ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2020Справа № 910/9723/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«Колоннейд Україна»
до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО»
про стягнення 15.602,81 грн
Представники сторін: не викликались
07.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення страхового відшкодування в сумі 15.602,81 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування автотранспорту від 07.11.2018 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Volvo XC70, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АМ/5473503), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9723/20 від 14.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
24.07.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/9723/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.08.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473236598 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 25.08.2020 є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 25.08.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 03.09.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105473236598, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву до 18.09.2020 включно.
14.09.2020 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла запитувана судом інформація щодо полісу № АМ/5473503.
15.09.2020 від відповідача до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що за наявності сумніву щодо об'єктивності в розмірі збитку, визначеного позивачем, відповідачем було залучено оцінювача для визначення розміру цього збитку. Так, згідно даних розрахунку № 1836067 від 19.06.2019 автомобіль Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1 мав пошкодження, для усунення яких потрібний відновлювальний ремонт обсягом, наведеним у заказ-наряді ОСОБА_2 № 12/12. Строк експлуатації автомобіля Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1 становить 6,42 років, окрім того, ТЗ мав перепробіг 21,15 тис. км. Згідно таблиці 4.1. додатку 4 Методики, КТЗ відновлювався ремонтом, за умови відновлення не більше двох деталей кузова (витяг з БД «Audatex») - КТЗ відновлювався ремонтом. За умови відновлення не більше двох деталей кузова. Історія справ: 08.04.2015 № 105-04015 Інтер Тех Сервіс Моторе ТОВ. Відповідно до розрахунку № 1836067 від 19.06.2019 визначено коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля «Шкода» д/н НОМЕР_3 розмірі 0,5802. Даний коефіцієнт було застосовано при розрахунку страхового відшкодування. Оскільки, автомобіль Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1 мав пошкодження для усунення яких потрібний відновлювальний ремонт обсягом, наведеним у заказ-наряді ОСОБА_2 № 12/12 на ремонт автомобіля, що складає 45.892,00 грн, розраховано розмір страхового відшкодування з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, становить 26.939,19 грн. Відповідач прийняв рішення та виплатив позивачу розмір страхового відшкодування в сумі 26.939,19 грн.
28.09.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завданні збитки. Отже, від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страховик відшкодування за договором майнового страхування у межах загального строку позовної давності та у межах фактичних витрат, незалежно від коефіцієнту фізичного зносу, оцінки транспортного засобу, право вимоги переходить до відповідача, як особи, яка відповідальна за завдані збитки. Положення про застосування коефіцієнту фізичного зносу регулюють відносини, які виникають між страховиком та його страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та аж ніяк не правовідносини між страховиками стосовно права зворотної вимоги. Також звертає увагу на те, що пошкоджений автомобіль не мав строку експлуатації більше 7 років, тому у відповідності до п. 7.36 Методики коефіцієнт фізичного зносу не застосовується. Позивач зазначає, що під час відновлювальних робіт використовуються нові деталі, вузли, агрегати, а не такі що мали таку ж ступінь зносу як н момент пошкодження автомобіля.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З постанови Оболонського районного суду м. Києва від 07.02.2019 у справі № 756/16541/18 вбачається, що 04.12.2018 о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_1 по пр. Героїв Сталінграда у м. Києві, керуючи транспортним засобом марки Volvo XC70, державний номер НОМЕР_2 в порушення вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем марки Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього штраф у розмірі 340,00 грн в дохід держави.
Автомобіль марки Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1 , застрахований приватним підприємством «Еврофуд Маркет» (страхувальник) у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» на підставі договору добровільного страхування автотранспорту № CAS 0042340 від 07.11.2018.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 146-12-18 від 17.12.2018 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1 становить 49.751,61 грн без ПДВ.
Відповідно до наряду - замовлення № 12/12 від 12.12.2018 СТО ОСОБА_2 вартість замовлення на ремонтні роботи пошкодженого ТЗ склала 45.892,00 грн.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
В ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 5000022538 від 07.02.2019, а також розраховано суму страхового відшкодування.
Вказаним страховим актом позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в загальному розмірі 42.524,00 грн (45.892,00 грн - франшизи у розмірі 3.350,00 грн).
Матеріали справи свідчать, що кошти в розмірі 42.542,00 грн були перераховані страховиком (позивачем) на рахунок ОСОБА_2 згідно платіжного доручення № 500162985 від 12.02.2019.
Згідно наданої інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що цивільна відповідальність автомобіля марки Volvo XC70, державний номер НОМЕР_2 відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5473503 застрахована у Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО».
Відповідно до умов договору (полісу) № АМ/5473503 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 100.000,00 грн та розмір франшизи не визначено.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 42.542,00 грн право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volvo XC70, державний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5473503, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала транспортного засобу автомобіль марки Volvo XC70, державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Відповідачу було надіслано претензію № R/L26370 від 06.05.2019, в якій міститься вимога перерахувати на рахунок позивача страхове відшкодування в сумі 42.542,00 грн. Дана претензія отримана відповідачем 13.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303100045640.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідачем згідно платіжного доручення № 8158 від 27.06.2019 було сплачено позивачу суму страхового відшкодування частково в розмірі 26.939,19 грн.
Так відповідачем згідно розрахунку № 1836067 від 19.06.2019 при визначені вартості матеріального збитку пошкодженого автомобілю в розмірі 26.939,19 грн враховано, що середньорічний нормативний пробіг для КТЗ даного типу складає 22,60 тис. км; фактичний же середньорічний пробіг становить 43,75 тис. км. Також застосовано коефіцієнт зносу 0,5802, оскільки КТЗ відновлювався ремонтом.
Слід зазначити, що положеннями п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майну України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (далі - Методика), передбачено, що значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких що не перевищує:
5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;
7 років - для інших легкових КТЗ;
3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;
4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;
5 років - для мототехніки.
Як вбачається зі звіту наданого позивачем та розрахунку відповідача № 1836067 строк експлуатації пошкодженого автомобіля становить 6,42 років, а тому з урахуванням вказаної вище норми коефіцієнт зносу дорівнює нулю.
Відповідно до п. 7.39. Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є:
а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);
б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;
в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4, зокрема автомобіль легковий, експлуатувався в режимі таксі, що передбачає надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Як вбачається зі звіту наданого позивачем та розрахунку відповідача № 1836067 загальний пробіг пошкодженого автомобіля становить 280884 км, а отже середньомісячний пробіг виходячи з наступного розрахунку 280884 км : 6,42 років експлуатації становить 43751,4 км (43,75 тис. км).
При цьому у розрахунку відповідача зазначено, що середньорічний нормативний пробіг для КТЗ даного типу складає 22,60 тис. км. Таким чином, якщо приймати до уваги положення пп. а) п. 7.39. Методики, то коефіцієнт зносу застосовувався якби фактичний середньомісячний пробіг пошкодженого автомобіля становив 45,2 тис. км (22,60 тис. км х 2), що в даному випадку не мало місця.
Посилання відповідача на те, що пошкоджений транспортний засіб відновлювався саме ремонтом складових частини кузова, кабіни, рами належними та допустимими засобами не підтверджено, а отже відсутні підстави для застосування коефіцієнту зносу, що передбачено пп. б) п. 7.39 Методики.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно застосовано коефіцієнт зносу в розмірі 0,5802 при здійсненні розрахунку збитку пошкодженого автомобіля, що стало наслідком неправомірної виплати не повної суми страхового відшкодування позивачу.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Оскільки умовами полісу № АМ/5473503розмір франшизи не встановлено, страхове відшкодування не підлягає зменшенню.
З огляду на те, що відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу автомобіля Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості виплаченого відшкодування, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в розмірі 15.602,81 грн.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 25395057) суму страхового відшкодування в розмірі 15.602 (п'ятнадцять тисяч шістсот дві) грн 81 коп., 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова