Постанова від 13.10.2020 по справі 140/3034/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3034/19 пров. № А/857/3994/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Глушка І.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Смоленський Д.П.;

від відповідача - Сахарчук А.А., Кривицький П.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2020р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» до Головного управління ДПС у Волинській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб і податку на додану вартість, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість , рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідних органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (суддя суду І інстанції: Каленюк Ж.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 43 хв. 12.02.2020р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 21.02.2020р.),-

ВСТАНОВИВ:

09.10.2019р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Вест Електра» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесені відповідачем Головним управлінням /ГУ/ ДФС у Волинській обл. податкові повідомлення-рішення № 0006141401, 0006161401, 0006151401, 00010941303 від 03.06.2019р., рішення № 0015801303 від 02.09.2019р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідних органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; стягнути з державного бюджету на користь позивача суму сплаченого судового збору і понесені витрати на професійну правову допомогу (Т.1, а.с.3-28).

Ухвалою суду від 09.01.2020р. замінено відповідача ГУ ДФС у Волинській обл. його правонаступником - ГУ ДПС у Волинській обл. (Т.4, а.с.247; Т.5, а.с.1-2).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовано винесені відповідачем ГУ ДПС у Волинській обл. податкові повідомлення-рішення № 0006141401, 0006161401, 0006151401, 00010941303 від 03.06.2019р., рішення № 0015801303 від 02.09.2019р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідних органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 8458 грн. 10 коп. сплаченого судового збору та 5600 грн. витрат на професійну правничу допомогу (Т.5, а.с.71-79).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Волинській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в цілому призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.5, а.с.83-87).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що факт непідписання Акта перевірки двома ревізорами, які проводили перевірку (останні на момент завершення перевірки перебували у відпустці, по ними сформованих висновках перевірки спір не виник), не можу бути достатньою та єдиною підставою для скасування спірних рішень податкового органу.

Разом з тим, судом не перевірені висновки проведеної перевірки, що були покладені в основу прийняття спірних рішень.

Зокрема, по операціях з нерезидентом LINHEAVEN SALES LP не вдалося з'ясувати, ким, який товар та у якій кількості був оприбуткований на складі позивача, а також його скерування у виробництво. В ході проведення перевірки платником податків не було надано документальні підтвердження оформлених повноважень на здійснення господарської операції, які в інтересах LINHEAVEN SALES LP одержують продукцію, що відвантажується на експорт (письмові договори, довіреності, тощо), акти прийому-передачі пиломатеріалів (обрізних) заготовок для європіддонів (пакетів), піддонів, що експортувались від продавця до покупця, від продавця до перевізника (від постачальника (продавця) до покупця, через перевізника у місці завантаження.

На підприємстві ТзОВ «Вест Електра» є відсутніми акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей /ТМЦ/, що експортувалися на фірму «LINHEAVEN SALES LP», а також документальні повноваження перевізника, наданих нерезидентом на отримання ТМЦ у продавця ТзОВ «Вест Електра».

Згідно інформації ДФС України № 24227/7/99-99-01-02-02-17 від 07.08.2018р., отриманої від компетентного органу Канади, нерезидент LINHEAVEN SALES LP Канада, здійснює діяльність в Канаді як фіктивна компанія, про діяльність якої в Канаді нічого не відомо. Щодо пана ОСОБА_1 , який є підписантом контракту № 4/2017 від 06.12.2017р. від фірми LINHEAVEN SALES LP, то в канадських базах даних та податкових системах пошуку не було знайдено жодної податкової інформації.

Грошові кошти в розмірі 124476 грн. 95 коп. отримані позивачем без виникнення необхідності відвантаження товару, що свідчить про отримання доходу, який не пов'язаний із операційною діяльністю підприємства. Такий дохід повинен відображатись у статті «інші доходи» у відповідності до ст.5 та ст.7 ПсБО 15 «Дохід», затв. наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999р.

Судом не надано правової оцінки по взаємовідносинах позивача з ТзОВ «Топ Буд Дизайн». Оформлені документально ТзОВ «Топ Буд Дизайн» операції з придбання та реалізації товарів, передбачають значний обсяг трудовитрат, наявності значної кількості кваліфікованих спеціалістів. Проте, немає можливості встановити фахову належність працівників, що могли здійснювали зазначені господарські операції у зв'язку з ненаданням платником жодного документу, який підтверджував наявність у штаті підприємства комірників, товарознавців, менеджерів по торгівлі чи інших осіб, що можуть здійснювати вищевикладені господарські операцій. Також згідно даних ЄРПН контрагентом не отримувалось послуг перевезення, навантаження чи складування.

Виходячи з вищевикладеного, операції з придбання будівельно-монтажних робіт ТзОВ «Вест Електра» в контрагента «Топ Буд Дизайн» перевіркою визнані такими, що містять ознаки нереальності, тому платник податків не мав права відображати такі операції у складі витрат бухгалтерським записом Дт91 «Загальновиробничі витрати» Кт631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Судом не надано оцінки дотримання позивачем норм права по взаємовідносинам із ТзОВ «Аріус Буд». В ході аналізу наданих актів виконаних робіт, виписаних ТзОВ «Вест Електра» на адресу ТзОВ «Аріус Буд», встановлено, що до актів внесені завищені дані щодо заробітної плати, витрат на відрядження та вартості експлуатації машин. Таке завищення виникло внаслідок того, що позивачем внесені до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 завищені дані щодо обсягів витрат праці (людино-годин та заробітної плати), витрат на відрядження та витрат машин, які не підтверджуються табелями обліку робочого часу, шляховими листами, наказами на відрядження працівників та автомобільного транспорту. Також до перевірки не надано наказів на закріплення автомобілів за матеріально-відповідальними особами, що не дозволяє ідентифікувати витрати машин по кожному окремому об'єкту витрат.

За таких умов кошти, отримані в оплату за завищені обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт від ТзОВ «Аріус Буд» за 2018 рік, фактично є поворотною допомогою, оскільки фактичного виконання завищених обсягів робіт не відбувалося.

