13 жовтня 2020 року
Київ
справа №200/7991/19-а
адміністративне провадження №К/9901/22700/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі №200/7991/19-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ВЕСКО" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості,
Приватне акціонерне товариство "ВЕСКО" звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування позивача по декларації за квітень 2018 року у розмірі 30208,00грн., стягнення з відповідача заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 30208,00грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Офіс великих платників Державної податкової служби 03 вересня 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - червень 2019 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00грн.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 1921,00грн.
Отже, судовий збір, який Офісу великих платників податків Державної податкової служби необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1921,00грн. х 200% = 3842,00грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: "________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі №200/7991/19-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ВЕСКО" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання даної копії ухвали.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду