вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2686/17
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши подання державного виконавця Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс”
до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп”;
2) товариства з обмеженою відповідальністю “Респект Інвест”,
про стягнення 1 203,05 грн. боргу,
без виклику учасників справи
рішенням господарського суду Київської області від 01.11.2017 року в справі №911/2686/17 позов ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ “ПК Трейдсервісгруп” та ТОВ “Респект-Інвест” 11 122,56 грн. штрафу; стягнуто з ТОВ “Респект-Інвест” 5 121,16 грн. пені, 7 494,40 грн. тридцять процентів річних, 3 058,70 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; стягнуто з ТОВ “ПК Трейдсервісгруп” 797,70 грн. судового збору та 747,84 грн. витрат на оплату послуг адвоката; стягнуто з ТОВ “Респект-Інвест” 797,70 грн. судового збору та 747,84 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
27 листопада 2017 року на виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2017 року, яке набрало законної сили 25 листопада 2017 року, видано накази.
13 жовтня 2020 року на адресу Господарського суду Київської області державний виконавець Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - заявник) направив подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа.
В обґрунтування вищевказаного подання заявник послався на невиконання боржником рішення суду та нездійснення керівником юридичної особи будь-яких дій, спрямованих на його виконання, за рахунок належних йому майна та доходів.
Крім цього, заявник зазначив, що під час виконання рішення суду ним встановлено відсутність зареєстрованого будь-якого рухомого та нерухомого майна, належного на праві власності боржнику, на яке можна звернути стягнення, а також відсутність діючих рахунків, на яких містяться грошові кошти боржника.
Частиною 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно з листом Верховного Суду України від 01.02.2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Так, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
При цьому, виконавчі дії з примусового виконання рішення суду не є абсолютним правом виконавця, а є його обов'язком, оскільки, в силу приписів ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати усіх можливих заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", з примусового виконання рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заявником не надано доказів того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, зокрема не подано доказів приховування доходів, грошових коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження, вчинення боржником дій, які свідчать про ухилення від виконання своїх боргових зобов'язань боржником.
А також, заявником не подано доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.
Із відповіді Управління державної міграційної служби України у Запорізькій області, наданої на запит державної служби за №14.7-41/9119 від 06.08.2018 року вбачається, що згідно з обліками довідкової бази даних ЄІАС УМП ДМС України, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, що підтверджує відсутність реальної можливості виїзду за межі України.
Також, заявником не зазначено, яким чином виключний захід забезпечення виконання судового рішення, а саме тимчасове обмеження керівника юридичної особи-боржника у праві виїзду за межі України може сприяти виконанню рішення суду, за відсутності у боржника грошових коштів, рухомого або нерухомого майна, на які можливо звернути стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Також, наказом Мін'юсту №855/5 від 21.03.2018 року "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України" розділ ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень викладено в новій редакції. Відповідно до вимог зазначеної Інструкції, подання формується в автоматизованій системі виконавчого провадження на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Подання має обов'язково містити: для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи - найменування суду, до якого надсилається подання; для встановлення заборони в'їзду в Україну іноземців або осіб без громадянства - найменування відповідного органу охорони державного кордону; відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо); прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) боржника - фізичної особи, дату народження (число, місяць та рік); громадянство боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника - фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті; інформацію про перетинання боржником державного кордону України.
Так, подання державного виконавця Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не відповідає встановленій законом формі та змісту, оскільки не містить найменування відповідного органу охорони державного кордону, найменування, дати, номеру виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, інформацію про перетинання боржником державного кордону України.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої 17.07.1997 відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", а саме положення статті 2 Протоколу № 4, у яких зазначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно зі ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 року, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР "Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадські і політичні права" від 19.10.1973 року №2148-VІІІ, кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Крім цього, боржником за наказом від 27.11.2017 року є юридична особа - ТОВ “Респект Інвест”, а не її керівник фізична особа, - ОСОБА_1 . Водночас, державний та приватний виконавці наділені правом звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження фізичної особи саме боржника за відповідним виконавчим документом у праві виїзду за межі України, а не керівника відповідної юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, подання державного виконавця Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ст. 1, ч. 1, п. 19 ч. 3 ст. 18, ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 232 ст. 234, ч. 1 ст. 326, ч. ч. 1, 3 ст. 337, ст. 338 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. відмовити у задоволенні подання державного виконавця Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа;
2. направити копії цієї ухвали стягувачу, боржникам та державному виконавцю Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 15.10.2020 року.
Суддя С. Грабець