вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1047/20
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Ступаченко С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код 30019801)
до
приватного акціонерного товариства «Факел» (08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол, код 04601469)
про стягнення заборгованості
за участю представників учасників справи:
від позивача: Трегубова А.В.;
від відповідача: Ведернікова О.С.;
24.04.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства «Укртрансгаз» (надалі по тексту - АТ «Укртрансгаз»/позивач) до приватного акціонерного товариства «Факел» (надалі по тексту - ПрАТ «Факел»/відповідач) про:
- зобов'язання ПрАТ «Факел» виконати комплекс робіт по об'єктам «Мельники (Чорнобаївський район) ГРС, Єлизаветівка ГРС, Білозір'я ГРС, Старосілля ГРС, Миронівка ГРС, Канів ГРС, Ківшовата ГРС, Богуслав ГРС, Сміла ГРС Золотоніського ЛВУМГ» в повному обсязі, передбаченому договором на виконання робіт від 03.01.2019 № 1901000051 на загальну суму 20794482,84 гривень, зокрема, «Позитивне проходження випробування» на об'єктах Ківшовата ГРС; Сміла ГРС Золотоніського ЛВУМГ та «Оформлення належним чином протоколу навчання персоналу, ВТД, сертифікатів, актів випробування по всіх об'єктах;
- стягнення з ПрАТ «Факел» на користь АТ «Укртрансгаз» 378455,88 гривень пені у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт та 1455613,80 гривень штрафу у розмірі 7 відсотків вартості робіт.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, що проявилися в ухиленні відповідача від виконання повного комплексу робіт згідно договору виконання робіт від 03.01.2019 № 1901000051 та порушенні строків виконання цих робіт, що стало підставою для звернення позивача із розглядуваним позовом до суду з вимогами про зобов'язання відповідача виконати в повному обсязі роботи визначені договором та стягнення з відповідача додатково нарахованих штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1047/20, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.05.2020.
27.05.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову з тих мотивів, що позивач безпідставно ухиляється від підписання актів виконаних підрядних робіт на частину робіт, що виконана відповідачем, враховуючи, що акти було направлено на адресу позивача. Також відповідач зазначив, що оскільки права вимоги за договором на виконання робіт позивач відступив на користь третьої особи, до якої перейшли всі права кредитора, вимоги про зобов'язання виконати повний комплекс робіт по об'єктах задоволенню не підлягають.
06.07.2020 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач виклав свої заперечення з приводу аргументів, викладених відповідачем у відзиві, зокрема зазначив, що з урахуванням того, що відповідачем виконано не повний комплекс робіт обумовлених договором, то позивач не зобов'язаний був приймати роботи, що було виконано лише частково, адже договір передбачає прийняття таких робіт після їх повного виконання.
Також 06.07.2020 від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині вимог про зобов'язання ПрАТ «Факел» виконати комплекс робіт по об'єктам «Мельники (Чорнобаївський район) ГРС, Єлизаветівка ГРС, Білозір'я ГРС, Старосілля ГРС, Миронівка ГРС, Канів ГРС, Ківшовата ГРС, Богуслав ГРС, Сміла ГРС Золотоніського ЛВУМГ» в повному обсязі, передбаченому договором на виконання робіт від 03.01.2019 № 1901000051 на загальну суму 20794482,84 гривень, зокрема, «Позитивне проходження випробування» на об'єктах Ківшовата ГРС; Сміла ГРС Золотоніського ЛВУМГ та «Оформлення належним чином протоколу навчання персоналу, ВТД, сертифікатів, актів випробування по всіх об'єктах, оскільки на підставі угоди від 18.12.2019 № 1901000051-D про заміну сторони у зобов'язанні, що виникло на підставі договору, позивачем права кредитора відступлено на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», окрім грошових зобов'язань зі сплати пені та штрафу за порушення строків виконання робіт.
16.07.2020 від позивача надійшла заява про уточнення заяви про відмову від частини позовних вимог, в якій позивачем конкретизовано своє прохання.
Ухвалою суду від 29.07.2020 прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині вимог про зобов'язання приватного акціонерного товариства «Факел» виконати комплекс робіт по об'єктам «Мельники (Чорнобаївський район) ГРС; Єлизаветівка ГРС; Білозіря ГРС; Старосілля ГРС; Миронівка ГРС; Канів ГРС; Ківшовата ГРС; Богуслав ГРС,Сміла ГРС Золотонівського ЛВУМГ» в повному обсязі, передбаченому договором про виконання робіт №1901000051 від 03.01.2019 року на загальну суму 20794482,84 гривень, зокрема, «Позитивне проходження випробування» на об'єктах Ківшовата ГРС; Сміла ГРС Золотонівського ЛВУМГ та «Оформлення належним чином протоколу навчання персоналу ВТД, сертифікатів, актів випробування» по всіх об'єктах та закрито провадження у справі в цій частині; підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 02.09.2020.
31.08.2020 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження та про призначення судової експертизи у справі з метою визначення об'єму та вартості фактично виконаних робіт.
У задоволенні заявлених відповідачем клопотань судом, ухвалою суду від 02.09.2020, із занесенням до протоколу судового засідання, було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні зазначених клопотань суд виходив із того, що судова експертиза у справі призначається для з'ясування обставин, що мають значення для справи, якщо для з'ясування таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи наявні докази, які є достатніми для з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи та дійсної потреби у призначенні судової експертизи немає. Тож встановлення фактичних даних у справі не потребує спеціальних знань.
В судовому засіданні 02.09.2020 судом оголошено перерву до 16.09.2020.
16.09.2020 від відповідача на адресу суду надійшов контррозрахунок штрафних санкцій, в якому відповідач зазначив, що позивач не вірно визначив базу для нарахування штрафних санкцій, зокрема вказує на те, що окрім тих робіт, що було прийнято позивачем на суму 500807,16 гривень, відповідачем фактично виконано роботи на суму 19910121,84 гривень, що складає вартість змонтованого обладнання, та на адресу позивача було направлено акти виконаних робіт які позивач відмовився підписувати. А тому відповідач вважає, що базою для нарахування штрафних санкцій має бути сума у розмірі 884361,00 гривень. Та оскільки при остаточному виконанні робіт було встановлено різницю між договірною ціною та вартістю фактично виконаних робіт у розмірі 322082,42 гривень, відповідач вважає, що належною базою для нарахування штрафних санкцій слід вважати 562278,58 гривень, на яку і могли бути нараховані пеня та штраф. Також відповідачем зазначено, що підставним можна вважати нарахування штрафних санкцій за період до моменту відступлення позивачем прав за договором, а саме до 31.12.2019.
В судовому засіданні 16.09.2020 судом оголошено перерву до 30.09.2020.
24.09.2020 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки на 90%, посилаючись на те, що у позивача відсутні збитки за наслідками виконаних відповідачем робіт за договором, невиконана частина робіт становить лише 4%, коли як фактично виконано робіт протягом строку їх виконання на 96%. Також відповідач просив враховувати збитковість діяльності відповідача та тяжкий фінансовий стан підприємства.
В судове засідання 30.09.2020 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.01.2019 акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Черкаситрансгаз» (надалі - позивач, замовник) та приватним акціонерним товариством «Факел» (надалі - відповідач, підрядник) було укладено договір на виконання робіт № 1901000051.
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик власними силами і засобами виконати відповідно умов цього договору ремонт систем одоризації газу на ГРС УМГ «Черкаситрансгаз» (Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва) далі - роботи, а замовник зобов'язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.
Згідно п. 1.2. договору обсяги виконання робіт визначаються згідно локальних кошторисів (Додаток № 2-№ 28), що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 1.3. технічні характеристики, вимоги та порядок виконання робіт визначаються згідно з Технічними вимогами та якісними характеристиками виконання робіт (Додаток № 29), який є невід'ємною частиною договору.
Ціна цього Договору складає 21295290,00 грн (двадцять один мільйон двісті дев'яносто п'ять тисяч двісті дев'яносто грн 00 коп.), з урахуванням ПДВ - 3 549 215,00 грн (три мільйони п'ятсот сорок дев'ять тисяч двісті п'ятнадцять грн 00 коп.), згідно з Договірною ціною (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору (п. 3.1. договору).
Вартість робіт за цим договором є твердою, згідно Договірної ціни та локальних кошторисів (Додатки № 1-№ 28 по Договору) (п. 3.3. договору).
За змістом п.п. 5.1., 5.2. договору строк виконання робіт за цим договором визначається згідно з Графіком виконання робіт (Додаток № 30), що є невід'ємною частиною договору. Роботи виконуються на діючих об'єктах - газорозподільних станціях (ГРС) Замовника, без виведення їх з експлуатації, згідно з Технічними вимогами та якісними характеристиками виконання робіт (Додаток № 29).
Відповідно до п. 6.1.1. договору замовник зобов'язується: приймати виконані роботи згідно оформлених в установленому порядку актів виконаних робіт за формами акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3.
Згідно п.п. 6.2.3., 6.2.5. договору підрядник зобов'язується: забезпечити виконання робіт в обсягах, у строки та в порядку, встановлених цим Договором; після виконання робіт оформити акти виконаних робіт за формою акта приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим Договором (п. 8.1. договору).
За порушення строків виконання зобов'язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмір 0,1 відсотка від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів - додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє підрядника від виконання зобов'язання (п. 8.3. договору).
Згідно п. 12.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 310 календарних днів, а в частині гарантійних зобов'язань підрядника - до повного їх виконання.
У п. 6 додатку 29 до договору «Технічні вимоги і якісні характеристики виконання робіт» (т. 1 а.с. 91-98) сторонами визначено порядок здавання документації та актів виконаних робіт, згідно якого: 6.2. Підрядник робіт надає замовнику робочі проекти (РП) щодо встановлення АКОГ з відповідними експертними висновками ЕТЦ Держпраці; 6.3. Підрядник робіт надає замовнику виконавчо-технічну документацію, згідно ВСН 012-88 та ДБН А3. 1-5-2016; 6.4. Підрядник робіт надає замовнику сертифікати, паспорти на використані матеріали та обладнання; 6.5. Підрядник робіт оформляє та здає Замовнику акти здачі змонтованого обладнання; 6.6. Підрядник робіт оформляє та здає Замовнику акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в.
Додатком № 30 до договору (т. 1 а.с. 99) сторони погодили графік виконання робіт на проведення ремонту систем одоризації газу на ГРС УМГ «Черкаситрансгаз» (Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва), згідно якого роботи мали виконуватися поетапно.
Перший етап - розробка та погодження з Замовником Програми методами приймальних випробувань (далі ПМ) першого із партії поставки зразка АКОГ.
Проведення за рахунок Підрядника випробування цього зразка АКОГ на об'єкті Постачальника та/або виробника АКОГ. Успішне виконання приймальних випробувань.
Строк виконання робіт не повинен перевищувати 0 календарних днів від дати підписання договору.
Другий етап - розробка та погодження (проведення відомчої експертизи Замовника, отримання висновків експертизи Держпраці) робочої проектної документації по всіх об'єктах. Строк виконання робіт не повинен перевищувати 60 календарних днів від дати підписання договору.
Третій етап - виготовлення фундаментів під монтаж установок. Виготовлення та постачання обладнання АКОГ з допоміжним обладнанням. Виконання монтажних робіт на кожній ГРС. Виконання пусконалагоджувальних робіт з проведенням випробування протягом 72 год. Введення в експлуатацію. Повне виконання Підрядником своїх зобов'язань.
Строк виконання робіт не повинен перевищувати 240 календарних днів від дати підписання договору.
Отже, з огляду на зміст п. 12.1. договору та Додатку № 30 до договору загальний строк виконання робіт спливав 31.08.2019, а строк дії договору - 08.11.2019.
Як стверджує позивач, станом на 02.12.2019 сума виконаних робіт становить 500807,16 гривень, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №№ 1-9 від 16.08.2019, при цьому сума залишку невиконаних робіт становить 20794482,84 гривень, у зв'язку із чим позивачем згідно умов договору на вказану суму було нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких було допущено прострочення у розмірі 3784595,88 гривень за період з 01.09.2019 по 29.02.2020 та штраф у розмір 7% вартості робіт, з яких допущено прострочення у розмірі 1455613,80 гривень.
Судом також встановлено, що 18.12.2019 АТ «Укртрансгаз» («Первісний Замовник»), ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» («Новий Замовник») та ПрАТ «Факел» (Сторона - 3») укладено Угоду № 1901000051-D про заміну сторони у зобов'язанні, що виникло на підставі Договору № 1901000051 від 03.01.2019, за змістом якої:
« 1. Сторони домовились замінити сторону - акціонерне товариство «Укртрансгаз» у зобов'язанні на нову сторону - товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» з дати відступлення права вимоги за зобов'язанням. При цьому, Первісний Замовник, Новий замовник та Сторона-3 підписанням цієї Угоди надають свою згоду на таку зміну сторони у зобов'язанні.
2. Датою відступлення права вимоги за зобов'язанням Сторони визнають дату підписання товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» акту приймання-передачі державного майна газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності із транспортування природного газу магістральними трубопроводами, про що Новий Замовник повинен письмово повідомити Сторону-3 не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання цього акту.
3. За цією Угодою Сторони домовились, що Первісний Замовник надає Новому Замовнику всі права вимоги до Сторони-3 за зобов'язанням, які виникли на момент та після дати відступлення права вимоги за зобов'язанням. Новий замовник після Дати відступлення права вимоги за зобов'язанням отримує всі права Первісного Замовника за зобов'язанням, що існували на момент переходу таких прав крім прав вимоги, зазначених в абзаці другому цього пункту Угоди.
До Нового Замовника не переходять права вимоги Первісного Замовника до Сторони-3 в частині грошових зобов'язань Сторони-3 зі сплати пені та штрафів за порушення строків виконання Стороною-3 зобов'язання, якщо таке порушення з боку Сторони-3 мало місце до Дати відступлення права вимоги за зобов'язанням. Первісний Замовник повинен у строк до 30 календарних днів з Дати відступлення права вимоги за зобов'язанням передати Новому Замовнику оригінал Договору.».
Згідно повідомлення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 03.01.2020 № ТОВВИХ-20-101 датою відступлення права вимоги за Зобов'язанням за Угодою № 1901000051-D від 18.12.2019 про заміну сторони у зобов'язанні, що виникло на підставі Договору, необхідно вважати 01.01.2020.
Отже, з 01.01.2020 позивач фактично втратив юридичний та господарський інтерес до результатів виконання робіт, адже усі права щодо завершення відповідачем робіт та відповідно, отримання можливості користування результатами виконаних робіт з 01.01.2020 перейшли до нового кредитора.
Посилаючись на належне позивачу право здійснити нарахування штрафних санкцій за порушення відповідачем його договірних зобов'язань щодо строків виконання робіт, що мало місце до дати відступлення права вимоги, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом, та з урахуванням остаточно визначених позовних вимог просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 3784595,88 гривень нараховану за період з 01.09.2019 по 29.02.2020 та штраф у розмірі 1455613,80 гривень.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що станом на 30.08.2019 відповідачем було фактично виконано підрядні роботи на загальну суму 20453336,74 гривень та листом від 30.08.2019 відповідач направив на адресу позивача проекти актів виконаних робіт, які містять відомості про вартість поставленого обладнання на суму 19910121,84 гривень. Зазначені роботи за надуманих мотивів позивачем прийнято не було, відповідні акти виконаних робіт позивачем не підписано, обґрунтованої відмови від підписання актів не надано.
В контррозрахунку штрафних санкцій, наданому на адресу суду 16.09.2020 відповідач зазначив, що належною базою для нарахування штрафних санкцій слід вважати 562278,58 гривень, яка розрахована відповідачем наступним чином. Від загальної вартості робіт за договором, що складає 21295290 гривень необхідно відрахувати 500807,16 гривень - вартість робіт, що була прийнята позивачем, згідно підписаних сторонами актів виконаних робіт, 19910121,84 гривень - вартість поставленого та змонтованого в межах відведеного договором строку обладнання та 322082,42 гривень - вартість робіт, необхідність у виконанні яких, за результатами остаточного виконання робіт перед новим замовником, відпала. Також відповідачем зазначено, що підставним можна вважати нарахування штрафних санкцій за період до моменту відступлення позивачем прав за договором, а саме до 31.12.2019.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору на виконання робіт, за умовами якого позивач доручає, а відповідач зобов'язується на свій ризик власними силами і засобами виконати відповідно умов цього договору ремонт систем одоризації газу на ГРС УМГ «Черкаситрансгаз» (Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва) далі - роботи, а позивач зобов'язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених змістом зазначеного договору.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Відповідно до статті 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
У відповідності до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Сутність розглядуваного спору полягає в тому, що за твердженням позивача у зв'язку із простроченням відповідачем виконання робіт, обумовлених договором, він набув право на нарахування штрафних санкцій на всю суму невиконаних зобов'язань - 20794482,84 гривень, яка ним розрахована як різниця між загальною договірною ціною - 21295290 гривень та вартістю робіт на суму 500807,16 гривень, що були ним прийняті за відповідними актами (№№ 1-9 від 16.08.2019). Коли як відповідач вважає, що позивачем необґрунтовано визначено базу для нарахування штрафних санкцій, адже позивач ігнорує той факт, що відповідачем в межах строку виконання робіт, встановленого договором, було поставлено та змонтовано обладнання на загальну суму 19910121,84 гривень, на яку має бути зменшена база для нарахування штрафних санкцій.
Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами строк виконання всіх робіт за договором спливав 31.08.2019.
Станом на цю дату згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №№ 1-9 від 16.08.2019 відповідач передав, а позивач прийняв роботи на загальну суму 500807,16 гривень, що сторонами в перебігу розгляду справи не заперечувалося.
Судом також встановлено, що станом на 31.08.2019 не всі роботи, визначені сторонами в договорі відповідачем було виконано, зокрема не виконано «Позитивне проходження випробування» на об'єктах Ківшовата ГРС, Сміла ГРС, Канів ГРС Золотінського ЛВУМГ та «Оформлення належним чином протоколу навчання персоналу, ВТД, сертифікатів, актів випробування» по всіх об'єктах.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 31.08.2019 відповідачем поставлене та змонтоване обладнання на загальну суму 19910121,84 гривень, що є складовою договірної ціни, визначеної сторонами в договорі. Зазначені обставини позивачем в перебігу розгляду справи не заперечувалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Пунктом 8.3. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмір 0,1 відсотка від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів - додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє підрядника від виконання зобов'язання.
Отже, відповідальність відповідача настає у разі прострочення виконання ним робіт, а пеня та штраф нараховуються на вартість робіт з яких допущено прострочення.
За змістом ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.
Як вбачається із матеріалів справи у серпні 2019 року листом від 30.07.2019 (т. 1 а.с. 196) відповідач направив на адресу позивача акти виконаних робіт за серпень по об'єктах ГРС Мельники, Єлизаветівка, Білозір'я, Старосілля, Миронівка, Канів, Ківшовата, Богіслав, Сміла Золотінського ЛВУМГ. Складовими зазначених актів були акти вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт по кожному об'єкту, в яких відображено вартість змонтованого обладнання - установка автоматична одоризаційна «Одофафакел» за вартістю, що повністю збігається із вартістю такого обладнання, що відображено у локальних кошторисах на придбання устаткування, меблів та інвентарю, що є додатками до договору (додатки 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 (т. 1 а.с. 26, 34, 42, 50, 58, 66, 74, 82, 90). Вартість поставленого обладнання становить 19910112,84 гривень.
Зазначені обставини позивачем в перебігу розгляду справи не заперечувалися.
Втім позивач, не заперечуючи факту поставки та монтажу зазначеного обладнання на зазначену суму, посилається на те, що зазначені роботи та відповідну поставку обладнання ним прийнято не було, адже договір не передбачає обов'язку замовника приймати частково виконані роботи.
Поряд із цим, згідно пп. 6.5. п. 6 Порядку здавання документації та актів виконаних робіт, що викладено в Технічних вимогах і якісних характеристиках виконання робіт, що є Додатком № 29 до договору встановлено, що підрядник робіт окремо оформляє та здає замовнику акти здачі змонтованого обладнання.
З наведеного вбачається, що окреме складання актів здачі змонтованого обладнання може передувати загальному прийняттю всього комплексу робіт за договором, які оформлюються актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в (п. 6.6 зазначеного порядку) та не збігатися у часі із складанням зазначених актів.
З огляду на наведені обставини, а також на відсутність заперечень позивача проти доводів відповідача про здійснення ним фактичного постачання та монтажу обладнання на загальну суму 19910121,84 гривень суд приходить до висновку, що загальна вартість робіт станом на 01.09.2019, що залишилася не виконаною становить 884361 гривень, яка розрахована, як різниця між загальною вартістю робіт за договором у розмірі 21295290 гривень, вартістю виконаних та прийнятих позивачем робіт за підписаними сторонами актами у розмірі 500807,16 гривень та вартістю поставленого та змонтованого обладнання у розмірі 19910121,84 гривень.
Та, оскільки п. 8.3. договору сторони передбачили, що пеня та штраф нараховуватимуться у відповідних розмірах від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, суд вважає безпідставним та невиправданим здійснення позивачем такого нарахування на вартість робіт, яка включає в себе вартість вже поставленого та змонтованого відповідачем в межах строку виконання зобов'язання обладнання.
Наведене зумовлює висновки про підставність проведення позивачем нарахування пені та штрафу лише на суму робіт, з яких допущено прострочення, що становить 884361 гривень.
При цьому судом враховано, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання, і хоча таке зобов'язання передбачає виконання відповідачем всього комплексу робіт, забезпечення інтересів позивача у спосіб здійснення нарахування штрафних санкцій на вартість робіт (поставленого обладнання), що вже виконані станом на дату початку такого нарахування, вбачається суду невиправданим та несправедливим.
Нарахування неустойки на виконану частину робіт, які хоча і не прийняті замовником у складі загального комплексу робіт, втім факт виконання яких об'єктивно встановлено судом та позивачем не заперечується, призвело б до накладання на відповідача відповідальності за господарське правопорушення, яке місця не має, адже сторонами в п. 8.3. договору визначено право на нарахування неустойки лише на вартість робіт, щодо яких відповідачем допущено прострочення.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.
В тій же мірі, вбачається безпідставним здійснення нарахування неустойки на виконану частину робіт, навіть якщо загальний об'єм робіт протягом строку, встановленого договором не було виконано.
При цьому, вартість робіт, що станом на дату закінчення строку виконання зобов'язання, не була виконана відповідачем становила лише 4% порівняно із 96% виконаної частини робіт.
Судом також враховано, що позивач, уклавши 18.12.2019 угоду, за якою права кредитора (замовника робіт) було передано третій особі з 01.01.2020 фактично втратив юридичний та господарський інтерес до результатів виконання робіт, адже усі права щодо завершення відповідачем робіт та відповідно, отримання можливості користування результатами виконаних робіт з 01.01.2020 перейшли до нового кредитора.
І хоча право на нарахування неустойки за прострочення, що мало місце до вчинення відступлення права кредитора було цією угодою збережено за позивачем, мета, яку має переслідувати нарахування неустойки - стимулювання боржника до найскорішого виконання всього комплексу підрядних робіт, фактично припинила існувати, а нарахування неустойки на вартість робіт, що в значній мірі була виконана відповідачем, перетворюється скоріше на отримання необґрунтованого доходу, ніж є заходами забезпечення виконання зобов'язання, адже таке зобов'язання з 01.01.2020 перед позивачем існування припинило.
З цих же мотивів, суд вважає слушним посилання відповідача на те, що штрафні санкції можуть нараховуватися виключно за період по 31.12.2019, адже, як вже зазначалося з 01.01.2020 всі права кредитора було передано третій особі.
Так, судом встановлено, що 18.12.2019 АТ «Укртрансгаз» («Первісний Замовник»), ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» («Новий Замовник») та ПрАТ «Факел» (Сторона - 3») укладена Угода № 1901000051-D про заміну сторони у зобов'язанні, що виникло на підставі Договору № 1901000051 від 03.01.2019.
За змістом п. 3 цієї угоди сторони домовились, що позивач надає ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» всі права вимоги до відповідача, які виникли на момент та після дати відступлення права вимоги крім прав вимоги, щодо грошових зобов'язань відповідача зі сплати пені та штрафів за порушення строків виконання відповідачем зобов'язань.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як встановлено судом, згідно повідомлення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» датою відступлення права вимоги необхідно вважати 01.01.2020.
Отже, оскільки сплата неустойки відноситься до договірного способу забезпечення виконання зобов'язання, із припиненням для позивача основного зобов'язання, та припиненням його функцій, як кредитора у правовідносинах, втрачають дію і заходи забезпечення такого зобов'язання, а тому право на нарахування неустойки не може перевищувати строк протягом якого позивач був стороною у такому зобов'язанні.
Таким чином, період протягом якого неустойка може бути нарахована та стягнута на користь позивача обмежується датою, з якої всі права кредитора перейшли до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», тобто 01.01.2020.
Здійснивши розрахунок пені та штрафу на визначену судом базу нарахування (884361 гривень) за визначений позивачем період, починаючи з 01.09.2019 по період, визначений судом, як належний, а саме до 31.12.2019, суд дійшов висновку, що обґрунтованими можна вважати позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 107892,04 гривень та штрафу у розмірі 61905,27 гривень та в цьому розмірі позовні вимоги підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на те, що визначену судом базу для нарахування неустойки (884361 гривень) необхідно зменшити ще на суму 322082,42 гривень, що є вартістю робіт необхідність у виконанні яких при фактичному виконанні робіт відпала, судом відхиляється, адже жодних належних та допустимих доказів зазначеним обставинам відповідачем суду представлено не було, а тому суд позбавлений можливості перевірити зазначені обставини та, відповідно, врахувати їх при визначенні бази для нарахування неустойки.
Щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки на 90%, то оскільки суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем неустойки лише щодо вартості робіт, з виконання яких відповідачем було допущено прострочення, суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання через відсутність у остаточно визначеного судом розміру неустойки, що підлягає стягненню, ознак надмірності, як головного чинника, що визначено ст. 233 Господарського кодексу України, а також інших передумов визначених ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України необхідних для задоволення клопотання про зменшення штрафних санкцій.
З урахуванням встановлених судом обставин, та оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 61905,27 гривень штрафу та 107892,04 гривень пені.
А саме суд приймає рішення про стягнення з приватного акціонерного товариства «Факел» на користь акціонерного товариства «Укртрансгаз» 61905,27 гривень штрафу та 107892,04 гривень пені.
Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 2546,96 гривень.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Факел» (08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол, код 04601469) на користь акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код 30019801) 61905,27 гривень штрафу, 107892,04 гривень пені та 2546,96 гривень судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення».
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2020.
Суддя Р.М. Колесник