Справа № 933/744/20 р.
Номер провадження № 3/933/361/20 р.
16 жовтня 2020 року Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Щербак Ю.В., розглянув матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , не працюючого ,
за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №220637 від 07 вересня 2020 року, ОСОБА_1 03 вересня 2020 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив насильство в сім'ї відносно своєї колишньої ружини - ОСОБА_2 , а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на адресу останньої нецензурною лайкою. Внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_1 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив обставини викладені у протоколі про адмністравне правопорушення та пояснив,що 03 вересня 2020 року, близько 20 години, він повернувся з роботи додому, проте не застав вдома ані дружини, ані дітей, двері будинку були зачинені. ОСОБА_1 вирішив, що дружина разом із дітьми може бути у своєї матері, куди він і поїхав. По приїзду його не впустили до будинку,спілкувалися з матір'ю потерпілої та дітьми через вікно, дружина до нього так і не вийшла. Поспілкувавшись з дітьми,сказав,що чекатиме на них вдома, та поїхав. Вдома, приготувавши вечерю, ліг спати.Через кілька днів від дільничного дізнався про те, що колишня дружина звернулася до поліції з заявою про притягнення його до відповідальності за вчинене насильство в сім'ї. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що іноді у них з колишньою дружиною виникають сварки через те, що вона мало приділяє дітям уваги, за що й неодноразово вирішувалося питання про притягнення її до адміністративноїх відповідальності за невиконання батьківських обов'язків, спілкується з особами з асоціальною поведінкою, яких запрошує додому.
Перевіривши матеріали справи ,приходжу до такого висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України ,однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 256 КУпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого,
Таким чином обов'язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже , викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалах обставини щодо вчинення ОСОБА_1 дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої не знайшли свого підтвердження. Так, у протоколі та матеріалах справи зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини за адресою : АДРЕСА_2 , тобто, за місцем проживання матері потерпілої, яка теж була вдома та, ймовірно, могла бути свідком , проте протокол її допиту відсутній. Інших доказів вчинення ОСОБА_3 умисних дій психологічного характеру,окрім поснень самої потерпілої, суду не надано. За характеристикою , ОСОБА_1 зарекомендував себе як добропорядний чоловік та гарний батько для дітей, у взаємовідносинах з односельцями ввічливий, в конфліктні ситуації не вступає. Крім того , пояснення ОСОБА_1 щодо неналежного виконання батьківських обов'язків з боку потерпілої(через що виникають іноді сварки), після перевірки судом , знайшли своє підтвердження у постановах Олександрівського районного суду Донецької області від 18 квітня та 08серпня 2017 року .
Відповідно до ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладений на осіб, які вповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Таким чином, оцінюючи вищевикладені обставини, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України , усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р., суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245,247,251,252,254-256, 284 КУпАП ,суддя-
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ю.В. Щербак