Справа № 219/10811/15-ц
Провадження № 2/219/4/2020
07 жовтня 2020 року Артемівський міськрайониий суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Зубенко Т.А., представника позивача-відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бахмуті цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна, набутого у шлюбі, особистою приватною власністю чоловіка, -
Звернувшись до суду з позовом та уточнивши заявлені позовні вимоги, представник позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , просить визнати житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_2 ), а також визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 14 лютого 1996 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 укладено шлюб. Під час шлюбу, у 2000 році, відповідач ОСОБА_3 на підставі договору дарування набув у власність житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок був негазифікований, мав пічне опалення, а водопроводу та каналізації в будинку взагалі не було. За період шлюбу внаслідок спільних грошових затрат позивача з відповідачем в зазначеному будинку було проведено газ, встановлено газове опалення, проведено водопровід та каналізацію. Тобто будинок було облаштовано всіма необхідними для проживання комунікаціями, яких на момент отримання будинку відповідачем в дар не було. Крім того, в період шлюбу внаслідок спільних трудових та грошових затрат позивача з відповідачем до зазначеного будинку було здійснено прибудову, внаслідок чого в будинку з'явились ванна кімната з туалетом, яких раніше в будинку не було, та розширено кухню, тобто збільшилась загальна площа будинку. Таким чином, в результаті проведення вищевказаних поліпшень будинку його цінність значно збільшилась порівняно з тією, яку він мав на момент отримання його відповідачем в дар. Також зазначає, що відповідач у період їхнього шлюбу ніде не працював, оскільки є інвалідом другої групи за загальним захворюванням безстроково, у зв'язку із чим отримував невелику пенсію, з якої сплачував аліменти на утримання дитини від першого шлюбу. Натомість позивачка працювала та мала розмір доходу вищий, ніж у відповідача. Тому вважає, що вищевказаний житловий будинок з урахуванням поліпшень, проведених в ньому за рахунок спільних грошових та трудових затрат позивача та відповідача, що призвели до збільшення його цінності та вартості, в даному випадку, може бути визнаний судом об'єктом права спільної сумісної власності сторін у справі.
Крім того, у період шлюбу, у 2015 році, позивач ОСОБА_2 з відповідачем ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу придбали також житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Даний будинок був придбаний зі згоди позивачки, проте правовстановлюючі документи на будинок було оформлено на відповідача. Посилається на те, що вказаний будинок за адресою: АДРЕСА_2 в силу закону є об'єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача, тому позивач має право на поділ з відповідачем вказаного будинку, який на даний час є об'єктом права спільної сумісної власності, на рівні частки по Ѕ частині за кожним з одночасним трансформуванням права спільної сумісної власності на даний будинок у право спільної часткової власності з визначенням рівних часток за позивачем та відповідачем у праві власності на цей будинок.
21 серпня 2017 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання майна, набутого у шлюбі, особистою приватною власністю чоловіка.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилається на те, що в період з 14 лютого 1996 року по 26 травня 2016 року він перебував у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Вони зареєстровані та проживали разом в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Він є пенсіонером, особою з інвалідністю 2 групи безстроково, отримує пенсію, за рахунок якої живе. ОСОБА_4 є його матір'ю, яка зараз зареєстрована та проживає одна в житловому будинку АДРЕСА_2 . У серпні 2015 року мати дуже погано себе почувала, перенесла перелом стегна, операцію та думала, що вже помре. ОСОБА_5 є її чоловіком і доводився йому вітчимом. У вересні 2015 року його мати ОСОБА_4 вирішила продати йому належний їй житловий будинок АДРЕСА_2 в його особисту приватну власність за його особисті кошти у розмірі 100 грн. Також його вітчим ОСОБА_5 вирішив продати йому належну йому земельну ділянку площею 0,0534 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , в його особисту приватну власність за його особисті кошти у розмірі 100 грн. 10 вересня 2015 року між ним та матір'ю ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 . Цей продаж здійснено за 100 грн., які отримані продавцем ще до підписання цього договору. Згідно з п. 5 цього договору, згода подружжя покупця на вчинення цього правочину отримана окремою письмовою заявою, справжність підпису на якій засвідчено 10 вересня 2015 року приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. за реєстровим № 1348, за якою покупець набуває це майно у свою особисту власність за кошти, які належать йому особисто. Тобто він придбав житловий будинок за свої особисті кошти.
Також 10 вересня 2015 року між ним та його вітчимом ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0534 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , призначеної для обслуговування цього будинку. Цей продаж здійснено за 100 грн, які отримані продавцем ще до підписання цього договору. Згідно з п. 5 цього договору, згода подружжя покупця на вчинення цього правочину отримана окремою письмовою заявою, справжність підпису на якій засвідчено 10 вересня 2015 року приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. за реєстровим № 1348, за якою покупець набуває це майно у свою особисту власність за кошти, які належать йому особисто. Таким чином, він придбав земельну ділянку за свої особисті кошти. Під час оформлення вищевказаних договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки нотаріус ОСОБА_6 особисто запросив ОСОБА_2 до себе, де вона власноруч надала письмову нотаріально посвідчену заяву про те, що вона дає свою згоду на купівлю ним за ціну та на умовах за його розсудом жилого будинку АДРЕСА_2 (до перейменування - м. Артемівськ), до якого вона не має ніякого відношення, у зв'язку з тим, що цей будинок та земельна ділянка набуваються ним в особисту власність за особисті кошти. Ця письмова заява була особисто підписана ОСОБА_2 та посвідчена нотаріально.
Зазначив, що купив вищевказані житловий будинок та земельну ділянку за свої особисті кошти. Його мати ОСОБА_4 проживає одна у своєму будинку і зараз, а ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 ніколи не проживала в житловому будинку АДРЕСА_2 , ніколи не користувалась земельною ділянкою ані до укладання договору купівлі-продажу, ані після цього. Вона ніколи не була зареєстрована в цьому будинку та ніколи навіть і копійки не вклала в цей житловий будинок. Вважає, що оскільки вищевказані житловий будинок та земельна ділянка придбані ним хоча і під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , однак за особисті кошти, а за таких підстав є його особистою приватною власністю. Також зазначив, що сімейне життя не склалось, відповідачка намагалась позбавити його життя, тому згідно з рішенням Артемівського міськрайонного суду від 26 травня 2016 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано. Вони проживають окремо за різними адресами.
У зв'язку із викладеним, ОСОБА_3 просить визнати житловий будинок АДРЕСА_2 з господарськими спорудами, та земельну ділянку загальною площею 0,0534 га, за кадастровим номером № 1410300000:00:023:0744, особистою приватною власністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 .
Позивач-відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася.
Представник позивача-відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити. У задоволенні вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 просив відмовити.
Відповідач-позивач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився. В матеріалах справи є заява про розгляд справи без його участі, в якій він позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача-позивача ОСОБА_7 09 січня 2020 року надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначив, що з 01 вересня 2019 року у добровільному порядку за погодженням сторін розірвано договір про надання правової допомоги, укладений між ним та ОСОБА_3 . На теперішній час він не є представником ОСОБА_3 та не може брати участь у проведенні процесуальних дій, у судових засіданнях від імені та в інтересах ОСОБА_3 . З часу припинення договору та представництва в суді він не спілкується та не підтримує зв'язку з ОСОБА_3 (т.с. 3, а.с. 65).
Заслухавши пояснення представника позивача-відповідача ОСОБА_1 , дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ч. 1). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2).
Згідно з ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 лютого 1996 року (т.с. 1, а.с. 3, 48). Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано (т.с. 2, а.с. 107-108).
Під час шлюбу сторони набули у власність два житлових будинки. Так, у 2000 році відповідач ОСОБА_3 на підставі договору дарування набув у власність житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, у період шлюбу у 2015 році сторони за договором купівлі-продажу придбали також житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (т.с. 1, а.с. 46; т.с. 2, а.с. 104).
Відповідно до копії договору дарування будинку від 20 березня 2002 року та довідки про належність нерухомих об'єктів, зареєстрованих в КП «Артемівське БТІ», складеною станом на 31 грудня 2012 року, ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 20 березня 2002 року, посвідченого Першою артемівською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1321, належить будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т.с. 1, а.с. 114, 202-203). Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Артемівськ 18 лютого 2003 року зареєстровано право приватної власності на цей будинок за ОСОБА_3 (т.с. 1, а.с. 204).
Згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів № 1138, виданими у 2016 році, ОСОБА_2 за період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2015 року отримувала доходи з таких джерел: ЗАТ «Ефект», ТОВ «Вимпел», Артемівський міський центр зайнятості, СПД (т.с. 1, а.с. 101).
Відповідно до копії довідки серії ДОН-04 № 073084 від 01 листопада 2004 року, ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням безстроково (т.с. 1, а.с. 2; т.с. 2, а.с. 106), у зв'язку із чим він перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії.
За період з січня 2015 року по травень 2016 року ОСОБА_3 отримав пенсійні виплати у загальному розмірі 18744,32 грн. (т.с. 1, а.с. 113), з липня 1999 року по липень 2016 року - у загальному розмірі 109774,45 грн. (т.с. 1, а.с. 209-215), з березня 2017 року по серпень 2017 року - у загальному розмірі 8192,72 грн. (т.с. 2, а.с. 138-139).
Як видно з фототаблиці будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за період шлюбу внаслідок спільних грошових і трудових затрат ОСОБА_8 та ОСОБА_3 в зазначеному будинку було проведено газ, встановлено газове опалення, проведено водопровід та каналізацію (т.с. 2, а.с. 32-39), що також підтверджується відповідною схемою водопровідного вводу, робочою документацією з газифікації житлового будинку, проектом реконструкції газопостачання (т.с. 1, а.с. 37-41; т.с. 2, а.с. 51-53), а також копією технічної документації, наявної в Артемівському УГГ та наданої на запит суду (т.с. 2, а.с. 64-96).
Таким чином, на теперішній час будинок облаштовано всіма необхідними для проживання комунікаціями, яких на момент отримання будинку ОСОБА_3 в дар не було.
Крім того, в період шлюбу внаслідок спільних трудових та грошових затрат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до зазначеного будинку було здійснено прибудову, внаслідок чого в будинку з'явились ванна кімната з туалетом, яких раніше в будинку не було, та розширено кухню, тобто збільшилась загальна площа будинку (т.с. 2, а.с. 32-39).
З метою з'ясування дійсної вартості будинку, а також яким чином змінилася вартість будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , судом неодноразово призначалися відповідні експертизи.
Так, 04 січня 2018 року та 04 березня 2019 року судом призначалися комплексні судові будівельно-технічні та оціночно-будівельні експертизи (т.с. 2, а.с. 159-160, 234-236), на вирішення яких були поставлені наступні запитання: 1) Яка дійсна вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 станом на 19.01.2016 року? 2) Яка дійсна вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на час проведення експертизи? 3) Яка вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 18.02.2003 року? 4) Яка вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 19.01.2016 року? 5) Яка вартість проведених робіт з оснащення житлового будинку, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , системами водопостачання 01.01.2008 року, газопостачання та газового опалення 02.06.2014 року (з урахуванням в тому числі, але не виключно, робіт з монтажу інженерних мереж, системи обліку та вартості необхідних матеріалів та обладнання)? 6) Чи є прибудова до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якій розташований санвузол та частина кухні, невід'ємною частиною даного будинку як об'єкта нерухомого майна та чи складає з даним будинком єдиний об'єкт нерухомого майна? Якщо ні, то яка ступінь будівельної готовності зазначеної прибудови? Яка вартість проведених будівельних робіт щодо зведення вказаної прибудови (з урахуванням в тому числі, але не виключно будівельних робіт, робіт з монтажу інженерних мереж та вартості необхідних матеріалів тощо)? 7) Яким чином змінилась вартість будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відсотковому виразі станом на 19.01.2016 року порівняно з його вартістю станом на 18.02.2003 року (з урахуванням облаштування будинку в цей період системами газо- та водопостачання та газового опалення) без урахування тенденцій до загального подорожчання чи здешевлення цін на відповідне майно? 8) Яким чином змінилась вартість будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відсотковому виразі станом на день проведення експертизи порівняно з його вартістю станом на 18.02.2003 року (з урахуванням облаштування будинку в цей період системами газо- та водопостачання та газового опалення) без урахування тенденцій до загального подорожчання чи здешевлення цін на відповідне майно?
Крім того, ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2019 року призначено по справі оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено суб'єкту оціночної діяльності ОСОБА_9 . На вирішення експертизи поставлені наступні запитання: 1) Яка дійсна вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , станом на час проведення експертизи? 2)Яка дійсна вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на час проведення експертизи? 3) Чи є прибудова до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якій розташований санвузол та частина кухні, невід'ємною частиною даного будинку як об'єкта нерухомого майна та чи складає з даним будинком єдиний об'єкт нерухомого майна? Якщо ні, то яка ступінь будівельної готовності зазначеної прибудови? 4) Яким чином змінилась вартість будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відсотковому виразі станом на 19.01.2016 року та на день проведення експертизи порівняно з його вартістю станом на 18.02.2003 року (з урахуванням облаштування будинку в цей період системами газо- та водопостачання та газового опалення) без урахування тенденцій до загального подорожчання чи здешевлення цін на відповідне майно?
Вказаними ухвалами зобов'язано ОСОБА_3 забезпечити доступ експертів та учасників справи до приміщень будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та за адресою: АДРЕСА_2 , на час проведення дослідження та огляду вказаних будинків з метою проведення експертизи.
23 квітня 2020 року за № 13815 до суду надійшов лист від суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_9 , в якому зазначено, що до теперішнього часу ОСОБА_3 не надав доступу до будинків. При цьому, ним з метою проведення дослідження об'єктів експертизи було здійснено виїзди за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , однак доступ до зазначених об'єктів надано не було. На неодноразові звернення експерта, як усні в телефонному режимі, так і письмові (шляхом надсилання письмових повідомлень), ані ОСОБА_3 , ані його представник не відреагували, документів щодо неможливості доступу до об'єктів експертизи не надали. Від погодження іншої дати огляду об'єктів ухиляються, від надання доступу до об'єктів експертизи ухиляються. Таким чином, проведення оціночно-будівельної експертизи є неможливим.
Таким чином, відповідач-позивач ОСОБА_3 тривалий час перешкоджав проведенню вищевказаних експертиз та не надавав доступу до об'єктів експертизи - будинків за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
За змістом ст.ст. 24, 25 Кодексу про шлюб та сім'ю України (який був чинним на час набуття відповідачем спірного будинку в дар та частково - в період проведення вищезазначених поліпшень), майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.
Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 62 Сімейного кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2004 року), згідно з якою якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При цьому, для застосування передбачених статтею 62 СК України правил збільшення вартості майна повинне відбуватись внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєвою ознакою повинне бути істотне збільшення вартості майна як об'єкта, його якісних характеристик.
Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об'єкта до та після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об'єкта.
Визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін.
Таким чином, на підставі досліджених у судовому засідання доказів, суд дійшов висновку, що на поліпшення житлових умов будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , були витрачені спільні грошові кошти і трудові затрати подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок чого істотно збільшилася вартість будинку та його якісні характеристики.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки ОСОБА_3 неодноразово ухилявся від подання експертам необхідних матеріалів та не надавав доступу до об'єктів експертизи, суд визнає, що внаслідок спільних грошових і трудових затрат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на проведення поліпшення умов проживання у будинку, його цінність та вартість значно збільшилися порівняно з тією, яку він мав на момент отримання ОСОБА_3 в дар за договором дарування. Тому суд вважає за необхідне визнати, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єктом права спільної сумісної власності сторін у справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Крім того, згідно з копією договору купівлі-продажу жилого будинку від 10 вересня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1359, ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купив у свою особисту власність жилий будинок з усіма будівлями та спорудами на АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці АДРЕСА_2 , наданій у власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на території Артемівської міської ради Донецької області, загальною площею 0,0534 га, за кадастровим № 1410300000:00:023:0744. Продаж будинку здійснено за 100 грн. (т.с. 2, а.с. 109; т.с. 1, а.с. 112).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 вересня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1355, ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_3 купив у свою особисту власність земельну ділянку АДРЕСА_3 , надану у власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на території Артемівської міської ради Донецької області, загальною площею 0,0534 га, за кадастровим № 1410300000:00:023:0744. Продаж земельної ділянки здійснено за 100 грн. (т.с. 2, а.с. 110; т.с. 1, а.с. 111).
Факт набуття у власність ОСОБА_3 будинку та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_3 , також підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 58868936 від 11 травня 2016 року (т.с. 1, а.с. 104-105).
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року у справі № 219/2392/16-ц (провадження № 2/219/1751/2016) у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено. Рішення набрало законної сили 12 жовтня 2016 року (т.с. 2, а.с. 21-23).
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2016 року у справі № 219/9201/16-ц (провадження № 2/219/4310/2016) позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним задоволено, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_3 від 10 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1359 (т.с. 2, а.с. 26). Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2017 року вказане рішення скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено (т.с. 2, а.с. 30-31).
Як вказано у вищевказаних договорах купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 10 вересня 2015 року, згода подружжя покупця на вчинення цього правочину отримана за окремою письмовою заявою, справжність підпису на якій засвідчена 10 вересня 2015 року приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С., за якою покупець набуває це майно у свою особисту власність за кошти, які належать йому особисто (т.с. 2, а.с. 109-110).
Згідно із заявою ОСОБА_2 , посвідченої приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. 10 вересня 2015 року за № 1348, ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 , дала йому свою згоду на купівлю ним за ціну та на умовах за його розсудом нерухомого майна за іншою адресою, а саме житлового будинку з усіма спорудами і забудовами АДРЕСА_3 , до якого вона не має ніякого відношення, у зв'язку з тим, що цей житловий будинок та земельна ділянка набуваються ним в особисту власність за особисті кошти (т.с. 1, а.с. 111, 137).
Відповідно до листа Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради від 30 серпня 2019 року № 01-4778-07, згідно з рішенням № 16 від 23 січня 1956 року виконкому Артемівської міськради депутатів трудящих вирішено присвоїти назви новим вулицям у західному районі міста Артемівська (нині - м. Бахмут), у тому числі і назву «Полины Осипенко». На даний час вулиця П. Осипенко включена до переліку вулиць, провулків та інших об'єктів топоніміки міста Бахмута та смт. Красна Гора, затвердженого рішенням виконавчого комітету Бахмутської міської ради № 154 від 12 липня 2017 року. Відомості щодо об'єкту топоніміки на території міста Бахмут, а саме вулиця з назвою «Павла Осіпенка», в Управлінні муніципального розвитку Бахмутської міської ради відсутні.
Таким чином, суд не бере до уваги доводи ОСОБА_3 щодо того, що ОСОБА_2 надала згоду на придбання ним в особисту приватну власність за особисті кошти житлового будинку з усіма спорудами і забудовами АДРЕСА_2 , оскільки як видно із заяви ОСОБА_2 , посвідченої приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. 10 вересня 2015 року за № 1348, вона не давала згоди ОСОБА_3 на придбання ним в особисту власність нерухомого майна, а саме житлового будинку з усіма спорудами і забудовами № 28 та земельної ділянки по АДРЕСА_2 .
Згідно з ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За таких підстав, оскільки сторони під час шлюбу придбали житловий будинок з усіма будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , та земельну ділянку по АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 не давала своєї згоди на придбання ОСОБА_3 будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2 у особисту приватну власність, суд вважає що вказане нерухоме майно є об'єктом права спільної сумісної власності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України) відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Згідно з ч. 3 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Разом з тим, ч. 1 ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Отже, згідно із зазначеними приписами закону, позивач-відповідач ОСОБА_2 має право на поділ з відповідачем-позивачем ОСОБА_3 вказаного будинку, який на даний час є об'єктом права спільної сумісної власності, на рівні частки по Ѕ частині за кожним з одночасним трансформуванням права спільної сумісної власності на даний будинок у право спільної часткової власності з визначенням рівних часток за позивачем та відповідачем у праві власності на цей будинок.
За таких обставин, суд, в межах пред'явлених ОСОБА_2 позовних вимог, вважає за можливе у рахунок поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , залишивши за ОСОБА_3 право власності на іншу Ѕ частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна, набутого у шлюбі, особистою приватною власністю чоловіка, слід відмовити, оскільки доводи ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
При зверненні до суду з позовною заявою ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у розмірі 551,21 грн., а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 275,61 грн. (т.с. 1, а.с. 32, 67). Згідно з копією довідки серії ДОН-04 № 073084 від 01 листопада 2004 року, ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням безстроково (т.с. 1, а.с. 2; т.с. 2, а.с. 106).
Таким чином, згідно з ст. 141 ЦПК України, оскільки відповідач-позивач ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя - задовольнити.
Визнати житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
У рахунок поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , залишивши за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на іншу Ѕ частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна, набутого у шлюбі, особистою приватною власністю чоловіка - відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.Є. Дубовик
15.10.2020