Єдиний номер судової справи: 225/3032/20
Номер провадження: 2/225/654/2020
(повний текст)
28 вересня 2020 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Довженко О.В.,
за участю секретаря Петрової С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати,-
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01.08.2004 року по 17.07.2017 року працював у АТ "Українська залізниця". 17.07.2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади оглядача-ремонтника вагонів 5 розряду пункту технічного обслуговування вагонів станції Ясинувата 1 класу виробничого підрозділу «Ясинуватське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату.
На час звернення із позовом розмір нарахованої, але не виплаченої позивачеві заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року дорівнює 25 951,64 грн., в тому числі компенсація за невикористану відпустку в сумі 5 382,24 грн., вихідна допомога при звільненні в сумі 6 862,44 грн.
З огляду на затримку відповідачем розрахунку по заробітній платі, позивач просить стягнути з відповідача також компенсацію втрати частини грошових доходів за період з березня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 5 843, 81 грн.
Наведене стало приводом для звернення позивача до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини грошових доходів.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих причин, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Підтвердження даного факту є належні в матеріалах справи поштові повідомлення (а.с. 34, 36, 44, 49). Відзив на позов не подано.
З огляду на наведене, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд дійшов до висновку щодо наявності правових підстав для ухвалення заочного рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 274 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши представлені докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне:
правовідносини, які виникли між учасниками справи, регулюються КЗпП України.
Відповідно до даних трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.07.2004 року та згідно із наказом (розпорядженням) № 5653/ДН-ОС від 10.07.2017 року, 17.07.2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади оглядача-ремонтника вагонів 5 розряду пункту технічного обслуговування вагонів станції Ясинувата 1 класу виробничого підрозділу «Ясинуватське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату, з компенсацією за 24 днів відпустки та виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку. (а.с. 9-16).
Постановою Кабінету Міністрів України № 938 від 31.10.2018 року змінено тип акціонерного товариства відповідача, а саме: ПАТ «Українська залізниця» змінено з публічного на приватне та перейменовано в акціонерне товариство «Українська залізниця».
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Окрім того, за практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо), «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», позивач перебував з відповідачем в трудових відносинах до 17 липня 2017 року, але при звільненні не отримав всі належні йому платежі: заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, тощо (докази зворотного в матеріалах справи відсутні), майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду з прав людини та нормам діючого законодавства України.
В свою чергу, як вбачається з роз'яснень п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
Позивачем на підтвердження позовних вимог суду надані розрахункові листи (табуляграми) за період березень-липень 2017 року, в яких зазначені такі нараховані суми: березень 2017 року 5 053,61 грн., квітень 2017 року 2 765,79 грн., травень 2017 року 2 801,02 грн., червень 2017 року 2 783,40 грн., липень 2017 року 12 547,82 грн. - з яких 5 382,24 грн. - компенсація за невикористану відпустку, 6 862,44 грн. - вихідна допомога при звільненні (а.с. 22-26).
Розрахунок заробітної плати за липень 2017 року узгоджується з наказом (розпорядженням) № 5653/ДН-ОС від 10.07.2017 року про припинення трудового договору, відповідно до якого позивач має право на компенсацію за 24 дня невикористаної відпустки.
З огляду на те, що остаточного розрахунку з позивачем при звільненні з підприємства проведено не було, відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі, у строки, встановлені ч. 1 ст. 116 КЗпП України, не сплатив позивачеві заборгованість із заробітної плати при звільненні (станом на час ухвалення рішення доказів зворотного суду не представлено), суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі з АТ «Українська залізниця» за період з березня по липень 2017 року в сумі 25 951 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 64 коп.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Заборгованість з виплати заробітної плати та компенсації за невикористану щорічну відпустку підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, що відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України є обов'язком податкового агента, яким в даному випадку є відповідач у справі.
З приводу позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
за ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
За ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Порядок та підстави компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати регулюється Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», з метою реалізації якого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Відповідно до п. 4 вказаного Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих ці (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Отже, зважаючи на те, що станом на час ухвалення рішення заборгованість із заробітної плати позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж один місяць, суд вважає вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків їх виплати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Так, з позовної заяви вбачається, що позивач - ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати в сумі 5 843,81 грн.
Проте, під час перевірки судом представленого позивачем розрахунку встановлено допущену позивачем арифметичну помилку у визначенні компенсаційної виплати.
Так, компенсація втрати частини грошових доходів за березень 2017 року в сумі 5 053,61 грн у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням індексів споживчих цін складає 1 298,78 грн. (5 053,61 грн. х 0,257 коефіцієнта приросту споживчих цін за період з квітня 2017 року по травень 2020 року);
компенсація втрати частини грошових доходів за квітень 2017 року в сумі 2 765,79 грн. у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням індексів споживчих цін складає 663,79 грн (2 765,79 грн. х 0,240 коефіцієнта приросту споживчих цін за період з травня 2017 року по травень 2020 року);
компенсація втрати частини грошових доходів за травень 2017 року в сумі 2 801,02 грн. у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням індексів споживчих цін складає 619,03 грн (2 801,02 грн. х 0,221 коефіцієнта приросту споживчих цін за період з червня 2017 року по травень 2020 року);
компенсація втрати частини грошових доходів за червень 2017 року в сумі 2 783,40 грн. у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням індексів споживчих цін складає 606,78 грн (2 783,40 грн. х 0,218 коефіцієнта приросту споживчих цін за період з липня 2017 року по травень 2020 року);
компенсація втрати частини грошових доходів за липень 2017 року в сумі 12 547,82 грн. у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням індексів споживчих цін складає 2 760,52 грн (12 547,82 грн. х 0,220 коефіцієнта приросту споживчих цін за період з серпня 2017 року по травень 2020 року).
Таким чином, за розрахунком суду, компенсація позивачеві втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за період з березня по липень 2017 року повинна складати 5 948,90 грн.
В той же час, відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, з огляду на що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає компенсація втрати частини грошових доходів за період з березня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 5 843 (п'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 81 коп.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 840, 80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь на користь державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263, 280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місце знаходження: юридична адреса: м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати - задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість по заробітній платі за період з березня по липень 2017 року в сумі 25 951 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 64 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів за період з березня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 5 843 (п'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 81 коп. з утриманням передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь державного бюджету судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням вимог п. 15.5 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст рішення виготовлений 12.10.2020 року.
Суддя О.В. Довженко