ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.10.2020Справа № 910/5763/20
За позовом Житлово-будівельного кооперативу «Трамвайщик»
до Житлово-будівельного кооперативу «Урожай»
про стягнення 29 773,80 грн,
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Мухіна Я.І.
Представники:
від позивача: Пасько К.А., довіреність № 6111 від 17.09.2020, Пащенко Т.О., довіреність № 6111 від 17.09.2020;
від відповідача: Щебракова О.Л., керівник, Білоног О.О., довіреність № 1 від 11.06.2020.
Житлово-будівельний кооператив «Трамвайщик» (далі - позивач, ЖБК «Трамвайщик») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Урожай» (далі - відповідач, ЖБК «Урожай») про стягнення 29773,80 грн в порядку регресу за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року та 8800,00 грн збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг.
Позовні вимоги про стягнення 29773,80 грн у порядку регресу обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку щодо відшкодування позивачу спожитої відповідачем електричної енергії по електролічильникам № 0256764 та № 02556221, рахунки за якими було сплачено позивачем у зв'язку неможливістю роз'єднання електричної мережі за вказаними приладами обліку споживання електричної енергії між позивачем та відповідачем. Позовні вимоги про стягнення 8800,00 грн збитків обґрунтовані тим, що позивач був вимушений звернутись за професійною юридичною допомогою до юридичної компанії та сплатити суму у розмірі 8800,00 грн за її надання, які є збитками, понесеними з вини відповідача внаслідок порушення останнім норм діючого законодавства та інтересів позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Трамвайщик» залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
19.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. В якості додатку до цієї заяви додано виправлену позовну заяву та додатки до неї.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Трамвайщик» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5763/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 про відкриття провадження у справі № 910/5763/20.
18.06.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, стягнути з позивача витрати на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді у розмірі 7370,00 грн. В якості додатків до відзиву відповідачем було додано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та клопотання про витребування судом доказів у порядку ст. 81 ГПК України.
23.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.
02.07.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 постановлено відхилити клопотання ЖБК «Урожай» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; задовольнити клопотання ЖБК «Урожай» про витребування доказів; витребувати у ЖБК «Трамвайщик» платіжні доручення про сплату коштів за спожиту електроенергію, які були сплачені у період з 01.01.2019 по 01.10.2019. Витребувано у учасників справи оригінали доказів, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, а відповідач обґрунтовує свої заперечення щодо позову.
30.07.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов супровідний лист з оригіналами документів на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 910/5763/20.
30.07.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про повернення оригіналів письмових доказів в порядку ч. 2 ст. 192 ГПК України.
Клопотання відповідача про повернення оригіналів письмових доказів буде розглянуте судом після набрання рішенням законної сили.
03.08.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, згідно яких позивач на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 надав оригінали доказів та інші документи, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.
Після відкриття провадження у справі, враховуючи подані сторонами заяви по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив) та подані сторонами докази на виконання ухвали суду від 16.07.2020, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу.
Частиною 11 статті 176 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 суд постановив позовну заяву залишити без руху, встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви; встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
02.09.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (№ 10 від 31.08.2020) на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 разом з доданими до них документами.
03.09.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла позовна заява (нова редакція) № 31/01 від 01.09.2020. Відповідно до змісту цієї позовної заяви вбачається, що вона подана з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 та містить докази та інші документи, на які позивач посилається в обгрунтування позовних вимог.
Відповідно до ч. 12 ст. 176 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
З огляду на те, що позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у строк, встановлений судом, суд доходить висновку про продовження розгляду справи № 910/5763/20.
Щодо позовної заяви (нова редакція) № 31/01 від 01.09.2020, яка надійшла через відділ діловодства суду 03.09.2020, то судом така заява до розгляду не приймається, оскільки подання "нової редакції" позовної заяви приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
Разом з цим судом враховано, що фактично така "нова редакція" позовної заяви містить зміст первісно поданої позовної заяви (№ 8 від 22.04.2020) разом з письмовими поясненнями, які подані позивачем на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2020 про усунення недоліків позовної заяви. При цьому зі змісту "нової редакції" позовної заяви не вбачається, що позивач збільшив або зменшив розмір позовних вимог, змінив предмет або підстави позову в порядку ст. 46 ГПК України.
Отже, судом розглядається первісно подана позивачем позовна заява № 8 від 22.04.2020 та заявлені в цій заяві позовні вимоги з урахуванням письмових пояснень № 10 від 31.08.2020 та доданих до них доказів, наданих позивачем на усунення недоліків позовної заяви відповідно до ухвали суду від 19.08.2020.
Частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статті 2 ГПК України, керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд дійшов висновку про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 постановлено продовжити розгляд справи № 910/5763/20, судове засідання призначити на 21.09.2020 о 14:00 год.
18.09.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з доказами направлення відповідачу письмових пояснень.
В судове засідання, призначене на 21.09.2020 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 21.09.2020 суд розпочав розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 21.09.2020 оголошено перерву до 05.10.2020 о 10:20 год.
01.10.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли «долучення до матеріалів справи». Згідно поданих «долучень до матеріалів справи» позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу суму сплачених грошових коштів за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 21 152,04 грн та суму збитків, у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг, у розмірі 8 800,00 грн. Крім того, з огляду на те, що з часу подачі позовної заяви (22.04.2020) за відповідачем накопичувався борг за несплату спожитої електроенергії з квітня по вересень 2020 року на загальну суму 15 899,52 грн, позивач також просив суд стягнути з відповідача в порядку регресу суму несплаченого боргу відповідача за спожиту електричну енергію у розмірі 15 899,52 грн. В якості додатків до поданих «долучень» позивач додав копії платіжних доручень на підтвердження здійснених позивачем у травні - вересні 2020 року оплат за спожиту електроенергію, копії рахунків-розшифровок спожитої та сплаченої електроенергії на сходові клітини та ліфти, копію Акту обстеження № 0601001475 від 25.09.2020 ПРАТ «ДТЕК Київські електричні мережі» перевірки роботи електролічильників № 0256764 та № 02556221.
05.10.2020 від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшли пояснення по суті справи. Відповідно до поданих пояснень відповідач вважає, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 19.08.2020, у зв'язку з чим наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
У судове засідання, призначене на 05.10.2020, з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 05.10.2020 представник позивача підтримав «долучення до матеріалів справи», подані ним 01.10.2020 через відділ діловодства суду.
Представник відповідача у судовому засіданні 05.10.2020 підтримав пояснення по суті справи, подані ним 05.10.2020 через відділ діловодства суду.
Судом встановлено, що фактично подані позивачем «долучення до матеріалів справи» є заявою про зміну розміру позовних вимог, а саме: про зменшення розміру позовних вимог в частині раніше заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача в порядку регресу суми сплачених грошових коштів за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року та про збільшення розміру позовних вимог, оскільки позивачем додатково заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу суми несплаченого боргу відповідача за спожиту електричну енергію у розмірі 15 899,52 грн за період з квітня по вересень 2020 року (далі - заява про зміну розміру позовних вимог).
Розглянувши в судовому засіданні 05.10.2020 заяву позивача про зміну розміру позовних вимог, суд не прийняв її до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/5763/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, позивач був вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (до 24.06.2020), тоді як заява про зміну розміру позовних вимог була подана ним до суду 01.10.2020, тобто з пропуском строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.
Судом також встановлено, що до заяви про зміну розміру позовних вимог позивач не додав докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів відповідачу.
Крім того, за змістом норм статті 46 ГПК України збільшення або зменшення розміру позовних вимог викладається у заявах, які подаються до суду, тоді як фактично позивачем подано до суду «долучення до матеріалів справи».
Частиною 5 статті 46 ГПК України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Суд не прийняв до розгляду на підставі ч. 5 ст. 46 ГПК України заяву про зміну розміру позовних вимог («долучення до матеріалів справи», подані позивачем 01.10.2020 через відділ діловодства суду).
Разом з цим, суд долучив до матеріалів справи копії документів, доданих позивачем до заяви про зміну розміру позовних вимог, в тому числі копію Акту обстеження № 0601001475 від 25.09.2020 ПРАТ «ДТЕК Київські електричні мережі» перевірки роботи електролічильників № 0256764 та № 02556221, складеного за участю представників позивача та відповідача, враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Розглянувши в судовому засіданні пояснення по суті справи, подані відповідачем 05.10.2020 через відділ діловодства суду, суд відхилив їх як безпідставні.
Відтак, суд розглядає первісно подану позивачем позовну заяву № 8 від 22.04.2020 та заявлені в цій заяві позовні вимоги з урахуванням письмових пояснень № 10 від 31.08.2020 та доданих до них доказів, наданих позивачем на усунення недоліків позовної заяви відповідно до ухвали суду від 19.08.2020.
У судовому засіданні 05.10.2020 здійснювався розгляд справи по суті, під час якого судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача.
Представники позивача підтримали позовні вимоги повністю.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 05.10.2020 здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження доказів. Учасники справи з дозволу суду ставили запитання один одному.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.10.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
ЖБК «Трамвайщик» (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК «Урожай» (відповідач) про стягнення 29773,80 грн в порядку регресу за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року та 8800,00 грн збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив таке.
У будинку № 3 по вулиці А. Малишка в місті Києві розташовані ЖБК «Трамвайщик» (позивач) (під'їзди № 7, 8) та ЖБК «Урожай» (відповідач) (під'їзди № 5, 6).
На території позивача, а саме в під'їзді № 7 вказаного будинку, розташована електрощитова обліку споживання електричної енергії, яка відповідно до проектно-технічної документації обслуговує під'їзди № 7, 8 позивача та під'їзди № 5, 6 відповідача.
Позивач стверджує, що у зв'язку з неможливістю роз'єднання електричної мережі двох приладів обліку споживання електричної енергії між позивачем та відповідачем, у будинку № 3 по вулиці А. Малишка в місті Києві, ведення загального обліку електричної енергії та фактичного обрахунку її використання ведеться відповідно до встановлених Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, і порядку користування та обліку електричної енергії разом за обома приладами обліку споживання електричної енергії (за електролічильником № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та електролічильником № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт)), які при будівництві будинку конструктивно були встановлені відповідно до проектно-технічної документації у щитовій позивача (під'їзд № 7) і зміни до цієї проектно-технічної документації офіційно не вносилися.
Позивач зазначив, що раніше згідно укладеного між позивачем та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» договору облік по обох лічильниках вела зазначена керуюча компанія.
Факт розташування електролічильника № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та електролічильника № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт) підтверджується позивачем доданим до позовної заяви Актом обстеження електрощитової ж/б № 3 на вул. Малишка № 3 м. Києва від 14.02.2018, складеним комісією КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», у зв'язку із розірванням договірних відносин.
Позивач зазначив, що в січні 2019 року позивач розірвав договір з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» і припинив оплату за спожиту електричну енергію.
Так, листом від 16.01.2019 позивач просив КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», у зв'язку з розірванням з 01.02.2019 договору від 01.07.2017 про постачання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території по вул. А.Малишка, 3 (під'їзди 7 та 8), надати ЖБК «Трамвайщик» заяву про розірвання договору; акт обстеження електрощитової; акт прийому-передачі показників електролічильників. Листом № 103/45-359 від 17.01.2019 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» повідомила позивача, що не заперечує проти дострокового розірвання з 01.02.2019 договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій від 01.07.2017 № 2//1-Л. Позивач долучив до матеріалів справи Акт звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 22.07.2019, складений комісією за участю представників КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та ЖБК «Трамвайщик», стосовно передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 22.07.2019, а саме: заводський номер № 0256221 тип НІК 2301 - показники 457742; заводський номер № 0256764 тип НІК 2301 - показники 51105 (далі - Акт звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 22.07.2019).
Крім цього, позивач зазначив, що на письмовий запит ЖБК «Трамвайщик» № 103/45/3257 від 11.12.2019 щодо надання уточнюючого рахунку для перерахування заборгованості, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» листом № 103/45-7171 від 20.12.2019 повідомила, що оскільки договірні відносини з відшкодування електричної енергії відсутні, то надати уточнюючий розрахунок для перерахування заборгованості в сумі 5330,64 грн. немає підстав.
Позивач долучив до матеріалів справи оригінали платіжних доручень № 99 від 06.02.2019 на суму 29268,55 грн та № 103 від 21.02.2019 на суму 42749,41 грн, які підтверджують здійснення ЖБК «Трамвайщик» у лютому 2019 року оплат вказаних сум на рахунок КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» за «надання послуг з утрим. будинку і споруди прибудин. територ. Згідно дог. від 03.08.2015 р. Оплата за грудень 2019 р.» та за «надання послуг з утримання будинку і споруди прибудин. територ. Згідно дог. від 03.08.2015 р. Оплата за січень 2019 р.».
Позивач зазначив, що в липні 2019 року відповідач також розірвав договір з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» і припинив оплату за спожиту електричну енергію.
У вересні 2019 року позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - ТОВ «Київські енергетичні послуги») та Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі») були подані заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 07.02.2019 № 18/ЦОКК12/13/1/1499б та від 02.08.2019 № 18/ЦОЕЕ12/13/1/99523 для потреб об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 3, із встановленням на облік обох лічильників (електролічильника № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та електролічильника № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт)), розташованих в електрощитовій позивача.
Позивача було приєднано до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що підтверджується повідомленням ТОВ «Київські енергетичні послуги» від 24.10.2019 № 25/4/10/20930 та повідомленням ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 27.09.2019. Для проведення розрахунків за об'єктом, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 3, позивачу було відкрито єдиний особовий рахунок № НОМЕР_1 та присвоєно ЕІС-код точки/точок розподілу: 6226860995123668, 6227985366043040.
Позивач зазначив, що ТОВ «Київські енергетичні послуги» та ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» були взяті до подальших облікових розрахунків показники по електролічильнику № 025674 (належність 350404.00129; освітлення робоче) - 51105 та показники по електролічильнику № 0256221 (належність 350404.00131; ліфт) - 457742, визначені у Акті звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 22.07.2019. У Акті про використану електричну енергію ЖБК «Тамвайщик» за жовтень 2019 року, складеному 01.11.2019 ТОВ «Київські енергетичні послуги», були враховані показники споживання електричної енергії за перехідний період по обох лічильникам № 0256764 та № 0256221, наданих КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» згідно Акту звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 22.07.2019.
Позивач стверджує, що ним було сплачено ТОВ «Київські енергетичні послуги» у повному обсязі вартість спожитої електроенергії у жовтні 2019 року. На підтвердження зазначеного позивачем додано до позовної заяви копію рахунку № 82508016/11/1/П1 від 24.10.2019 на оплату за активну електроенергію за жовтень 2019 року на суму 33 600,00 грн та копію платіжного доручення № 32 від 30.10.2019 на суму 33 600,00 грн.
Позивач вказав, що з жовтня 2019 року йому щомісячно Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» платіжними дорученнями виставляються загальні рахунки за спожиту електричну енергію, разом по обох вищезазначених приладам обліку електричної енергії (у зв'язку з неможливістю роз'єднання електричної мережі), які сплачуються позивачем своєчасно та в повному обсязі, в тому числі, за спожиту відповідачем електричну енергію.
Отже, рахунки за спожиту електричну енергію по електролічильникам № 0256764 та № 02556221 по під'їздах № 5, 6 та № 7, 8 в будинку № 3 по вулиці А. Малишка у місті Києві надаються позивачу, в тому числі, за спожиту відповідачем електричну енергію (освітлення робоче + ліфт).
Позивач зазначив, що у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року ним були сплачені грошові кошти в загальній сумі 59 547,60 грн за спожиту електричну енергію в цілому по під'їздах № 5, 6, 7, 8 в будинку № 3 по вулиці А. Малишка у місті Києві. На підтвердження зазначеного позивачем було надано оригінали платіжних доручень № 32 від 30.10.2019 на суму 33 600,00 грн, № 38 від 03.12.2019 на суму 2 795,52 грн, № 41 від 01.01.2020 на суму 5 853,12 грн, № 42 від 01.02.2020 на суму 6 007,68 грн, № 47 від 02.03.2020 на суму 5 629,68 грн, № 51 від 02.04.2020 на суму 5 661,60 грн.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що оскільки відповідача не від'єднано від електричної мережі позивача, у зв'язку з відсутністю такої можливості, через відсутність укладеного прямого договору на постачання електричної енергії, то відповідач має обов'язок солідарно (у розмірі 50%) з позивачем сплачувати за спожиту електричну енергію відповідно до показників приладів обліку електричної енергії та актів енергопостачальної організації.
Однак, як зазначив позивач, відповідач відмовляється відшкодовувати свою частку спожитої електричної енергії по електролічильникам: № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт) у розмірі 27 773,80 грн, що становить 50% від 59 547,60 грн - суми сплаченої позивачем електричної енергії за період з жовтня 2019 по квітень 2020 року.
Позивач стверджує, що він неодноразово звертався на адресу відповідача та у жовтні 2019 року запропонував укласти Договір про відшкодування витрат за використану електричну енергію, відповідно до якого відповідач зобов'язується своєчасно відшкодовувати позивачу належні витрати за користування електричною енергією за актом компанії ТОВ «Київські енергетичні послуги» по електричним лічильникам у розмірі 50% наданого платіжного доручення, а позивач надає відповідачу доступ до електричних лічильників з метою контролю його показників. Однак, відповідач від сплати своєї належної частки оплати за спожиту електричну енергію у розмірі 50% відмовляється.
Позивач вважає, що поки відповідачем незаконно самовільно проведений перемонтаж електрощитової не буде приведено до однакового розподілу навантаження по двом електролічильникам, відповідно до нормативної діючої технічної документації та Правил технічної безпеки, про що має бути погоджений Акт про виконані роботи з ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі», та укладено договір про приєднання і постачання електричної енергії з постачальником універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги», у зв'язку з чим відповідач буде самостійно сплачувати кошти за використану електроенергію, то відповідач повинен сплачувати кошти за використану електроенергію за платіжними дорученнями у розмірі 50% позивачу - ЖБК «Трамвайщик», який сплачує ці кошти і за відповідача.
З огляду на зазначене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на підставі ч. 1 ст. 544 Цивільного кодексу України та ст. 228 Господарського кодексу України в порядку регресу суми сплачених позивачем грошових коштів за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 29 773, 80 грн. Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 8800,00 грн збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг.
Відповідач заперечує позовні вимоги у повному обсязі з огляду на таке.
Відповідач стверджує, що при поданні позовної заяви до суду позивач зазначає завідомо неправдиві дані щодо неможливості роздільного обліку електричної енергії та щодо наявності боргу відповідача.
Відповідач зазначив, що при будівництві багатоквартирного будинку № 3, що знаходиться в м. Києві, вул. А. Малишка, конструктивно було передбачено наявність лише однієї електрощитової, яка знаходиться у під'їзді № 7 та здійснює розподіл електричної енергії на під'їзди № 5, 6 (ЖБК «Урожай») та на під'їзди № 7, 8 (ЖБК «Трамвайщик»).
До травня 2018 року зазначена електрощитова по розподілу електричної енергії мала два лічильники обліку електроенергії, один з яких № 0256764 обліковував кількість спільно спожитої електричної енергії на сходових клітинах ЖБК «Урожай» та ЖБК «Трамвайщик», а другий № 0256221 обліковував кількість спільно спожитої електричної енергії в ліфтах ЖБК «Урожай» та ЖБК «Трамвайщик». Таким чином, як зазначив відповідач, до травня 2018 року вівся спільний облік спожитої електричної енергії по сходових клітинах і ліфтах між позивачем та відповідачем, оскільки це було передбачено проектом багатоквартирного будинку № 3, що знаходиться по вулиці Малишка у місті Києві.
У травні 2018 року, за проханням тодішнього Голови Правління ЖБК «Трамвайщик», для зручності обліку спожитої електричної енергії кожним кооперативом окремо та здійснення окремих розрахунків за спожиту електроенергію, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», яке на той момент здійснювало облік спожитої електроенергії по обох лічильниках, здійснило підключення лічильників обліку електроенергії таким чином, щоб лічильник № 0256221 обліковував лише електричну енергію, яка споживається на сходових клітинах і ліфтах відповідача, а лічильник № 0256764 обліковував лише електричну енергію, яка споживається на сходових клітинах і ліфтах позивача.
18.09.2018 відповідач уклав з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» Договір № 225 про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги за спожиту електроенергію (далі - Договір № 225 від 18.09.2018). Відповідно до Додатку №1 до вказаного Договору було визначено, що відповідач відшкодовує витрати, понесені КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» в рахунок сплати ним електропостачальній організації за спожиту електричну енергію. Облік електроенергії здійснюється згідно показників лічильника № 0256221 по під'їздах № 5 і 6.
З огляду на зазначене, відповідач наголошує на тому, що твердження позивача, викладені в позовній заяві, з приводу неможливості роз'єднання електричної мережі двох приладів обліку споживання електричної енергії між позивачем і відповідачем, не відповідають дійсності, оскільки фактично прилади обліку електричної енергії між позивачем (лічильник № 23378267) та відповідачем (лічильник № 0256221) були роз'єднані з травня 2018 року і оплата за використану електричну енергію відбувалась кожним кооперативом окремо за різними договорами (укладеними з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва»).
Відповідач вважає, що долучений позивачем до матеріалів справи Акт про обстеження електрощитової від 14.02.2018, вже не є актуальним, оскільки за заявою самого позивача було здійснено перепідключення лічильників таким чином, щоб розподіл електричної енергії відбувався окремо. На підтвердження зазначеного відповідачем додано до відзиву на позовну заяву копію Акту № 16-01-000729 від 07.03.2019, складеного представником ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» у присутності споживача ЖБК «Трамвайщик».
У судовому засіданні 05.10.2020 відповідач усно зазначив, що Акт обстеження № 0601001475 від 25.09.2020, наданий позивачем в якості додатку до «долучення до матеріалів справи», який був складений представником ПРАТ «ДТЕК Київські електричні мережі» у присутності представника споживача ЖБК «Трамвайщик», а також представника ЖБК «Урожай», додатково підтверджує, що електролічильник № 0256764 обліковує навантаження електричної енергії на ліфти та освітлення сходових клітин 7, 8 під'їздів, що належать ЖБК «Трамвайщик», електролічильник № 02556221 обліковує навантаження електричної енергії на ліфти та освітлення сходових клітин 5, 6 під'їздів, що належать ЖБК «Урожай». Тобто, підтверджено той факт, що споживання та облік електричної енергії позивачем та відповідачем здійснюється за окремими лічильниками. Пункт 4 зазначеного Акту обстеження № 0601001475 від 25.09.2020 містить припис саме ЖБК «Трамвайщик» (позивачу) про приведення схеми електрообладнання у відповідність до умов договору, укладеного з ПРАТ «ДТЕК Київські електричні мережі».
Отже, на думку відповідача, зазначаючи в позовній заяві про те, що лічильники № 0256764 та № 0256221 обліковують кількість спожитої електричної енергії по сходових клітинах (освітлення робоче) і ліфтах обох кооперативів разом, позивач вводить суд в оману, оскільки зазначене є неправдивою інформацією та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Актом обстеження електрощитової ж/б № 3 на вул. Малишка від 16.01.2019, Актом № 16-01-000729 від 07.03.2019, складеним представником ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» у присутності споживача «Трамвайщик»; Договором № 225 від 18.09.2018 і Додатком № 1 до нього; Актом звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 16.01.2019, Актом обстеження № 0601001475 від 25.09.2020, складеним представником ПРАТ «ДТЕК Київські електричні мережі» у присутності представника споживача ЖБК «Трамвайщик», а також представника ЖБК «Урожай», згідно яких лічильник № 0256221 обліковує лише кількість спожитої електроенергії відповідачем, а лічильник № 0256764 обліковує лише кількість спожитої електроенергії позивачем.
У відзиві на позовну заяву відповідач також зазначає, що протягом строку дії Договору № 225 від 18.09.2018 відповідач вчасно та у повному обсязі відшкодовував КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» витрати зазначеної компанії в рахунок сплати нею електропостачальній організації за спожиту електричну енергію, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2015 по 01.07.2019, складеним між Головою правління ЖБК «Урожай» та Директором КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», а також платіжним дорученням № 197 від 11.07.2019 на суму 3092,88 грн щодо оплати відшкодування витрат за спожиту електроенергію.
Таким чином, як вважає відповідач, він у повному обсязі виконав умови Договору № 225 від 18.09.2018, укладеного з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», не порушив жодних своїх зобов'язань, оскільки протягом строку його дії у період з 18.09.2018 по 01.08.2019 сплатив усі рахунки за спожиту електроенергію згідно лічильника обліку електроенергії № 0256221 та станом на 01.08.2019 (дату припинення Договору № 225 від 18.09.2018 ) не мав жодних боргів перед КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва». Після розірвання зазначеного договору відповідач припинив оплату за спожиту електроенергію за лічильником її обліку № 0256221.
Відповідач вказав, що позивач також мав укладений з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» Договір про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги за спожиту електроенергію. Відповідно до Додатку № 1 до вказаного Договору позивач відшкодовує витрати, понесені КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» в рахунок сплати ним електропостачальній організації за спожиту електричну енергію. Облік електроенергії здійснюється згідно показників від лічильника № 0256764. Після розірвання зазначеного договору, з 01.01.2019, позивач припинив оплату за спожиту електроенергію за лічильником № 0256764.
Таким чином, на думку відповідача, у період з 01.01.2019 по 01.10.2019 (до дати укладання нового договору з ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі») позивач мав заборгованість за спожиту електричну енергію, та в жовтні 2019 року мав погасити свій борг за 9 місяців у повному обсязі.
Відповідач вважає, що пред'явлення позивачем позовних вимог до відповідача в частині стягнення боргу за спожиту електричну енергію у період з 01.01.2019 по 01.10.2019 є намаганням позивача протиправно перекласти власні борги на відповідача, оскільки у цей час з 18.09.2018 по 01.08.2019 відповідач добросовісно сплачував за спожиту електроенергію КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва».
Враховуючи, що відповідач жодних договорів з позивачем про відшкодування витрат за спожиту електроенергію по лічильнику № 0256221 не укладав, то, на думку відповідача, у нього на даний час не має жодних зобов'язань перед позивачем. За доводами відповідача у відзиві на позовну заяву, позивач має право вимагати від відповідача відшкодування витрат за спожиту електроенергію лише на період з 01.08.2019 (тобто після розірвання договору з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва») і лише по показникам електролічильника № 0256221. Разом з цим, відповідач не зазначає показників електролічильника № 0256221 за період з 01.08.2019 та не надає власного розрахунку витрат за спожиту електроенергію.
Аналізуючи норми ст. 11, 509, 526, ч. 1 ст. 541, ст. 610 Цивільного кодексу України, відповідач стверджує, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми сплачених грошових коштів за спожиту електроенергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 29773,80 грн задоволенню не підлягає.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 8800 грн, на думку відповідача, також не підлягають задоволенню, оскільки відповідача було позбавлено можливості досудового врегулювання даного спору.
Так, відповідач зазначив, що з метою досудового врегулювання спору, ЖБК «Урожай» надіслав на поштову адресу ЖБК «Трамвайщик» лист з пропозицією укладання Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, безпосередньо проект зазначеного договору та проект Акту про фіксацію показників електролічильника №0256221, із зазначенням у ньому показання лічильника станом на 01.01.2020. Зазначені документи були вручені представнику ЖБК «Трамвайщик» 19.02.2020 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідь на вказаний лист від ЖБК «Трамвайщик» на адресу ЖБК «Урожай» не надходила, що вказує на небажання позивача врегулювати спір в досудовому порядку.
Натомість, у березні 2020 ЖБК «Урожай» отримав від ЖБК «Трамвайщик» претензію без дати, без реєстраційного номера, згідно якої ЖБК «Трамвайщик» вимагав від ЖБК «Урожай» сплатити: 1) суму сплачених позивачем грошових коштів за спожиту електроенергію за період з жовтня 2019 по лютий 2020 у розмірі 24 128,16 грн.; 2) збитки у вигляді втрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 8 800,00 грн.
30.03.2020 ЖБК «Урожай» надіслало відповідь на вищевказану претензію, згідно якої не визнає претензію в повному обсязі внаслідок намагання ЖБК «Трамвайщик» стягнути з ЖБК «Урожай» власні борги за спожиту електроенергію за період з 01.01.2019 по 01.10.2019. Вимога сплатити витрати на правову допомогу ЖБК «Урожай» також була відхилена, внаслідок необґрунтованості та небажання ЖБК «Трамвайщик» вирішити питання в досудовому порядку.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача в порядку регресу суми сплачених позивачем грошових коштів за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 29 773, 80 грн, яка заявлена позивачем на підставі ч. 1 ст. 544 Цивільного кодексу України та ст. 228 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2). Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч. 4 ст. 543 ЦК України).
Частиною 1 статті 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що при будівництві багатоквартирного будинку № 3, що знаходиться в м. Києві по вул. А. Малишка, конструктивно було передбачено наявність однієї електрощитової, яка знаходиться на території позивача (ЖБК «Трамвайщик») у під'їзді № 7, та здійснює розподіл електричної енергії на під'їзди № 7, 8 (ЖБК «Трамвайщик») та на під'їзди № 5, 6 (ЖБК «Урожай») по двом приладам обліку споживання електричної енергії: електролічильник № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та електролічильник № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт).
Позивач стверджує, що у зв'язку з неможливістю роз'єднання електричної мережі двох приладів обліку споживання електричної енергії між позивачем та відповідачем, у будинку № 3 по вулиці А. Малишка в місті Києві ведення загального обліку електричної енергії та фактичного обрахунку її використання ведеться відповідно до встановлених Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, і порядку користування та обліку електричної енергії разом за обома приладами обліку споживання електричної енергії (за електролічильником № 0256764 (належність 350404.00129; освітлення робоче) та електролічильником № 02556221 (належність 350404.00131; ліфт)).
Проте, твердження позивача про неможливість роз'єднання електричної мережі двох приладів обліку споживання електричної енергії між позивачем та відповідачем, спростовуються з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, які підтверджують, що фактично прилади обліку електричної енергії між позивачем (електролічильник № 23378267) та відповідачем (електролічильник № 0256221) були роз'єднані з травня 2018 року і оплата за використану електричну енергію відбувалась кожним кооперативом окремо на підставі договорів, укладених кожним кооперативом з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва». Такими доказами, наданими відповідачем, є:
- Акт обстеження електрощитової ж/б № 3 на вул. Малишка від 16.01.2019, складений комісією у складі працівників ЖЕД-411, у зв'язку із розірванням договірних відносин між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та ЖБК «Трамвайщик»;
- Акт звірки та прийому передачі показників електролічильників з обладнанням станом на 16.01.2019, складений комісією за участю представників КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та ЖБК «Трамвайщик», про передачу показників електролічильника № 0256764 з обладнанням, яким встановлено, що станом на 16.01.2019 показники даного електролічильника становлять 46655 кВт, даний лічильник обліковує сходову частину та ліфти;
- Акт № 16-01-000729 від 07.03.2019, складений представником ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» у присутності Голови Правління ЖБК «Трамвайщик», у зв'язку із зверненням споживача - ЖБК «Трамвайщик» щодо укладення договору на постачання електричної енергії;
- Договір № 225 про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги за спожиту електроенергію від 18.09.2018, укладений між ЖБК «Урожай» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», та Додаток № 1 до цього договору, згідно якого розрахунок обсягу споживання електричної енергії споживачем - ЖБК «Урожай» здійснюється згідно показників лічильника № 0256221.
Керуючись приписами ст. 79 ГПК України, суд вважає надані відповідачем наведені докази більш вірогідними, ніж наданий позивачем доказ - Акт про обстеження електрощитової від 14.02.2018. Цей акт був складений 14.02.2018, тоді як в подальшому було здійснено перепідключення лічильників таким чином, щоб розподіл електричної енергії відбувався окремо між позивачем та відповідачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту № 16-01-000729 від 07.03.2019, складеного представником ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» у присутності споживача в особі Голови Правління ЖБК «Трамвайщик». У Акті № 16-01-000729 від 07.03.2019 встановлено, що «Фактично в електрощитовій виконано реконструкцію ел. обладнання, а саме:
- виконано перепідключення ліфтів та робочого освітлення під'їздів № 5,6 та побутового навантаження на ввод № 3… Навантаження ліфтів та робочого освітлення враховує ел. лічильник № 0256764;
- виконано перепідключення ліфтів та робочого освітлення під'їздів № 7,8 та побутового навантаження на ввод № 2… Навантаження ліфтів та робочого освітлення враховує ел. лічильник № 0256221.
Проектно-технічна документація на реконструкцію ел. обладнання не надана…».
Як вбачається з матеріалів справи, обставини щодо реконструкції обладнання в електрощитовій, встановлені Актом № 16-01-000729 від 07.03.2019, позивач не заперечив та не спростував.
Крім того, відповідно до Акту обстеження № 0601001475 від 25.09.2020, наданого позивачем в якості додатку до «долучення до матеріалів справи», який був складений представником ПРАТ «ДТЕК Київські електричні мережі» у присутності представника споживача ЖБК «Трамвайщик», а також представника ЖБК «Урожай», підтверджується, що електролічильник № 0256764 обліковує навантаження електричної енергії на ліфти та освітлення сходових клітин 7, 8 під'їздів, що належать ЖБК «Трамвайщик», електролічильник № 02556221 обліковує навантаження електричної енергії на ліфти та освітлення сходових клітин 5, 6 під'їздів, що належать ЖБК «Урожай». Отже, споживання та облік електричної енергії позивачем та відповідачем здійснюється за окремими лічильниками.
При цьому суд звертає увагу, що пункт 4 зазначеного Акту обстеження № 0601001475 від 25.09.2020 містить припис саме ЖБК «Трамвайщик» (позивачу) про приведення схеми електрообладнання у відповідність до умов договору, укладеного з ПРАТ «ДТЕК Київські електричні мережі».
Так, з огляду на наявні в матеріалах справи повідомлення ТОВ «Київські енергетичні послуги» від 24.10.2019 № 25/4/10/20930 та повідомлення ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 27.09.2019 підтверджується, що внаслідок подання позивачем заяв-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 07.02.2019 № 18/ЦОКК12/13/1/1499б та від 02.08.2019 № 18/ЦОЕЕ12/13/1/99523 для потреб об'єкта за адресом: м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 3, позивача було приєднано до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним та укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Публічний договір та публічні додатки до нього, актуальні ціни (тарифи) постачання електричної енергії розміщені на офіційному сайті ТОВ «Київські енергетичні послуги»: https:kep.com.ua.
Для проведення розрахунків за об'єктом, що розташований за адресою: вул. Андрія Малишка, буд. 3, житловий будинок, ЖБК «Трамвайщик» було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та присвоєно ЕІС-код точки/точок розподілу: 6226860995123668, 6227985366043040. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг зареєстровано ТОВ «Київські енергетичні послуги» за № 82508016ПУ від 23.10.2019 (далі - Договір № 82508016ПУ).
Відомості про засоби вимірювання обліку електричної енергії (№ 0256764, № 0256221), що використовуються на об'єкті (вул. Андрія Малишка, буд. 3, житловий будинок) споживача (ЖБК «Трамвайщик») та сторону, відповідальну за збереження і цілісність засобів обліку та пломб (ЖБК «Трамвайщик») зазначено в Додатку 3 до Договору № 82508016ПУ.
Отже, згідно укладеного між ЖБК «Трамвайщик» та ТОВ «Київські енергетичні послуги» Договору № 82508016ПУ, на облік поставлено два лічильника: № 0256764 (сходові клітини) та № 02556221 (ліфт).
Матеріали справи не містять доказів звернення ЖБК «Урожай» із відповідними заявами-приєднання до ТОВ «Київські енергетичні послуги» та ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі», а рівно, доказів приєднання ЖБК «Урожай» (відповідача) до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкті по вул. Андрія Малишка, буд. 3, житловий будинок за електролічильниками № 0256764, № 0256221 або за електролічильником № 0256221.
Водночас, з Договору № 82508016ПУ та додатків до нього не вбачається, що у зобов'язанні за цим договором бере участь кілька споживачів (боржників). Позивачем не наведено жодних умов Договору № 82508016ПУ, якими б передбачався солідарний обов'язок ЖБК «Трамвайщик» та ЖБК «Урожай» здійснювати оплату за спожиту електричну енергію, яка обліковується саме за двома електролічильниками № 0256764, № 02556221.
Позивачем не вказано жодного іншого договору, укладеного між ЖБК «Трамвайщик» та ЖБК «Урожай», яким би передбачався обов'язок ЖБК «Урожай» відшкодовувати ЖБК «Трамвайщик» витрати за спожиту електричну енергію , яка обліковується саме за двома електролічильниками № 0256764, № 02556221.
Крім того, при визначенні суми до стягнення з відповідача, позивач посилався, зокрема, на кошти у розмірі 33 600,00 грн, сплачені ним на рахунок ТОВ «Київські енергетичні послуги» згідно платіжного доручення № 32 від 30.10.2019, у призначенні платежу якого зазначено: «О/р 82505016. Оплата за електроенергію згідно дог. 82508016ПУ від 23.10.2019р.». Проте, суд звертає увагу, що з даного платіжного доручення не вбачається період, коли була спожита електроенергія, оплата за яку була здійснена позивачем за даним платіжним дорученням. Разом з цим, сума коштів згідно платіжного доручення № 32 від 30.10.2019 у розмірі 33 600,00 грн, враховуючи при цьому також дату укладання договору з ТОВ «Київські енергетичні послуги» (23.10.2019), значно перевищує суми інших платіжних доручень, наданих позивачем на підтвердження щомісячних оплат ним за електроенергію, а саме платіжних доручень № 38 від 03.12.2019 на суму 2 795,52 грн, № 41 від 01.01.2020 на суму 5 853,12 грн, № 42 від 01.02.2020 на суму 6 007,68 грн, № 47 від 02.03.2020 на суму 5 629,68 грн, № 51 від 0204.2020 на суму 5 661,60 грн. Суд також звертає увагу, що безпосередньо у позовній заяві (абз. 5 стор. 2) позивач зазначив, що «в січні 2019 року позивач розірвав договір з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» і припинив оплату за спожиту електричну енергію». Враховуючи наведене, суду не доведено, що сплачена позивачем згідно платіжного доручення № 32 від 30.10.2019 у сумі 33 600,00 грн електроенергія є саме електроенергією, яка була спожита саме у спірний період - з жовтня 2019 по квітень 2020.
Долучені позивачем до матеріалів справи оригінали платіжних доручень № 99 від 06.02.2019 на суму 29268,55 грн та № 103 від 21.02.2019 на суму 42749,41 грн, підтверджують здійснення ЖБК «Трамвайщик» у лютому 2019 року оплат вказаних сум на рахунок КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» за «надання послуг з утрим. будинку і споруди прибудин. територ. Згідно дог. від 03.08.2015 р. Оплата за грудень 2019 р.» та за «надання послуг з утримання будинку і споруди прибудин. територ. Згідно дог. від 03.08.2015 р. Оплата за січень 2019 р.», а відтак не приймаються судом у якості належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення позивачем оплати за електроенергію у спірний період з жовтня 2019 по квітень 2020.
Таким чином, враховуючи, що згідно приписів ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, тоді як позивачем з огляду на подані ним докази не доведено існування таких випадків, встановлених договором або законом, то суд доходить висновку, що позивачем не доведено суду існування у відповідача солідарного обов'язку (у розмірі 50%) з оплати за спожиту електричну енергію, яка обліковується за двома електролічильниками № 0256764 та № 02556221 одночасно (у визначеній позивачем сумі за спірний період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Отже, за встановлених судом обставин того, що облік та споживання електричної енергії позивачем та відповідачем у спірний період здійснювався за двома лічильниками (окремо), вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми сплачених позивачем грошових коштів за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 29 773, 80 грн, заявлена позивачем на підставі ч. 1 ст. 544 Цивільного кодексу України та статті 228 Господарського кодексу України, є необгрунтованою та безпідставною.
Суд додатково наголошує, що позивачем заявлені позовні вимоги по 2 лічильникам, в той час як даних щодо кількості та вартості електроенергії за лічильником відповідача (№ 02556221) матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимога ЖБК «Трамвайщик» до ЖБК «Урожай» про стягнення в порядку регресу 29773,80 грн за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року задоволенню не підлягають.
Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків, у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг, у розмірі 8800,00 грн.
За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Враховуючи наведені норми, вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг, у розмірі 8800,00 грн задоволенню не підлягає, оскільки зазначені кошти не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України, а фактично є судовими витратами позивача, розподіл яких здійснюється в порядку ст. 129 ГПК України за результатами вирішення спору.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивач у позовній заяві у якості попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, зазначив про понесені ним судові витрати у розмірі 2102,00 грн, які є сумою сплаченого позивачем судового збору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про понесені ним витрати на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді в загальній сумі 7370,00 грн, які складаються з: 2010,00 грн вартості складання відповіді на претензію ЖБК «Трамвайщик», 3350,00 грн вартості складання відзиву на позовну заяву ЖБК «Трамвайщик», 2010,00 грн вартості виїзду до господарського суду з метою ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні позову повністю, судовий збір у сумі 2012,00 грн покладається на позивача.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні позову повністю, судові витрати, понесені позивачем, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Щодо підстав для покладення на позивача понесених відповідачем витрат на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді в загальній сумі 7370,00 грн, суд зазначає таке.
Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат, пов'язаних з підготовкою до розгляду та розглядом справи в суді відповідач включив такі суми: 2010,00 грн вартості складання відповіді на претензію ЖБК «Трамвайщик», 3350,00 грн вартості складання відзиву на позовну заяву ЖБК «Трамвайщик», 2010,00 грн вартості виїзду до господарського суду з метою ознайомлення з матеріалами справи, а всього 7370,00 грн.
На підтвердження понесених відповідачем таких витрат, пов'язаних з розглядом справи № 910/5763/20, відповідач долучив до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги №Р/17032020/ХВ-1 від 17.03.2020 (далі - Договір про надання правової допомоги), Звіт про використаний час (розрахунок витрат на правову допомогу) до Договору про надання правової допомоги №Р/17032020/ХВ-1 від 17.03.2020, підписаний 17.03.2020 (далі - Звіт про використаний час від 17.03.2020), Звіт про використаний час (розрахунок витрат на правову допомогу) до Договору про надання правової допомоги №Р/17032020/ХВ-1 від 17.03.2020, підписаний 10.06.2020 (далі - Звіт про використаний час від 10.06.2020), платіжне доручення № 19 від 17.03.2020 на суму 2010,00 грн, платіжне доручення № 34 від 30.05.2020 на суму 5360,00 грн, довіреність № 1 від 11.06.2020, якою Голова Правління ЖБК «Урожай» уповноважив Хоружого В.В., Шевчука А.В. та Білонога О.О. представляти інтереси ЖБК «Урожай».
Судом встановлено, що Договір про надання правової допомоги укладено між ЖБК «Урожай» (далі - замовник) та ТОВ «Київський центр права» (далі - виконавець) 17.03.2020.
Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги предметом даного Договору визначено, що виконавець в порядку і на умовах визначених даним Договором зобов'язується надавати замовнику правову допомогу, юридичні та консультаційні послуги, в тому числі послуги пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, представлення інтересів замовника в органах судової та виконавчої влади України (як позивача так і відповідача, як заявника); складання заяв про видачу судових наказів, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, відзивів на них, інших процесуальних документів; розробка листів, запитів, претензій, відповідей на них та інше.
Підтвердженням взаємного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором є Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (п. 1.3 Договору про надання правової допомоги).
Судом досліджено, що зі змісту п. 1.1 Договору про надання правової допомоги не вбачається, що даний договір укладено сторонами саме у зв'язку з розглядом Господарським судом міста Києва справи № 910/5763/20. Так, даний Договір укладено сторонами 17.03.2020, тоді як копію позовної заяви ЖБК «Трамвайщик» було направлено ЖБК «Урожай» 22.04.2020, а провадження у справі за цією позовною заявою відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020.
Разом з цим, відповідачем не додано до матеріалів справи Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), визначених пунктом 1.3 Договору про надання правової допомоги в якості підтвердження взаємного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором.
Натомість, додані відповідачем до матеріалів справи Звіти про використаний час від 17.03.2020 та від 10.06.2020 не є актами у розумінні п. 1.3 Договору про надання правової допомоги та, відповідно, не підтверджують взаємне виконання сторонами зобов'язань за цим Договором у відповідних сумах, а саме: надання виконавцем замовнику послуг зі складання відповіді на претензію ЖБК «Трамвайщик» у сумі 2010,00 грн (як про це зазначено у Звіті про використаний час від 17.03.2020) та надання виконавцем замовнику послуг з складання відзиву на позовну заяву ЖБК «Трамвайщик» у сумі 3350,00 грн, виїзду до господарського суду з метою ознайомлення із матеріалами справи за позовом ЖБК «Трамвайщик» у сумі 2010,00 грн (як про це зазначено у Звіті про використаний час від 10.06.2020).
Суд звертає увагу, що складання відповіді на претензію ЖБК «Трамвайщик», яка датована відповідачем 30.03.2020, є правом відповідача. Більш того, її складання жодним чином не може стосуватись судових витрат, пов'язаних з розглядом справи № 910/5763/20, провадження у якій було відкрите ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020.
Судом також досліджено, що відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження виїзду його представників до господарського суду з метою ознайомлення із матеріалами справи за позовом ЖБК «Трамвайщик», а рівно понесення відповідачем витрат на такий виїзд у сумі 2010,00 грн. Більш того, матеріали справи не містять доказів ознайомлення представників відповідача з матеріалами справи № 910/5763/20.
Судом встановлено, що з «призначення платежу» долучених відповідачем до матеріалів справи платіжних доручень № 19 від 17.03.2020 на суму 2010,00 грн та № 34 від 30.05.2020 на суму 5360,00 грн вбачається, що сплата коштів за цими платіжними дорученнями здійснена відповідачем як оплата за юридичні послуги згідно рахунка № 62 від 17.03.2020 та згідно рахунка № 103 від 01.06.2020, а рівно, жодним чином не підтверджується, що сплата коштів була здійснена саме у зв'язку з витратами, пов'язаними з розглядом справи № 910/5763/20.
Таким чином, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України, що сплачені ним ТОВ «Київський центр права» кошти у загальній сумі 7370,00 грн є витратами відповідача, пов'язаними саме з розглядом справи № 910/5763/20.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для покладення витрат відповідача у загальній сумі 7370,00 грн на позивача.
Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 15.10.2020.
Суддя Гумега О.В.