13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №640/17706/19
адміністративне провадження №К/9901/22626/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №640/17706/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 серпня 2019 року №0066394202, №0066414202, №0066434202, №0066444202.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року позов задоволено, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у місті Києві 03 вересня 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року була розглянута у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з дати її прийняття. Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2020 року.
Відтак останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 27 серпня 2020 року, в той час, як касаційну скаргу подано відповідачем до суду касаційної інстанції 03 вересня 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає, що копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року отримано представником податкового органу лише 05 серпня 2020 року.
На підтвердження наведених обставин заявником надано копію поштового конверта, якими Шостий апеляційний адміністративний суд направив копію оскаржуваного рішення на адресу позивача, та копію роздруківки електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0102930553783, яким направлено заявнику копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020, надіслано судом 03 серпня 2020 року та вручено адресату 04 серпня 2020 року.
Таким чином, наведені позивачем обставини щодо несвоєчасного отримання копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року підтверджуються належними доказами.
Враховуючи викладене, а також положення частини другої статті 329 КАС України, згідно з якою учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У касаційній скарзі заявник посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, вказує на застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, як підставу касаційного оскарження судового рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольняючи позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виходили з того, що віднесення податковим органом прощеної позивачу суми кредиту до оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага є необґрунтованою, оскільки прощена Публічному акціонерному товариству "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" заборгованість по кредиту не вважається додатковим благом, оскільки сума 5723926,37грн. не є сумою різниці розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Втім, у оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції застосував висновки Верховного Суду висловлені у постановах від 13 березня 2018 року №826/2226/15, від 08 травня 2018 року №819/596/16, від 08 травня 2018 року №817/401/16 та від 08 травня 2018 року №802/692/16-а.
Однак, відповідач не погоджується із застосованими судом апеляційної інстанції висновками Верховного Суду та вказує на неврахування позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме: у постановах від 23 серпня 2019 року №825/599/17, від 07 червня 2018 року №809/1343/17, від 20 червня 2018 року №804/4182/17, від 20 серпня 2019 року №826/13385/18.
У вказаних вище, податковим органом справах суди виходили з того, що анульована (прощена) кредитором сума боргу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, оскільки є основною сумою заборгованості за кредитом (тілом кредиту).
Таким чином, посилання податкового органу на незастосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у визначених вище постановах є необґрунтованим, оскільки стосується тільки випадків щодо прощення основної суми заборгованості за тілом кредиту, а не є сумою різниці розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає необхідність перевірки застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись частиною першою статті 328, пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України, -
Визнати поважними підстави пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №640/17706/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №640/17706/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду