15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 803/1116/16
адміністративне провадження № К/9901/24557/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі №803/1116/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2016 №0000402100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 391695,87 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Самбірської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі №803/1116/16.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.
Установлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року позов задоволено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, а також відсутністю документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, копію зазначеної ухвали скаржник отримав 01 липня 2020 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Самбірської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.
Як встановлено апеляційним судом, під час розгляду вказаної справи по суті Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області брала участь через представника, який є головним державним інспектором відділу супроводження судових спорів фактичних перевірок та проходження публічної служби юридичного управління Головного управлінням ДФС у Львівській області відповідно до Порядку організації роботи органів доходів і зборів під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 12 жовтня 2015 року №778. При цьому, Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі та має визначену штатним розписом чисельність працівників, а процесуальна дієздатність органу владних повноважень не пов'язана з конкретною службовою особою. Відтак, отримавши копію оскаржуваної постанови Самбірська ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області повинна була самостійно організувати передачу такого уповноваженому представнику. Тому, неотримання копії постанови уповноваженим представником є виключно проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу, які не дають особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційного оскарження судових рішень.
Крім цього, копію оскаржуваної постанови Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області отримала 25 жовтня 2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, а з апеляційною скаргою через свого представника звернулася 17 березня 2017 року.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для поновлення Самбірській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Так, за правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником у встановлений судом строк обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Таким чином, подана Головним управлінням ДПС у Львівській області касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі №803/1116/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко