ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
13.10.2020Справа № 910/15313/20
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙКОР ТХНОЛОДЖІ" 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ТОПОЛИНА, будинок 26, квартира 99
до Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" 03037, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАКСИМА КРИВОНОСА, будинок 2-А
про визнання протиправним і скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору
Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙКОР ТХНОЛОДЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про визнання протиправним та скасування рішення тендерного комітету відповідача, оформленого протоколом № 33 від 25.08.2020 року, яким Приватне підприємство "Інфоплюс" визнано переможцем за результатами закупівлі пакетів програмного забезпечення для системи електронного документообігу та послуг з його впровадження (ДК 021:2015:48310000-4 - Пакети програмного забезпечення для створення документів). за процедурою - відкриті торги (номер процедури в системі електронних закупівель: UA -2020-07-28-009354-с, а також визнання недійсним укладеного між відповідачем та Приватним акціонерним товариством "Центр комп'ютерних технологій "ІнфоПлюс" договору № 79-Г-20 від 22.09.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що учасником - ПАТ ЦКТ "ІнфоПлюс" було порушено вимоги щодо документів, що надаються на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям закупівлі, у зв'язку з чим рішення тендерного комітету, оформленого протоколом, а також укладений за результатами закупівлі договір мають бути визнані недійсними в судовому порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
При цьому, вказані правові норми не ставлять обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 року № 270 (далі - Постанова) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Як встановлено судом, позивачем доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви № 28/09 ВІД 28.09.2020 року та доданих до неї документів, як того вимагають положення ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, на адресу відповідача, позивачем не надано.
Натомість позивачем до позовної заяви додано два екземпляри такої заяви з додатками, для направлення на адресу відповідача та третьої особи, що не відповідає приписам господарського процесуального законодавства.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, ненадсилання на адресу відповідача позовної заяви № 28/09 від 28.09.2020 року та всіх доданих до неї документів, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слід зазначити, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є дві немайнові вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору, оскільки вони не містять вартісних характеристик, а отже не підлягають вартісній оцінці.
Таким чином, звернувшись до суду в жовтні 2020 року із позовом з двома вимогами, що носять немайновий характер, позивач за мав сплатити судовий збір в сумі 4204,00 грн. (2102,00 грн.*2).
Проте, як встановлено судом, позивачем жодних доказів на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви не додано.
Будь - яких клопотань про відстрочення/звільнення від сплати судового збору позовні матеріали також не містять.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙКОР ТХНОЛОДЖІ" без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "АЙКОР ТХНОЛОДЖІ" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "АЙКОР ТХНОЛОДЖІ" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви №28/09 від 28.09.2020 року та всіх доданих до неї документів на адресу відповідача;
- подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набрала законної сили з моменту підписання 13.10.2020 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон