"06" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 1-23-32/135-08-4825
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,
при секретарі Касьяновій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №1-23-32/135-08-4825
За заявою кредитора: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вулиця Канатна, 83, Одеса, Одеська область, 65000)
до боржника: ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, код ЄДРПОУ 07934823)
про визнання банкрутом
Представники сторін:
від Міністерства оборони України - Добров Ю.І., довіреність;
від ТОВ "Дартосбуд" - не з'явився;
від ПМУЮ (м. Одеси) - Волков Д.О., довіреність;
від Управління виконавчої дирекції фонду в Одеській області Фонду соціального страхування України - не з'явився;
від Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону - Біховська М.Ю., посвідчення;
від КЕВ м. Одеса - Поляков О.Г., довіреність;
від ГУ ПФУ в Одеській області - Бикова Ю.А., довіреність;
від ГУ ДПС в Одеській області - не з'явився;
ліквідатор - Поярков В.О., посвідчення;
Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси звернулось до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства „Одеський автомобільний ремонтний завод”, посилаючись на неспроможність погасити заборгованість в сумі 226393, 76 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2008 р. порушено провадження у справі №32/135-08-4825 про визнання банкрутом Державного підприємства „Одеський автомобільний ремонтний завод” за заявою УПФУ в Малиновському районі м. Одеси, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, залучено до участі у справі про банкрутство Міністерство оборони України (згідно ухвали суду про виправлення описки від 22.12.2008 р.).
Ухвалою попереднього засідання господарського суду Одеської області від 26.02.2010р. (Т. 11 а.с. 76-79), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 р. (Т.13, а.с. 125 - 129) затверджено реєстр вимог кредиторів, до складу якого увійшли: ІІ черга - заборгованість по оплаті праці працівників - 654 086, 01 грн., УПФУ в Малиновському районі м. Одеси - 555811,36 грн., ІІІ черга - Державний комітет з державного матеріального резерву - 23773,50грн., ІV черга - УПФУ в Малиновському районі м. Одеси - 5 470, 91 грн., ТОВ „Лізингова компанія „Контрактова” - 1 080 000, 00 грн., ВАТ „Одесагаз” - 9 339, 51 грн., Концерн „Техвоєнсервіс” - 165 913, 30 грн., Державна екологічна інспекція в Одеській області - 80 342, 98 грн., VI черга, УПФУ в Малиновському районі м. Одеси - 217 903, 85 грн., Державний комітет з Державного матеріального резерву - 20 339, 84 грн., ВАТ „Одесагаз” - 15069,71 грн.
Постановою господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. Державне підприємство „Одеський автомобільний ремонтний завод” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2018р. призначено ліквідатором Державного підприємства „Одеський автомобільний ремонтний завод” арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича.
22.10.2019р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дартосбуд» надійшла заява в порядку ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в якій просить суд скасувати наказ Міністерства оборони України №697 «Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством «Укрспецконверсія» від 28 грудня 2017р. в повному обсязі, повернути майно Державного підприємства «Одеський автомобільний ремонтний завод», а саме будівлі і споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4.
04.11.2019р. від Міністерства оборони України надійшов відзив на заяву, згідно якого Міністерство просить суд відмовити ТОВ «Дартосбуд» у задоволенні заяви у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2019р. у відкритті провадження за заявою ТОВ «Дартосбуд» про скасування наказу Міністерства оборони України №697 від 26.12.2017р. - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2019 р. у справі № 1-23-32/135-08-4825, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд" оскаржило її до Південно - західного апеляційного господарського суду.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020р. апеляційну скаргу ТОВ “Дартосбуд” задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.11.2019 у справі №1-23-32/135-08-4825 скасовано, справу №1-23-32/135-08-4825 передано до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду заяви ТОВ “Дартосбуд” про скасування наказу Міноборони України “Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством “Укрспецконверсія” 26.12.2017 №697.
30.01.2020р. від ТОВ «Дартосбуд» надійшли уточнення до заяви про визнання недійсними правочинів, згідно яких ТОВ «Дартосбуд» просить суд скасувати наказ Міністерства оборони України №697 «Про закріплення нерухомого майна за Державним підприємством «Укрспецконверсія» від 26 грудня 2017р. в повному обсязі, скасувати наказ Міністерства оборони України №638 «Про передачу нерухомого майна (місто Одеса)» від 13 грудня 2019р. в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020р. постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020р. залишено без змін. При цьому, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду зазначено, що спір про скасування наказу Міноборони України №697 від 26.12.2017 судам адміністративної юрисдикції не підсудний з огляду на висновки про приватноправовий характер спірних правовідносин та підвідомчість даного спору господарському суду, який розглядає справу про банкрутство ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод". Крім того, надано вказівки про необхідність врахування результату розгляду справи №916/144/17 за позовом Міноборони України до ТОВ «ДАРТОСБУД» і ТОВ «Контрактова» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 21.09.2015р. на підставі якого ТОВ «ДАРТОСБУД» набуло право вимоги до ДП «Одеський автомобільний ремонтний завод» на суму 1 080 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Дослідивши необхідність врахування результату розгляду справи №916/144/17 за позовом Міноборони України до ТОВ «ДАРТОСБУД» і ТОВ «Контрактова» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 21.09.2015р., суд зазначає наступне.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, провадження по справі №916/144/17 на даний час не завершено, останнім процесуальним документом є ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2020р. якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Пром-Будтекстиль» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019р. у справі №916/144/17.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.03.2014р. заяву Товариства з обмеженою відповідальність „Дартосбуд” від 24.01.2014 року про визнання поточних грошових вимог до ДП „Одеський автомобільний ремонтний завод” на суму 2 900 000,00 грн. задоволено повністю, визнано поточні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальність „Дартосбуд” до ДП „Одеський автомобільний ремонтний завод” в сумі 2 900 000,00 грн.
Враховуючи те, що ТОВ «Дартосбуд» визнано кредитором ухвалою суду від 03.03.2014р., отже ТОВ «Дартосбуд» отримав статус кредитора (поточного) у справі на підставі грошових вимог, що є відмінними від тих, які розглядаються у справі №916/144/17, а також те, що відповідно до вимог ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, на відміну від ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка діяла до 21.10.2019р., суб'єктом оскарження правочинів боржника може бути будь-який кредитор (конкурсний або поточний), господарський суд зазначає, що результати розгляду справи №916/144/17 не вплинуть на розгляд заяви ТОВ «Дартосбуд» в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
02.06.2020р. від Міністерства оборони України надійшов відзив на уточнену заяву ТОВ «Дартосбуд».
02.06.2020р. від Міністерства оборони України надійшло клопотання про зупинення розгляду справи №1-23-32/135-08-4825 до закінчення розгляду справи та набрання законної сили рішенням суду у справі №916/144/17.
Згідно ч. 17 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.
Враховуючи те, що провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню, а також здійснені судом висновки, що результати розгляду справи №916/144/17 не вплинуть на розгляд заяви ТОВ «Дартосбуд» в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.
09.06.2020р. від арбітражного керуючого Пояркова В.О. надійшов відзив на заяву ТОВ «Дартосбуд».
07.07.2020р. ТОВ "Дартосбуд" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про відвід судді Лепехи Г.А. у справі №1-23-32/135-08-4825, посилаючись на приписи п. 5 ч. 1 ст.35 ГПК України.
Ухвалою суду від 07.07.2020р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд" про відвід судді Лепехи Г.А. від розгляду справи № 1-23-32/135-08-4825 про банкрутство Державного підприємства „Одеський автомобільний ремонтний завод”.
Автоматичним розподілом справ між суддями справу № 1-23-32/135-08-4825 передано до розгляду судді Найфлейш В.Д.
Ухвалою суду від 14.07.2020р. справу № 1-23-32/135-08-4825 прийнято до свого провадження суддею Найфлейш В.Д.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2020р. залучено до участі у справі про банкрутство Державне підприємство “Укрспецконверсія” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 27, код ЄДРПОУ 32020625), Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284), зобов'язано надати відзив на заяву ТОВ “Дартосбуд” з урахуванням уточнень від 30.01.2020р.
03.09.2020р. ТОВ «Дартосбуд» надано до суду уточнення до заяви про визнання недійсними правочинів, згідно з якими конкретизовано перелік майна, що заявник просить повернути до ліквідаційної маси.
04.09.2020р. від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси надійшов відзив на заяву згідно якого просить суд відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.
Представники сторін повідомлялись належним чином про дату та час судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.
При цьому, стосовно повідомлення ДП «Укрспецконверсія», суд звертає увагу, що кореспонденція направлялась на юридичну адресу, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв'язку з чим вважається повідомленим належним чином.
В судовому засіданні 06.10.2020р. судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників суд встановив.
26 грудня 2017 року Міністерством оборони України видано наказ №697 «Про закріплення нерухомого майна від Державного підприємства «Одеський автомобільний ремонтний завод» за Державним підприємством «Укрспецконверсія», відповідно до якого закріплено нерухоме майно за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, за Державним підприємством «Укрспецконверсія» на праві господарського відання.
13 грудня 2019 року Міністерством оборони України видано наказ №638 «Про передачу нерухомого майна (місто Одеса)», відповідно до якого вирішено передати від Державного підприємства «Укрспецконверсія» до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси нерухоме майно, визначене в додатку до наказу, розташоване за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Артилерійська, 4.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” правочини (договори) або майнові дії вчинені боржником, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство з такої підстави, зокрема, як здійснення боржником відчуження або придбання майна за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04.2019р. відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Стаття 43 Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальною по відношенню до загальних, встановлених ЦК України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі банкрутства.
Розглянувши матеріали заяви ТОВ “Дартосбуд” суд дійшов висновку, що ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає лише визнання недійними правочинів, які були вчинені саме боржником, визнання недійсними правочинів, щодо відчуження майна боржника, які були вчинені не боржником, а органом управління боржника - Міністерством оборони України не передбачено приписами ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з чим підстави для скасування спірних наказів на підставі ст. 43 КУзПБ в межах справи про банкрутство відсутні.
Крім того, стосовно повернення майна Державного підприємства «Одеській автомобільний ремонтний завод» до ліквідаційної маси, суд зазначає наступне.
У відповідності до Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” цей Закон визначає правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном.
Статтею 1 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Згідно з ст. 2 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом, а військова зброя та боєприпаси до неї також Державній спеціальній службі транспорту.
Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 6 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” визначено, що відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті.
Наказом Міністра оборони України від 04.09.2007 №508 (т. 57, а.с.66) “Про перейменування Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський автомобільний ремонтний завод" (військова частина НОМЕР_1 ) та затвердження його статуту” визначено перейменувати Державне підприємство Міністерства оборони України "Одеський автомобільний ремонтний завод" (військова частина НОМЕР_1 ) у Державне підприємство "Одеський автомобільний ремонтний завод" та установити, що Державне підприємство "Одеський автомобільний ремонтний завод" є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський автомобільний ремонтний завод" (військова частина НОМЕР_1 ).
Вищевказане досліджувалось Південно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 22.01.2019р., яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 18.04.2019р. та здійснено висновок, що колегія суддів дійшла висновку, що статус державного (військового) майна закріпленого за ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" не змінювався, а було змінено лише його найменування. Наявні матеріали справи не містять, а учасниками провадження не надано жодних доказів на підтвердження передачі майна військової частини НОМЕР_1 до сфери управління інших міністерств або органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, у зв'язку з чим колегією суддів до уваги не приймаються посилання апелянтів на те, що реалізоване на аукціоні майно боржника не є військовим майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, судами апеляційної та касаційної інстанцій вже досліджувалось питання віднесення майна ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" до військового.
Згідно ст. 2 «Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних сил» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. №1282 визначено, що військове майно - державне майно, закріплене на праві оперативного управління за військовими частинами, до якого належать військові містечка, будинки, споруди (цілісні майнові комплекси, об'єкти соціальної інфраструктури, нежитлові приміщення, об'єкти незавершеного будівництва та інше нерухоме майно), передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Об'єкт довірчої власності не може бути включено до ліквідаційної маси довірчого власника або довірчого засновника.
Враховуючи те, що відповідно до висновків Південно-західного апеляційного господарського суду, викладених у постанові від 22.01.2019р., яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 18.04.2019р., майно ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" є військовим, а також те, що військове майно закріплюється на праві оперативного управління, яке не включається до складу ліквідаційної маси, підстави для задоволення вимоги ТОВ «Дартосбуд» про повернення майна до ліквідаційної маси боржника - відсутні.
При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вищевикладене, суд не дає правову оцінку іншим доводам та запереченням учасників справи, оскільки вони не впливають на вирішення справи по суті.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на ТОВ “Дартосбуд”.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 62 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 75, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Дартосбуд” від 22.10.2019 року за вх. №3-853/19 з урахуванням уточнень від 30.01.2020р. вх. №2374/20 та від 03.09.2020р. вх. №23229/20 про скасування наказів Міністерства оборони України №697 від 26.12.2017р., №638 від 13.12.2019р. та повернення майна до ліквідаційної маси.
2. Судовий збір за подання заяви покласти на ТОВ "Дартосбуд".
3. Відкласти розгляд справи на "03" листопада 2020 р. о 14:00.
Засідання суду відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, тел. 307-990, зал судових засідань № 2.
4. Копію ухвали надіслати: ліквідатору, кредиторам, Державному підприємству “Укрспецконверсія” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 27, код ЄДРПОУ 32020625), Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284).
Повний текст ухвали складено та підписано 12.10.2020р.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою://od.arbitr.gov.ua
Ухвала набрала законної сили негайно після її проголошення згідно ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів згідно ст. 256 ГПК України.
Суддя В.Д. Найфлейш