ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
15.10.2020Справа № 910/13062/20
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро"
про забезпечення позову
у справі № 910/13062/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо"
про стягнення 431 687,07 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедро" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (далі - відповідач) про стягнення 431 687,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № 281218-14/1г від 28.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13062/20, справу визнано судом малозначною та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
12.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову в сумі 431 687,07 грн, які знаходяться на всіх банківських рахунках відповідача.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання своїх грошових зобов'язань за Договором поставки № 281218-14/1г від 28.12.2018, припинення діяльності переважної більшості торгових точок відповідача, значну кількість господарських спорів, предметом яких є стягнення з відповідача заборгованості, відсутність у відповідача рухомого та нерухомого майна, на яке можливо було б звернути стягнення, відтак, на думку позивача, накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його банківських рахунках, є єдиним процесуальним заходом, який зможе забезпечити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Так, предметом заявленого позову, як було вказано вище, є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 431 687,07 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за Договором поставки №281218-14/1г від 28.12.2018.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Суд звертає увагу, що саме лише посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим посилання позивача у заяві про забезпечення позову на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № 281218-14/1г від 28.12.2018 є безпідставними.
Інші доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, зокрема, щодо припинення діяльності переважної більшості торгових точок відповідача, значну кількість господарських спорів, предметом яких є стягнення з відповідача заборгованості, також не є достатніми для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відтак, позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" про забезпечення позову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Нечай