. господарський суд зазначає наступне.
Пунктом 4.2 Договору безвідсоткової фінансової допомоги № 1309-02 від 14.09.2019р. передбачено, що у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, винна сторона несе відповідальність, визначену чинним законодавством України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У даному випадку не повернення Позичальником позики Позичальником у строк встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Частиною 1 статті 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Так, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як свідчить зміст Договору безвідсоткової фінансової допомоги № 1309-02 від 14.09.2019р., сторонами не було погоджено відповідальності відповідача у вигляді нарахування пені за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Згідно приписів ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Так, сторонами по справі не було вчинено письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з Договору №1, у вигляді пені.
В абзаці 3 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р. роз'яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
При цьому суд зазначає, що положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” не встановлюють безумовного обов'язку боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання, у будь-якому випадку прострочення сплачувати пеню. Натомість, вказаний Закон врегульовує лише порядок обчислення та максимальний розмір пені, у разі якщо таку відповідальність погоджено сторонами.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» щодо сплати пені за невиконання зобов'язання у сумі 274 010,93 грн.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до ч.6 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Заслухавши пояснення представників сторін у попередньому засіданні суду, дослідивши надані учасниками справи документи, керуючись наведеними положеннями законодавства господарським судом встановлено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» у сумі 3 287 215, 86 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та у сумі 4 204, 00 грн. (судовий збір), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Щодо інших заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІ АН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН», суд зазначає, що не вбачає правових підстав для їх визнання з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 527 Цивільного кодексу України кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором.
Таким чином, Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» - має довести, що він є належним кредитором за зобов'язанням, що виникло з укладеного 08.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕОРБУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» Договору про надання поворотної фінансової допомоги №08062018-ПДФ. За казаним договором з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1/1408 від 14.08.2018р., Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕОРБУД» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» поворотну фінансову допомогу у розмірі 20 600 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку № НОМЕР_1 за 08.06.2018р. та 14.08.2018р. (т. 9 а.с. 97-98).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» обґрунтовує наявність права на вимогу виконання зобов'язання по сплаті 15 600 000,00 грн. за вищезазначеним договором тим, що 10.02.2020р. вказане право вимоги перейшло до нього за Договором факторингу № 002-02/2020/№ Ю/О від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛЬФСТРІМ ФІНАНС».
Відповідно до ч.2 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, передати право вимоги кредитора у зобов'язанні може лише кредитор, який володіє цим правом на момент його передачі.
Однак, зазначені Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» у заяві відомості та додані до неї документи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛЬФСТРІМ ФІНАНС» на момент передачі свого права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» згідно договору факторингу такого права вимоги не мала.
Так, згідно договору про надання послуг факторингу від 03.05.2019р. право вимоги за Договором про надання поворотної допомоги №08062018-ПФД від 08.06.2018р. в розмірі 15 600 000, 00 грн. було відступлено Товариством з обмеженою Відповідальністю "ДЕОРБУД" Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ".
В подальшому зазначене право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» у сумі 15 600 000,00 грн. було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФАКТОР-СЕРВІС" згідно договору відступлення права вимоги №101/11-19 від 01.11.2019р., а останнім було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОЛЬФСТРІМ ФІНАНС» згідно договору відступлення права вимоги №1-0611 від 06.11.2019 року.
Проте, ч.2 ст. 1083 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Стаття 1083 Цивільного кодексу України міститься у Главі 73 Кодексу «Факторинг». Тобто, законом визначено, що правочин щодо відступлення права вимоги, яка була отримана на підставі договору факторингу, може бути відступлена лише за договором факторингу.
Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства суд оцінює правочини, які вчинялись щодо передачі права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» у сумі 15 600 000,00 грн. не у формі договору факторингу (договір відступлення права вимоги №101/11-19 від 01.11.2019р. та договір відступлення права вимоги №1-0611 від 06.11.2019 року) як такі, що суперечать Цивільному кодексу України і є нікчемними в силу закону.
Таким чином, у суду немає правових підстав вважати, що право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» у сумі 15 600 000,00 грн. переходило від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФАКТОР-СЕРВІС", а від останнього до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛЬФСТРІМ ФІНАНС», оскільки нікчемні правочини не створюють відповідних юридичних наслідків.
З огляду на зазначене, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» не доведено належними та допустимими доказами отримання права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» у сумі 15 600 000,00 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги №08062018-ПДФ від 08.06.2018р. від належного кредитора.
Суд не приймає до уваги заперечення ініціюючого кредитора, що надійшли до суду 22.07.2020р. (т. 11 а.с. 198-203), у зв'язку із відмовою у визнанні заявлених грошових вимог з інших підстав.
Заперечення розпорядника майном боржника щодо повноважень особи, яка підписала заяву кредитора (т. 24 а.с. 185-189), суд не приймає до уваги, оскільки питання щодо прийняття заяви до розгляду було вирішено судом по суті 07.07.2020р., про зазначено у відповідній ухвалі суду.
Враховуючи відмову суду у визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮГ КАПІТАЛ» за основним зобов'язанням у сумі 15 600 000,00 грн., суд відмовляє у визнанні 669 501,91 грн. - пені, 494 404,04 грн. - 3% річних, 375 966,06 грн. інфляційних втрат, які нараховані кредитором у зв'язку із неналежним виконанням основного зобов'язання.
Керуючись ст.1, 2, 45-47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЮГ КАПІТАЛ" (01054, м. Київ, вул. Дмитріївська, буд. 37 - Б; код ЄДРПОУ 38123932) до ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Проспект миру, 5-Р, каб.12, каб.24; код ЄДРПОУ 40611490) у сумі 3 287 215, 86 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та у сумі 4 204, 00 грн. (судовий збір), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.
2. У визнанні інших заявлених конкурсних вимог відмовити.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.
Ухвала набрала чинності 07 жовтня 2020 р. та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2020 р.
Копію ухвали надіслати: розпоряднику майна ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН” арбітражному керуючому Чепелюку О.О. (33000, м. Рівне, вул. Лермонтова, 4а), Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЮГ КАПІТАЛ" (01054, м. Київ, вул. Дмитріївська, буд. 37 - Б).
Суддя С.І. Антощук