06 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/4728/20 пров. № А/857/9744/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі №460/4728/20 (суддя Друзенко Н.В., м. Рівне) за позовом Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» до Здолбунівської міської ради Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
У червні 2020 року Гаражний кооператив "Авто-Сигнал" звернувся в суд з адміністративним позовом до Здолбунівської міської ради, в якому просив:
а) визнати протиправним і скасувати рішення №1149 від 18 березня 2020 року;
б) визнати протиправним та скасувати рішення №348 від 15 березня 2017 року в частині пункту резолютивної частини рішення: «район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів»;
в) зобов'язати прийняти рішення про надання Гаражному кооперативу «Авто-Сигнал» дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в районі вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів.
Ухвалою від 13 липня 2020 року Рівненський окружний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску Гаражним кооперативом "Авто-Сигнал" строку звернення до суду з позовною вимогою до Здолбунівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №348 від 15 березня 2017 року в частині пункту резолютивної частини рішення: «район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів», відмовив у задоволенні заяви Гаражного кооперативу "Авто-Сигнал" про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду та повернув позивачу позовну заяву Гаражного кооперативу "Авто-Сигнал" до Здолбунівської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення №348 від 15 березня 2017 року (пункт: «район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів»).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Гаражний кооператив "Авто-Сигнал" подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що рішенням від 18.03.2020 №1149, яке також оскаржується, Здолбунівська міська рада Рівненської області відмовила позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. У вказаному рішенні підставою для відмови послужило рішення №348 від 15.03.2017.
Відтак, як вважає апелянт, відповідач згідно судової практики сам надав можливість оскаржити ці два рішення як одне ціле.
Отже, поновлювати строк для оскарження рішення №348 від 15.03.2017 немає потреби, а прохання в позовній заяві про поновлення строку було подано формально.
З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до Рівненського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Здолбунівська міська рада Рівненської області правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч. 13 ст. 171 КАС України).
З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує, зокрема, рішення Здолбунівської міської ради Рівненської області №348 від 15 березня 2017 року «ро визначення місця на території міста Здолбунів для виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних гаражів інвалідам з опорно-руховим апаратом, які мають у власності авто з ручним керуванням» в частині пункту резолютивної частини рішення: «район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів».
З метою з'ясування дотримання позивачем строку звернення до суду, суд першої інстанції ухвалою від 02.07.2020 залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду, зокрема, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на її обґрунтування.
08.07.2020 на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2020 позивачем подано до Рівненського окружного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
На обґрунтування заяви позивач зазначає, що Гаражний кооператив "Авто-Сигнал" протягом 2017-2019 років використав усі можливі заходи досудового врегулювання спору.
Так оскаржуване рішення №348 органом місцевого самоврядування було прийнято 15 березня 2017 року. На цій же сесії Здолбунівської міської ради було прийнято рішення №315 "Про розгляд звернення гаражного кооперативу "Авто-Сигнал" щодо надання дозволу на розроблення плану детального планування території для будівництва та обслуговування гаражів по вулиці Лесі Українки в межах міста Здолбунів", яким перенесено розгляд вказаного питання.
14 червня 2017 року на сесії було повторно розглянуто звернення гаражного кооперативу щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, і рішенням №420 відмовлено в задоволенні заяви.
30 червня 2017 року гаражним кооперативом "Авто-Сигнал" було подано до Здолбунівського районного суду позовну заяву про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування. Постановою Здолбунівського районного суду від 05 жовтня 2017 року у справі №562/2354/17 у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 року апеляційну скаргу гаражного кооперативу "Авто-Сигнал" залишено без задоволення, а постанову Здолбунівського районного суду від 05.10.2017 року без змін.
Також позивач зазначає, що 07 грудня 2017 року гаражний кооператив звернувся із заявою до Здолбунівського міського голови щодо розгляду заяви про виділення земельної ділянки для будівництва гаражів. Рішенням сесії від 13 червня 2018 року №692 гаражному кооперативу "Авто-Сигнал" було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членам кооперативу.
Вказані обставини позивач вважає поважними, оскільки намагався вирішити спірне питання в порядку досудового врегулювання.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що оскаржуване рішення №348 від 15.03.2017 було покладено в основу рішення №420 від 14.06.2017, яким Здолбунівська міська рада Рівненської області відмовила в наданні дозволу розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу у зв'язку з резервуванням даних земельних ділянок для інвалідів із захворюванням опорно-рухового апарату на підставі рішення Здолбунівської міської ради від 15.03.2017 №348.
У рішенні від 05.10.2017 у справі №562/2354/17, предметом розгляду якої була правомірність прийняття Здолбунівською міською радою Рівненської області рішення №420 від 14.06.217 «Про розгляд звернення гаражного кооперативу «Авто-Сигнал», Здолбунівський районний суд Рівненської області також покликається на рішення відповідача №348 від 15.03.2017 та зазначає, що таке було чинним та не оскаржувалося позивачем у передбаченому законом порядку.
Крім того, представник позивача Ригун Л.О. був присутнім у судовому засіданні Здолбунівського районного суду Рівненської області при прийнятті рішення у справі №562/2354/17.
Таким чином, як правильно вказав суд першої інстанції, на момент прийняття Здолбунівським районним судом Рівненської області рішення від 05.10.2017 у справі №562/2354/17, позивачу - Гаражному кооперативу "Авто-Сигнал" було відомо про існування рішення Здолбунівської міської ради №348 від 15 березня 2017 року.
А тому вказані причини пропуску строку звернення до суду обґрунтовано не визнано судом першої інстанції поважними, оскільки такі не вказують на об'єктивно існуючі обставин, які не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з даним адміністративним позовом, чи пов'язані з дійсно істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що перешкоджають особі вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутися до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
Таким чином, враховуючи наведені обставини справи, позивач не довів суду належними та допустимими доказами, за яких саме поважних причин було пропущено строк на звернення до суду, а наведені позивачем причини у заяві про поновлення цього строку не є поважними.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, а підстави, вказані ним у заяві про поновлення строку звернення до суду визнані судом не поважними, у суду першої інстанції було достатньо правових підстав для повернення позовної заяви із застосування положень ч. 2 ст. 123 КАС України.
Колегія суддів також керується правовими висновками Європейського Суду з прав людини, відповідно до яких право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі №460/4728/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено 15.10.2020.