07 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 813/3185/16 пров. № А/857/9463/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача Школьної А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Державної установи «Львівська виправна колонія №48» на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 02 червня 2020 року, прийняту суддею Кузь В.Я. у місті Львові за клопотанням ОСОБА_1 про повторне накладення штрафу на винну посадову особу та встановлення нового строку подання звіту у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Львівська виправна колонія №48» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії і встановлення судового контролю,-
встановив:
Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 02 червня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про повторне накладення штрафу на винну посадову особу за невиконання судових рішень.
Суд виходив з того, що наявний звіт в матеріалах справи носить формальний характер та не містить відомостей про повне виконання судового рішення.
Саме на державу покладено обов'язок про те, щоб остаточні рішення винесені проти неї її органів виконувалися відповідно до вказаних вимог Конвенції, тому вимога підставна.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна установа «Львівська виправна колонія №48» подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить скасувати ухвалу.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що базою нарахування єдиного внеску є забезпечення в сумі 23384, 64 грн., тому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування із сум грошового забезпечення, на яке нараховуються страхові внески та яке присуджено ОСОБА_1 постановами Сихівського районного суду м.Львова від 13.12.2006 року у справі №2-1980/06 та Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року у справі №2-а-14133/11/1370, який підлягає сплаті становить 23 381,64 грн. х 34,7% = 8113,43 грн.
ДУ «Львівська виправна колонія №48» сплатила збір в сумі 8113,43 грн. , а отже, виконала постанову Франківського районного суду м.Львова від 29.05.2017 року у справі №813/3185/16 та подала звіт від 15.02.2019 року.
Судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи.
ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апелянт фактично продублював попередній звіт, який був оцінений судами раніше та зроблено висновок про його недоліки.
Зі звіту вбачається, що сплачено єдиний внесок в сумі 8113,43 грн., тому судове рішення не виконано в повному обсязі.
Таким чином, зазначені вимоги не можуть розглядатись повторно та надаватись їм оцінка.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами докази.
Судом встановлено, що постановою Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року у справі № 813/3185/16 позов ОСОБА_1 до Державної установи «Львівська виправна колонія №48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії і встановлення судового контролю задоволено. Визнано протиправними дії Державної установи «Львівська виправна колонія №48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо нарахування страхових внесків (єдиний внесок) відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції до 2007 року, що діяла в період проходження служби особи рядового і начальницького складу ОСОБА_1 2001-2006 років. Визнано протиправними дії Державної установи «Львівська виправна колонія №48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо не врахування висновків у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі №813/6837/13-а в частині зобов'язання сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зобов'язано Державну установу «Львівська виправна колонія №48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції нарахувати та сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування зі сум грошового забезпечення, на яке нараховуються страхові внески, та яке було присуджено ОСОБА_1 постановами Сихівського районного суду м. Львова від 13.12.2006 року у справі № 2-1980/06 та Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року у справі №2а-14133/11/1370 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 VI єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці 7 пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону (військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у пункті 9 частини 1 статті 4 цього Закону), за ставкою в розмірі 34,7 відсотка суми грошового забезпечення. Зобов'язано Державну установу «Львівська виправна колонія №48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції подати до 30.06.2017 року звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної установи «Львівська виправна колонія №48» на постанову Франківського районного суду міста Львова від 29.05.2017 року у справі № 813/3185/16.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 876/4677/18 накладено на керівника Львівської виправної колонії № 48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області Міськіва Ю.А. штраф за неподання належного звіту про виконання судового рішення, а саме постанови Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року у справі №813/3185/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Львівська виправна колонія №48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії і встановлення судового контролю у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року, що в грошовому еквіваленті становить 35240,00 грн. (тридцять п'ять тисяч двісті сорок грн), з яких 17 620,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень стягнено в користь ОСОБА_1 та 17 620,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень до Державного бюджету України. Зобов'язано ДУ «Львівська виправна колонія №48» подати звіт про виконання постанови Франківського районного суду м. Львова від 29.05.2017 року у справі № 813/3185/16 в місячний строк з дня отримання цієї постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною другою ст. 382 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховуються єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в якому чітко передбачено види виплат, зокрема, які здійснюються у грошовій формі та які надаються в натуральній або грошовій формі, на які не нараховуються єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Такий перелік є вичерпним.
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 13.12.2006 року у справі №2-1980/06 ОСОБА_1 було присуджено 29 515,83 грн., а постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року у справі №2а-14133/11/1370 - 23 366,56 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховуються єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вбачається, що страхові внески із сум, які присуджені ОСОБА_1 , мають бути сплачені лише із 23 381,64 грн.
Вказана сума включає:
надбавку за безперервний стаж КВС - 812,54 грн.;
матеріальну допомога - 3 853,06 грн.;
компенсацію за несення служби понад установлений законодавством робочий час - 17 443,52 грн..
за несення служби в нічний час - 1 272,52 грн.
Інші виплати, які згідно постанов Сихівського районного суду м. Львова від 13.12.2006 року у справі №2-1980/06 та Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року у справі №2а-14133/11/1370 були присуджені ОСОБА_1 в загальній сумі 29 515,75 до грошового забезпечення, на яке нараховуються страхові внески не належать. Вказана сума включає в себе, зокрема,
компенсацію за формене обмундирування - 566,32 грн.;
компенсацію за затримку виплати заробітної плати - 5 567,87 грн.;
компенсацію за затримку виплати заробітної плати (грошового забезпечення) - 23 366,56 грн.
Відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ч.1 ст.7 цього Закону єдиний внесок нараховується (база нарахування єдиного внеску) на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначені постановою КМУ від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Згідно постанови грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Перелік додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів ДКВС визначений у Додатку 28 до зазначеної постанови. При цьому суми індексації грошового забезпечення не віднесені до зазначеного переліку. Враховуючи наведене, на суму виплат індексації осіб рядового і начальницького складу єдиний внесок не нараховується.
Як вже зазначалось вище, постановою КМУ від 22.12.2010 року №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено перелік виплат, які не належать до бази нарахування єдиного внеску. Враховуючи вищенаведене, до грошового забезпечення, на яке нараховуються страхові внески належать: надбавка за безперервний стаж в ДКВС - 812,54 грн.; матеріальна допомога - 3853,06 грн.; компенсація за несення служби понад установлений законодавством робочий час -17443,52 грн.; за несення служби в нічний час - 1272,52 грн. Інші виплати (всього 29500,75 грн.) до грошового забезпечення не належать, а саме: компенсація за формене обмундирування - 566,32 грн.; компенсація за затримку виплати заробітної плати - 5567,87 грн., компенсація за затримку виплати заробітної плати (грошового забезпечення) - 23366,56 грн. (індексація). Загальна сума - 23381,64 грн.
Отже, базою нарахування єдиного внеску є грошове забезпечення в сумі 23381,64 грн., тому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування зі сум грошового забезпечення, на яке нараховуються страхові внески, та яке присуджено ОСОБА_1 постановами Сихівського районного суду м. Львова від 13.12.2006 року у справі №2-1980/06 та Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року у справі №2-а-14133/11/1370, який підлягає сплаті становить 23 381,64 грн. х 34,7% = 8 113, 43 грн.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що ДУ «Львівська виправна колонія (№48)» сплатила збір у розмірі 8 113,43 грн., відтак, виконала постанову Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року у справі №9813/3185/16.
Апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат в силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні зави.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Державної установи «Львівська виправна колонія №48» задовольнити.
Скасувати ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 02 червня 2020 року та прийняти постанову, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повторне накладення штрафу на винну посадову особу та встановлення нового строку подання звіту у справі №813/3185/16 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 15.10.2020 року.