На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Хада СММ» в рамках укладеного договору № 04/01 від 04.01.2017р. про надання транспортних послуг до перевірки не надано листи-підтвердження роботи автомобіля (час відправлення та прибуття, пройдений шлях в кілометрах) за березень 2018 року, на підставі яких здійснюється розрахунок вартості послуг, про що складено Акт ненадання документів № 257/14-01/38911544 від 07.05.2019р. В ході проведення перевірки надіслано запит на проведення зустрічної звірки 1519/7/03-20-14-01-12 від 26.03.2019р., на який отримано відповідь № 9/24-13-14- 02/39226627 від 02.04.2019р. про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю платника за місцезнаходженням.

Також отримано негативну узагальнену податкову інформацію № 1/24-13-14-02/39226627 від 03.01.2019р. щодо ТзОВ «Хада СММ» за період березень 2018 року.

Суд не дав оцінки по взаємовідносинах позивача з ТзОВ «АК-77». Позивачем не було представлено під час перевірки договорів про суборенду приміщення, документів, які ідентифікують місце розташування об'єкта суборенди та використання його у господарській діяльності, про що складено Акт ненадання документів № 257/14-01/38911544 від 07.05.2019р.

Водночас, перевіркою встановлено, що у податкових розрахунках за формою 1ДФ за період, що перевіряється, не вказувались доходи, виплачені ТзОВ «Вест Електра» суб'єктам підприємницької діяльності за надані товари та послуги, а саме: ОСОБА_2 (інд.н. НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (інд.н. НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (інд.н. НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (інд.н. НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (інд.н. НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 (інд.н. НОМЕР_6 ) та ін.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, на підставі наказів ГУ ДФС у Волинські обл. № 764 від 26.02.2019р., № 1399 від 18.04.2019р., направлень №№ 869-872 від 15.03.2019р., № 1423 від 06.05.2019р. упродовж 22.03.2019р. - 07.05.2019р. була проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ «Вест Елсктра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.12.2018р., за результатами якої складено Акт перевірки № 9986/14-01/38911544 від 14.05.2019р. (Т.1, а.с.29-96).

Проведеною перевіркою виявлені наступні порушення законодавства зі сторони платника податків:

пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.п.44.1, 44.2. 44.6 ст.44, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу /ПК/ України, ст.ст.1, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.3 Національного положення (стандарту) з бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затв. наказом Міністерства фінансів України від № 73 від 07.02.2013р., п.п.5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затв. наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999р., Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р., внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 287829 грн, у т.ч. за І квартал 2017 року - на 22406 грн., за І квартал 2018 року - на 114912 грн., за IV квартал 2018 року - на 150511 грн.;

пп.14.1.36, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.п.198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, яке підлягає сплаті до бюджету, на 21470 грн, в т.ч. за листопад 2018 року - на 5894 грн, за грудень 2018 року - на 15576 грн, та завищення на 98158 грн залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту з ПДВ у наступному звітному періоді, за грудень 2018 року;

пп.«б» п.176.2 ст.176 ПК України;

ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування».

Висновки перевірки стосовно порушень податкового законодавства, що спричинили заниження на 124476 грн. 95 коп. доходу, обумовлені аналізом первинних документів, пов'язаних із виконанням зовнішньоекономічного контракту, укладеного між ТзОВ «Вест Електра» та компанією LINHEAVEN SALES LP (Канада). Для перевірки надано експортний контракт № 4/2017 від 06.12.2017р., предметом якого є продаж заготовок для європіддонів, піддонів дерев'яних (лісоматеріалів розпилених, неструганих) на загальну суму контракту 800000 євро на умовах поставки автомобільним транспортом FCA Ковель. За даними перевірки ТзОВ «Вест Електра» експортовано за вантажно-митними деклараціями /ВМД/ на адресу отримувача LINHEAVEN SALES LP до Республіки Польща та Італії (за місцем знаходження офісів компанії- нерезидента) товару на загальну суму 4352,30 євро, що еквівалентно 124476 грн. 95 коп. В бухгалтерському обліку вказані операції відображені Дт362 «Розрахунки з іноземними покупцями» Кт702 «Дохід від реалізації товарів». На виконання умов контракту від компанії LINHEAVEN SALES LP з рахунку у банку ABLV Bank на банківський валютний рахунок позивача надійшли кошти у сумі 4352,30 євро; у бухгалтерському обліку заборгованість за розрахунками відсутня.

Товар, що був реалізований компанії LINHEAVEN SALES LP, придбаний позивачем у ТзОВ «ВДТ-К» на підставі договору поставки № 47/1.1 від 10.11.2016р., умови поставки EXW Ковель.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що товар на LINHEAVEN SALES LP фактично не реалізовувався. Такі висновки ґрунтуються на тому, що для перевірки не надано доказів про відрядження директора підприємства для укладення контракту (місто Рига), журнал складського обліку щодо оприбуткування та відпустку ТМЦ на складі, документальне підтвердження повноважень на отримання товару від імені компанії-покупця у місці відвантаження, акти приймання-передавання товару від продавця до покупця, від продавця до перевізника у місці завантаження товару.

Крім того, згідно з інформацією ДФС України № 24227/7/99-99-01-02-17 від 07.08.2018р., отриманої від компетентного органу Канади, компанія LINHEAVEN SALES LP здійснює діяльність як фіктивна, про її діяльність в Канаді нічого не відомо. Про підписанта контракту № 4/2017 від 06.12.2017р. - Ilias Georgiou - податкова інформація в канадських базах даних є відсутньою. Пошуком інформації з відкритих джерел встановлено, що 13.02.2018р. на веб-порталі Міністерства фінансів США (FinCEN) розміщено негативну інформацію щодо ABL BANK, засобами якого вчинялись фінансові операції на користь ТзОВ «Вест Електра» по зовнішньоекономічному контракту із LINHEAVEN SALES LP.

Також згідно з інформацією інтернет-джерел за адресою польської філії «LINHEAVEN SALES LP», вказаної в митних деклараціях як отримувач товару, зареєстровано інші компанії.

З урахуванням наведеного, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість підтвердження факт відпуску товару для компанії LINHEAVEN SALES LP, а відтак товар реалізовано невстановленим особам. Оскільки кошти на рахунок позивача надійшли, то це є активом підприємства; такий дохід має відображатися у статті «інші доходи».

Звідси, в порушення п.44.6 ст.44, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України позивачем ТзОВ «Вест Електра» занижено об'єкт оподаткування за І квартал 2017 року на 124476 грн. 95 коп.

Перевіркою встановлене всупереч ч.ч.1 і 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» складання та підписання актів виконаних будівельно-монтажних робіт між ТзОВ «Топ Буд Дизайн» та ТзОВ «Вест Електра»; операції з придбання будівельно- монтажних робіт на суму 5075000 грн. 01 коп. за ІІІ-IV квартали 2018 року перевіркою визнані такими, що містять ознаки нереальності, через що позивач не мав підстав відображати такі операції як операції з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у складі витрат бухгалтерського запису Дт91 «Загальновиробничі витрати» - Кт631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». На думку податкового органу, оскільки зміна вартості активу відбулася з джерела невідомого походження, такі господарські операції повинні бути відображені у бухгалтерському обліку записами: Дт685 «Розрахунки з іншими кредиторами» з одночасним визначенням доходів (Кт719 «Інші доходи від операційної діяльності»).

Також зустрічна звірка ТзОВ «Топ Буд Дизайн» не проведена; орган доходів і зборів за місцем податкового обліку цього товариства повідомив про перенесення позапланової перевірки такого платника податків у зв'язку із втратою документів останнім. Однак узагальненою податковою інформацією встановлено, що оформлені документально ТзОВ «Топ Буд Дизайн» господарські операції з придбання (виробництва)/продажу товарів (послуг) передбачають значний обсяг трудовитрат та наявність значної кількості кваліфікованих працівників, залучення транспортних засобів для перевезення, обладнання/устаткування для вантажно-розвантажувальних робіт, складських приміщень для зберігання.

Висновок в Акті перевірки про завищення показників рядка 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» декларацій на 4988828 грн., пов'язаний із взаємовідносинами позивача із ТзОВ «Аріус Буд». Для перевірки надано договір субпідряду № 1/АБ від 11.05.2018р., укладений між ТзОВ «Аріус Буд» (замовник) та ТзоВ «Вест Електра» (субпідрядник) про виконання останнім робіт згідно зі списком та відповідно до проектної документації. Цей договір укладений в рамках виконання договору підряду № 19/18-291 ІП від 23.04.2018р., укладеного між ТзОВ «Аріус Буд» (підрядник) та ПрАТ «Волиньобленерго» (замовник). До поданої ТзОВ «Аріус Буд» довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для забезпечення виконання умов договору, внесено дані про 12 працівників, 9 з яких отримують зарплату та оформлені на ТзОВ «Вест Електра». Луцьким відділом податкового супроводження підприємств Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС відправлено листи органам місцевого самоврядування, на території яких проводились технічне переоснащення ЕМ-04 10 кВ з встановленням розвантажувальної ТП 10/0,4 кВ, про надання інформації з метою підтвердження або спростування фактів виконаних робіт; ряд сільських та селищних рад повідомили про відсутність здійснення вищезазначених робіт ТзОВ «Вест Електра». Також аналізом актів виконаних ТзОВ «Вест Електра» робіт для ТзОВ «Аріус Буд» встановлено, що до актів форми КБ-2 внесено завищені обсяги витрат праці (людино-годин та заробітної плати), витрат на відрядження та витрат машин, які не підтверджуються табелями обліку робочого часу, шляховими листами, наказами на відрядження працівників та автомобільного транспорту; до перевірки не надано наказів про закріплення автомобілів за матеріально-відповідальними особами, що не дозволяє ідентифікувати витрати машин за кожним окремим об'єктом. Крім того, згідно з даними інформаційної системи «Податковий блок», даних податкової звітності ТзОВ «Вест Електра» (податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за перший квартал 2018 року) встановлено, що зазначеним в довідці ТзОВ «Аріус Буд» працівникам нараховується та виплачується заробітна плата. Звідси контролюючий орган встановив, що кошти, отримані в оплату за завищені обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт від ТзОВ «Аріус Буд», фактично є поворотною допомогою, оскільки фактично виконання завищених обсягів робіт не відбувалося. Термін позовної давності за отриманими коштами станом на 31.12.2018р. не настав.

Звідси, в порушення вимог ст.ст.1, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.3 Національного положення (стандарт) з бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.п.5, 7 П(С)БО 15 «Дохід» позивачем ТзОВ «Вест Електра» завищено доходи на 4988828 грн.

Перевіркою також зроблено висновок про завищення позивачем витрат на 1388400 грн, внаслідок ненадання до перевірки документів щодо взаємовідносин із ТзОВ «ХАДА СММ» та ТзОВ «АК-77».

Зокрема, за договором про надання транспортних послуг № 04/01 від 04.04.2017р., укладеним між ТзОВ «Хада СММ» (виконавець) та ТзОВ «Вест Електра» (замовник), передбачалося надання виконавцем транспортних послуг замовнику у кількості і з відповідними характеристиками, визначеними додатковою угодою. Проте, до перевірки не надано листів-підтвердження роботи автомобіля (час відправлення та прибуття, пройдений шлях в кілометрах) за березень 2018 року, на підставі яких здійснюється розрахунок вартості послуг згідно з п.п.3.1.4 та 4.1 договору, про що складено Акт ненадання документів № 257/14- 01/38911544 від 07.05.2019р.

В ході проведення перевірки надіслано запит № 1519/7/03-20-14-01-12 від 26.03.2019р. на проведення зустрічної звірки, на який отримано відповідь № 9/24-13-14-02/39226627 від 02.04.2019р. про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю платника за місцезнаходженням. Також отримано негативну узагальнену податкову інформацію № 1/24-13-14-02/39226627 від 03.01.2019р. щодо ТзОВ «Хада СММ» за звітний період декларування ПДВ - березень 2018 року, згідно з якою в ході проведення аналізу даних не встановлено фактів передачі товарів (послуг) від ТзОВ «Хада СММ» до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі, довіреностей, а також інших первинних документів.

Для перевірки надано акти виконаних робіт (наданих послуг) стосовно суборенди ТзОВ «Вест Електра» приміщень у ТзОВ «АК-77». У бухгалтерському обліку операції відображено Дт91 - Кт631 в сумі 750000 грн. 02 коп. (суборенда приміщення 666,4 кв.м). Договорів на суборенду приміщення, документів, які ідентифікують місце розташування об'єкта суборенди та використання його у господарській діяльності, до перевірки не надано, про що складено Акт ненадання документів № 257/14- 01/38911544 від 07.05.2019р.

Крім того, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ встановлено їх завищення на 997766 грн., та їх заниження внаслідок технічної помилки на 4000 грн. за червень 2018 року (зобов'язання задекларовані по взаєминах із ТзОВ «Аріус Буд»); завищення податкового кредиту на 1107500 грн., в т.ч. за березень 2018 року на 92500 грн., за вересень 2018 року на 333335 грн., за жовтень 2018 року на 681665 грн. (по взаєминах із ТзОВ «Топ Буд Дизайн», ТзОВ «Хада СММ»), що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на 21470 грн, а також завищення на 98158 грн. залишку від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту з ПДВ у наступному звітному періоді, за грудень 2018 року.

Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено порушення вимог пп.«б» п.176.2 ст.176 ПК України та пп.3.1 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015р., зокрема, у податкових розрахунках за формою 1-ДФ за період, що перевіряється, не вказувались доходи, виплачені ТзОВ «Вест Електра» суб'єктам підприємницької діяльності за надані товари та послуги ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ін.).

В ході проведення перевірки встановлено, що ТзОВ «Вест Електра» у січні 2018 року здійснювалось донарахування заробітної плати, нарахованої у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів працівнику ОСОБА_9 . Страхувальником самостійно донараховано єдиний соціальний внесок за період з жовтня по грудень 2017 року в сумі 1493 грн. 79 коп. та відображено у звіті за січень 2018 року.

03.06.2019р. на підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС у Волинській обл. прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0006141401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 431743 грн. 50 коп. (з них 287829 грн. за основним платежем та 143914 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями) (Т.1, а.с.97-98);

№ 0006161401 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 32205 грн. (з них 21470 грн. за основним платежем та 10735 грн. за штрафними (фінансовими) санкція) (Т.1, а.с.99);

№ 0006151401 про зменшення від'ємного значення з ПДВ на 98158 грн. за грудень 2018 року (податкова декларація № 9308065226 від 21.01.2019р.) (Т.1, а.с.100);

№ 0010941303 про застосування штрафних санкцій у сумі 1020 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб /ПДФО/ (Т.1. а.с.101).

Також 03.06.2019р. ГУ ДФС у Волинській обл. прийнято рішення № 0010961303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 746 грн.

За результатами адміністративного оскарження винесених відповідачем рішень скарга позивача була залишена без задоволення (Т.1. а.с.103-109). Рішенням ДПС України № 40985/6/99-99-11-04-01-25 від 23.08.2019р. податкові повідомлення-рішення залишено без змін та зобов'язано ГУ ДФС у Волинській обл. прийняти нове рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а рішення № 0010961303 від 03.06.2019р. слід вважати відкликаним.

02.09.2019р. ГУ ДПС у Волинській обл. прийняло рішення № 0015801303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в сумі 746 грн. 90 коп. (Т.1, а.с.102).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що зі вступної частини Акта перевірки слідує, що перевірка ТзОВ «Вест Електра» здійснена на підставі відповідних направлень головними державними ревізорами-інспекторами Кривицьким П.В., Бінечко Л.С., Козачук Т.В., Саган О.П. та ОСОБА_10 . Разом з тим, Акт перевірки не підписаний окремими посадовими особами, які проводили перевірку, а саме в ньому є відсутніми підписи ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (замість їх підписів в акті проставлена відмітка - «відпустка»).

Отже, Акт перевірки не підписаний двома посадовими особами, які фактично проводили перевірку. Також додатки до цього Акту не містять підпису уповноваженої особи ТзОВ «Вест Електра».

Отже, допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб'єктом з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.

Відсутність в акті перевірки хоча б одного підпису посадової особи, яка проводила перевірку та відповідальна за його зміст, свідчить про те, що такий акт перевірки є неналежно оформленим, не набуває юридичної сили, а тому не є доказом для підтвердження зафіксованих у ньому фактів про виявлені порушення вимог законодавства.

Тобто, Акт перевірки від 14.05.2019р., який не містить підписів усіх посадових осіб, які проводили перевірку, та на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення- рішення (рішення), у даному випадку є недопустимим доказом.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив факт порушень ТзОВ «Вест Електра» податкового та іншого законодавства, що є достатньою підставою для визнання протиправними і скасування прийнятих ГУ ДФС у Волинській обл. рішень. Доцільність надавати оцінку іншим доводам сторін та перевіряти висновки, викладені в Акті перевірки, за таких обставин є відсутньою.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, та приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо обґрунтованості витрат, суд прийшов до висновку про те, що заявлений до відшкодування їх розмір (20000 грн) є надмірним. При цьому, фактично консультування у сфері податкового законодавства не має безпосереднього впливу на результат, а вартість такої послуги як аналіз документів та моніторинг судової практики (12000 грн.) дублює іншу послугу - підготовка позовної заяви з додатками. З урахуванням позиції представника позивача щодо підстав позову - недопустимість Акта перевірки як носія доказової інформації при прийнятті спірних рішень, та виходячи із критеріїв, визначених ст.ст.134, 139 КАС України, витрати у сумі 14400 грн. є надмірними та їх повинен понести позивач, а решта витрат у сумі 5600 грн. підлягають розподілу поряд з іншими судовими витратами.

Звідси, у зв'язку із задоволенням позову на користь ТзОВ «Вест Електра» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській обл. підлягають стягненню судові витрати на загальну суму 14058 грн. 10 коп., з них: судовий збір - 8458 грн. 10 коп. (1,5 % х 563873 грн. 40 коп., де 563873 грн. 40 коп. загальна сума майнових вимог), витрати на професійну правничу допомогу - 5600 грн.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції не в повній мірі ґрунтуються на фактичних обставинах справи та неповністю відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

Підпунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 вказаного Закону).

Виходячи з вимог наведених норм ПК України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов'язання з ПДВ є податкова накладна.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з ч.1 п.138.2 ст.138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 наведеного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 наведеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податків договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Таким чином, господарські операції для визначення валових доходів і податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційного з'ясування обставин справи в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору ст.74 КАС України, частиною другої якої передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даній справі в основу складу податкових правопорушень покладені взаємовідносини позивача з його контрагентами.

Враховуючи положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також приведені норми податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій.

В аспекті наведеного колегія суддів враховує, що наявними матеріалами справи не підтверджуються висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій, з огляду на наступне.

Зокрема, позивачем ТзОВ «Вест Електра» укладено контракт на експорт товару № 4/2017 від 06.12.2017р. з фірмою - нерезидентом LINHEAVEN SALES LP (Canada), в особі директора Ilias Georgiou, який діє на підставі статуту.

Предметом вказаного контракту є продаж заготовок для європіддонів, піддонів дерев'яних, сума, кількість, асортимент, технічні умови яких вказані в додатках до контракту, які є невід'ємною частиною даного контракту. Умови поставки: франко-перевізник (назва місця призначення) FCA - UA Ковель (Інкотемс 2000), поставка проводиться автомобільним транспортом.

Вантажоотримувачами згідно із контрактом визначені «LINHEAVEN SALES LP» (34047 S. Bonifacio (VR), locali Villabella, 21 ITALIA; «LINHEAVEN SALES LP» (03100 Frosione Via Mola DAtri, 15 ITALIA); «LINHEAVEN SALES LP» (via Del Monte Ovest 104,56031 Bietina- Piza, ITALIA); «LINHEAVEN SALES LP» (Jankow Piewszy 101 D,62-814 Brizanow, Poland); «LINHEAVEN SALES LP» (Ravena, Italia); «LINHEAVEN SALES LP» (Trento, Italia).

Умови оплати: оплата проводиться в євро шляхом перерахування коштів на валютний рахунок продавця, вказаний в рахунку-фактурі. Оплата за кожну партію товару здійснюється по факту відвантаження і митного оформлення, підтвердженого факсимільним зв'язком, а також покупець може вносити передоплату.

Контракт підписано зі сторони продавця директором фірми резидента ОСОБА_12 та зі сторони покупця - директором фірми-нерезидента Ilias Georgiou, у м.Рига 06.02.2017р.

На виконання контракту № 4/2017 від 06.02.2017р. позивачем на адресу отримувачів експортовано наступні товари:

LINHEAVEN SALES LP - по митній декларації /МД/ № 205060001/2017/003070 від 24.02.2017р. лісоматеріали розпиляні, нестругані, завтовшки більш ніж 6 мм вільхи - 2 сорт виду Alnus glutinosa L, країна походження Україна; в кількості: 9 пакетів 20х140х1200 мм по 341 шт. 10,312 м.куб; 3 пак. 20х95х1200 мм по 497 шт. 3,399 м.куб; 8 пак. 20х140х1200 мм по 267 шт. 7,177 м.куб; 4 пак. 20х95х1200 мм по 363 шт. 3,311 м.куб; 8 пак. 20х95х1200 мм по 386 шт. 7,041 м.куб; 1 пак. 20х95х1200 мм. по 495 шт. 1,129 м.куб; 1 пак. 20х95х1200 мм. по 341 шт. 0,777 м.куб., всього 34 пак. 33,146 м.куб, (код товару 4407999800) загальною фактурною вартістю 2154,52 євро.

«LINHEAVEN SALES LP» TRENTO, ITALIA - по МД №205060001/2017/002580 від 17.02.2017р. лісоматеріали розпиляні, нестругані, завтовшки більш ніж 6 мм вільхи - 2 сорт виду Alnus glutinosa L., країна походження Україна, а саме: 7 пак. 20x140x1200 мм по 341 шт. 8,020 м.куб; 11 пак. 20x95x1200 мм по 497 шт. 12,465 м.куб; 6 пак. 20x140x1200 мм по 267 шт. 5,38 м.куб; 3 пак. 20x95x1200 мм по 363 шт. 5,38 м.куб; 2 пак. 20x95x1200 мм по 495 шт. 2,257 м.куб; 2 пак. 20x140x1200 мм по 335 шт. 2,251 м.куб; 1 пак. 20x140x1200 мм по 284 шт. 0,954 м.куб; Всього 32 пак. та 33,813 м.куб., загальною фактурною вартістю 2197,87 євро.

На виконання даного контракту від фірми «LINHEAVEN SALES LP» на рахунок позивача надійшли грошові кошти в сумі 4352,39 євро.

Лісоматеріали розпиляні, які реалізовані на фірму «LINHEAVEN SALES LP», були придбані позивачем у ТзОВ «ВДТ-К» згідно договору поставки № 47/11 від 10.11.2016р.

Відповідно до п.2.1 договору поставки № 47/11 від 10.11.2016р. поставка товарів здійснюється на умовах Інкотермс 2010 (в тому об'ємі, що може бути застосований на території України): EXW (поставка транспортом та за рахунок покупця із складу постачальника), адреса поставки: м.Ковель.

Митне оформлення товару проводилося на Ковельській митниці, тому автомобільний транспорт був скерований нерезидентом в м.Ковель на склад «ВДТ-К» по домовленості з останньою. Лісоматеріали з точки зору економії не перевозились на склад товариства в Луцьк, відвантажувались в м.Ковель. При цьому, для контролю за ходом навантаження та розмитнення був направлений уповноважений представник ТзОВ «Вест Електра» головний інженер Драбосюк B.C. згідно виданої йому довіреності.

Із урахуванням наведеного, висновок податкового органу про те, що позивачем товар фактично на нерезидента LINHEAVEN SALES LP не реалізовувався є безпідставним та повністю спростовується первинними документами, які були надані на момент проведення перевірки та наявні в матеріалах справи.

При цьому, відповідач не ставить під сумнів дійсність перерахованих в Акті перевірки вантажно-митних декларацій та задекларованої в них інформації, що була перевірена самою ж фіскальною службою під час митного оформлення експортованих позивачем лісоматеріалів. Відповідно до ВМД, CMR, рахунків-фактур одержувачем та покупцем експортованих позивачем ТМЦ є саме фірма-нерезидент LINHEAVEN SALES LP, при цьому Акт перевірки не містить обґрунтувань, чому саме ці документи не враховані відповідачем в ході проведення перевірки.

У міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) як одержувача товару зазначено саме фірму-нерезидента LINHEAVEN SALES LP, вони містять відбитки печаток та підписи перевізників в отриманні від позивача як відправника вантажу «лісоматеріалів розпиляних, неструганих, завтовшки більше ніж 6 мм вільхи» відповідної кількості, пакування, ваги та об'єму. За цими міжнародними ТТН та відповідно до умов контракту FCA Ковель, позивач як продавець передав перевізнику товар для доставки його до покупця. Таким чином, з моменту передачі обов'язок позивача щодо поставки товару за контрактом слід вважати виконаним.

Разом з тим, укладений з фірмою-нерезидентом LINHEAVEN SALES LP експортний контракт № 4/2017 від 06.12.2017р. не визнано судом в установленому порядку недійсним. В рамках цього контракту від нерезидента LINHEAVEN SALES LP надходила валютна виручка як попередня оплата за реалізовані лісоматеріали власного виробництва.

Посилання податкового органу як на доказ фіктивності фірми-нерезидента на те, що компанією-нерезидентом LINHEAVEN SALES LP з місцезнаходженням у Канаді перераховувались валютні кошти на адресу позивача через Латвійський банк, не заслуговує на увагу, оскільки зареєстрована в Канаді фірма, здійснюючи свою діяльність в країнах Європи, не позбавлена права мати відкриті рахунки в банківській установі, розташованій у Латвії та користуватись ними.

Розміщена на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів США (FinCEN) 13.02.2018р. негативна інформація щодо ABLV Bank, засобами якого вчинялись фінансові операції на користь ТзОВ «Вест Електра» для виконання зобов'язань по зовнішньоекономічному контракту з LINHEAVEN SALES LP не впливає на дійсність розглядуваних операцій, оскільки вказаний банк обраний іноземним контрагентом і через рахунки цього банку вчасно надходили позивачу валютні кошти за експортовані лісоматеріали.

Щодо реєстрації фірми LINHEAVEN SALES LP за адресою, яка відома Податковій агенції Канади як місце розташування великої кількості фіктивних компаній, то така інформація не заперечує можливості реєстрації і дійсних компаній та не може категорично свідчити про фіктивність компанії за ознакою місця її реєстрації.

В акті перевірки не вказано та не підтверджено будь-якими доказами конкретний час, коли фірма LINHEAVEN SALES LP визнана фіктивною; покликання на те, що про діяльність фірми LINHEAVEN SALES LP в Канаді нічого не відомо, не може свідчити про її фіктивність.

Безпідставним є посилання в акті перевірки на те, що за здійсненим у канадських базах даних та податкових системах пошуком щодо пана ОСОБА_1 не знайдено жодної податкової інформації, а також відсутня інформація щодо взаємозв'язку із компанією LINHEAVEN SALES LP, оскільки в Акті перевірки відповідачем не наведено інформації щодо заперечення директором фірми LINHEAVEN SALES LP паном Ilias Georgiou своєї причетності до підписання експортного контракту № 4/2017 від 06.12.2017р. та не наведено інформації щодо заперечення засновниками цієї фірми своєї участі у її створенні та в її господарській діяльності.

Також чинне законодавство не встановлює обов'язок продавця, перевіряти відомості щодо декларування контрагентами-покупцями своїх зобов'язань, виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом їх країн реєстрації та наявність чи відсутність ознак фіктивності фірм, ймовірність чи реальність проведення контрагентом транзитних фінансових операцій, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, наявність у контрагента складських приміщень, людських ресурсів, подальший рух та використання експортованих позивачем товарів.

Перевіркою встановлено оформлення позивачем операцій з придбання будівельно-монтажних робіт від ТзОВ «Топ Буд Дизайн».

Виконання будівельно-монтажних робіт підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актами приймання виконаних будівельних робіт та підсумковими відомостями ресурсів, а саме:

за вересень 2018 року - 1) реконструкція зовнішніх електричних мереж для електропостачання артезіанської свердловини № 321 в с.Липини Луцького району на суму 166666 грн. 67 коп., 2) технічне переоснащення ЕМ-10-0,4кВ із встановленням розвантажувальної трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ в с.Підманево Шацького району Волинської обл. на суму 500000 грн., 3) будівництво житлового кварталу на вул.Конякіна-Гордіюк в м.Луцьку (зовнішні інженерні мережі електропостачання за межами будівельного майданчика) на суму 666666 грн. 67 коп.;

за жовтень 2018 року - 1) нове будівництво зовнішніх електричних мереж для електропостачання електроустановок житлового кварталу «Луг» (279 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд) в с.Рованці Луцького району на суму 420833 грн. 33 коп., 2) технічне переоснащення ЕМ-10-0,4 кВ із встановленням розвантажувальної трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ в м.Володимир-Волинський Волинської обл. на суму 196916 грн. 67 коп., 3) технічне переоснащення ЕМ-10-0,4 кВ із встановленням розвантажувальної трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ в с.Пульмо Шацького району Волинської обл. на суму 342666 грн. 67 коп., технічне переоснащення електромереж 10-0,4 кВ із встановленням ТП-10/0,4 кВ по вул.Шевченка, 23 в с.Мельники Шацького району Волинської обл. на суму 310000 грн., 4) технічне переоснащення електромереж 0,4-10 кВ із встановленням розвантажувальної трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ в с.Гуща Любомльського району Волинської обл. від КТП № 473 на суму 414583 грн. 33 коп., 5) нове будівництво трьох багатоквартирних житлових будинків на вул.Цегельній, 28 у м.Луцьку (ЕМ-10/0,4кВ) на суму 329166 грн. 67 коп., технічне переоснащення обладнання ЗРУ-10 кВ підстанції 35 кВ «Голоби» (заміна масляних вимикачів 10 кВ на вакуумні з заміною адаптованого релейного захисту). Пусконалагоджувальні роботи на суму 375833 грн. 33 коп., 6) технічне переоснащення електромереж 0,4-10 кВ із встановленням розвантажувальної трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ в с.Лемешів Горохівського району Волинської обл. на суму 405833 грн. 33 коп., 7) технічне переоснащення електромереж 0,4-10 кВ із встановленням розвантажувальної трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ в м.Ковель по вул.Руданського Волинської обл. від КТП № 645 на суму 404166 грн. 67 коп.;

за листопад 2018 року - 1) технічне переоснащення електромереж 0,4-10 кВ із встановленням розвантажувальної трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ в м.Володимир-Волинському від КТП № 72 на суму 311791 грн. 67 коп., технічне переоснащення зовнішніх електромереж для електропостачання електроустановок цеху ТзОВ «Верба-ВВ» по вул.Вокзальна, 9 в с.Любитів Ковельського району Волинської обл. на суму 229875 грн.

Окрім цього, ТзОВ «Аріус Буд» (замовник) та ТзОВ «Вест Електра» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № 1/АБ від 11.05.2018р.. згідно умов якого субпідрядник зобов'язується виконати роботи відповідно до проектної документації, а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Роботи повинні бути виконані в строк до 31.12.2018р.; сторони погодили можливість дострокового виконання робіт.

Наведений договір складений в рамках виконання договору підряду № 19/18 291-ІП від 23.04.2018р, укладеного між ТзОВ «Аріус Буд» (підрядник) та ПрАТ «Волиньобленерго» (замовник).

Виконані роботи вважаються прийнятими з моменту підписання Акту виконаних робіт. Вид та обсяг виконаних робіт конкретизується в Актах. Роботи виконуються силами та засобами субпідрядника з дотриманням відповідних санітарних та будівельних норм і правил. Субпідрядник гарантує наявність у нього передбачуваної законодавством дозвільної документації, необхідної для виконання робіт за цим договором, гарантує її повноту та достовірність. Відповідальність за відсутність такої документації повністю покладається на субпідрядника.

На виконання договору субпідряду № 1/АБ від 11.05.2018р. проведено технічне переоснащення ЕМ 10-0,4кВ з встановленням розвантажувальної в с.Карпилівка Ківерцівського району КТП-229 на суму 1500000 грн., в т.ч. ПДВ 250000 грн., м.Ківерці КТП №126 на суму 875000 грн., в т.ч. ПДВ 1458333 грн. 33 коп., с.Бихів Любешівського району Волинської обл. на суму 1240000 грн., в т.ч. ПДВ 206666 грн. 67 коп., с.Радехів Любомльського району Волинської обл. КТП-76 на суму 735000 грн., в т.ч. ПДВ 122500 грн., м.Любомль Любомльського району Волинської обл. ЗТП № 94 на суму 1260000 грн., в т.ч. ПДВ 210000 грн., с.Зоряне Любомльського району Волинської обл. КТП-239 на суму 1150000 грн., в т.ч. ПДВ 191666 грн. 67 коп., смт.Головне Любомльського району Волинської обл. КТП № 417, КТП № 35 на суму 1600000 грн., в т.ч. ПДВ 266666 грн. 67 коп., с.Світязь Шацького району Волинської обл. ТП № 255 на суму 1050000 грн., в т.ч. ПДВ 175000 грн., с.Городок Маневицького району Волинської обл. на суму 402564 грн., в т.ч. ПДВ 67094 грн., смт.Колки Маневицького району Волинської обл. КТП № 147 на суму 450000 грн., в т.ч. ПДВ 75000 грн., с.Хряськ Маневицького району Волинської обл. КТП № 326 на суму 1100000 грн., в т.ч. ПДВ 183333 грн. 33 коп., с.Криничне Маневицького району Волинської обл. КТП № 122 на суму 1000000 грн., в т.ч. ПДВ 166666 грн. 67 коп., с.Велимче Ратнівського району Волинської обл. на суму 900000 грн., в т.ч. ПДВ 150000 грн., с.Замшани Ратнівського району Волинської обл. на суму 701324 грн., в т.ч. ПДВ 116887 грн. 33 коп., смт.Стара Вижівка Старовижівського району Волинської обл. КТП № 3 на суму 1020000 грн., в т.ч. ПДВ 170000 грн.

Виконання вищезазначених робіт підтверджується довідками про вартість будівельних робіт та витрати, актами вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів.

Також між ТзОВ «Хада СММ» (виконавець) та ТзОВ «Вест Eлектра» (замовник») укладено договір про надання транспортних послуг № 04/01 від 04.01.2017р.

Перевіркою зроблено висновок про завищення валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах із вказаним контрагентом. Разом з тим, висновки податкового орану спростовуються наявними актами здачі-прийняття робіт, а саме: № ОУ-ОООООП на суму 255360 грн., в т.ч. ПДВ 42560 грн.; № ОУ-0000012 на суму 255360 грн., в т.ч. ПДВ 42560 грн.; № ЮУ-0000013 на суму 255360 грн., в т.ч. ПДВ 42560 грн.

Окрім цього, ТзОВ «Вест Електра» укладено з ТзОВ «АК-77» договір суборенди майна - виробничої площадки (666,4 кв.м), яка знаходиться в с.Забороль Луцького району Волинської обл.

Виконання договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000006 від 30.04.2018р. на суму 41666 грн. 67 коп., № ОУ-0000007 від 31.05.2018р. на суму 41666 грн. 67 коп., № ОУ-0000008 від 30.06.2018р., № ОУ-0000049 від 31.07.2018р. на суму 166666 грн. 67 коп., № ОУ-0000050 від 31.08.2018р., № ОУ-0000051 від 30.09.2018р. на суму 166666 грн. 67 коп.

Водночас, сумнівність господарських операцій позивача обґрунтовується податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу. Разом з тим, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженнями, та, як наслідок, відсутність трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання поставок товарів.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Крім того, у комерційній діяльності щодо поставки товарів не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах; при цьому відповідачем не доведено неможливості виконання спірними постачальниками наявними у них силами та засобами договірних зобов'язань.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що господарські операції мали реальний характер. Дослідженні первинні документи містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача або його контрагентів на укладення правочинів без наміру створити наслідки, які передбачені ним. Цих доказів не надано і під час судового розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про фіктивний характер проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Отже, між позивачем та його контрагентами в дійсності були виконані вищевказані господарські операції, дії останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків, а не вчинялися лише в цілях заниження об'єкта оподаткування, несплати податків.

Тобто, внаслідок проведення таких операцій платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, і не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок неправильного формування податкового кредиту та валових витрат, відшкодування з державного бюджету ПДВ тощо.

Окрім цього, по операціях придбання позивачем у його контрагентів товарів не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків, слід вважати безпідставним.

Під час судового розгляду не виявлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичних осіб-контрагентів позивача, також відсутні обвинувальні вироки суду, якими були б засуджені винні особи за створення фіктивних підприємств чи оформлення первинних документів від цих підприємств, не здобуто доказів наявності протиправного умислу в самого позивача.

Покликання контролюючого органу на можливі порушення норм інших галузей законодавства у розглядуваній справі не впливають на правильність ведення податкового обліку, а тому не можуть свідчити про порушення інтересів держави у фіскальній сфері.

Стосовно ненадання платником податків під час перевірки частини первинних документів колегія суддів зазначає про те, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і п.44.6 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Наведена норма ПК України лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Обов'язок суду оцінити відповідні докази за правилами ст.90 КАС України є однією з гарантій установлення об'єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами ст.242 КАС України.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Також податковим органом не подано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб'єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

При винесенні постанови по справі колегія суддів враховує рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У вищевказаному рішенні наголошується й на тому, що платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню.

Також у рішеннях у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Європейський суд з прав людини звертав увагу на необхідність покладення обов'язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням ст.77 КАС України.

Оцінюючи дані факти, судом апеляційної інстанції надано перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням представників сторін, а також підставно враховано, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентами свідчить той факт, що товари, які отримані від зазначених контрагентів, були реально обліковані підприємством та використані у власній господарській діяльності.

Водночас, в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0010941303 про застосування штрафних санкцій у сумі 1020 грн. за платежем ПДФО та рішення № 0015801303 від 02.09.2019р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в сумі 746 грн. 90 коп. позивачем будь-яких доводів на спростування виявлених порушень, які слугували підставою для цих рішень, не навів.

За таких обставин правові підстави для задоволення позову в цій частині є відсутніми.

Щодо покликань позивача на підписання Акта перевірки не всіма ревізорами, які приймали участь в перевірці, колегія суддів виходить з наступного.

Доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, й не є обов'язковим рішенням суб'єкта владних повноважень.

Обов'язкові рішення суб'єкта владних повноважень мають відповідати вимогам ч.2 ст.2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов'язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

Наведена правова позиція висловлена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 19.06.2020р. у справі № 140/388/19, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Звідси, судом першої інстанції помилково покладено в основу задоволення заявленого позову лише факт непідписання Акта перевірки всіма ревізорами, які приймали участь в перевірці, без аналізу змісту здійснених господарських операцій та їх відповідності чинному податковому законодавству.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській обл. № 0006141401 від 03.06.2019р., № 0006161401 від 03.06.2019р. та № 0006151401 від 03.06.2019р.; решта позовних вимог задоволенню не підлягає за необґрунтованістю.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З наведеного слідує, що в підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано такі документи:

копію договору про надання правової допомоги № 20-09/01 від 20.09.2019р., укладеного між ТзОВ «Вест Електра» та Адвокатським об'єднанням «Глобал Лігал Груп» (Т.1, а.с.110 і на звороті);

копію додаткової угоди № 1 від 20.09.2019р. (замовлення) до вказаного договору (Т.1, а.с.111);

копію акта виконаних робіт від 09.10.2019р. за надані юридичні послуги за вересень 2019 року (Т.1, а.с.112);

квитанцію до прибуткового касового ордера № 09-10/01 від 09.10.2019р. (Т.1, а.с.113).

Відповідно до п.1 вказаного договору Адвокатське об'єднання приймає на себе доручення товариства з надання останньому правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. У свою чергу, пунктом 5.1 договору обумовлено, що за надану Адвокатським об'єднанням допомогу товариство сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до даного договору. Оплата за надані послуги товариством протягом трьох днів з моменту укладення цього договору шляхом внесення на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання авансового платежу в розмірі, визначеному додатковою угодою до цього договору (пункт 5.2 договору).

Додатковою угодою № 1 від 20.09.2019р. до договору № 20-09/01 визначено зобов'язання Адвокатського об'єднання вжити усіх можливих заходів у справі щодо оскарження в судовому порядку та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Волинській обл. за результатами документальної планової перевірки (Акт перевірки № 9986/14-01/38911544 від 14.05.2019р.). За змістом п.2 додаткової угоди для виконання замовлення Адвокатське об'єднання здійснює консультування товариства; представництво перед ГУ ДФС у Волинській обл. з метою досудового та судового вирішення на користь товариства питання, визначеного пунктом 1 цієї додаткової угоди; представництво інтересів товариства в суді та перед усіма підприємствами, установами, організаціями; підготовку проектів інших документів процесуального характеру (заяв, скарг, клопотань, відповідей та ін.), пов'язаних з розглядом справи в судах.

Позовна заява, відповідь на відзив, додаткові пояснення у справі підписані адвокатом Смоленським Д.П. (у справі є ордер серії BЛ №069302, виданий Адвокатським об'єднанням на надання правової допомоги ТзОВ «Вест Електра» у Волинському окружному адміністративному суді адвокатом Смоленським Д.І І. відповідно до договору № 20-09/01 від 20.09.2019р. - Т.3, а.с.258).

Згідно з пп.п.3, 5 додаткової угоди № 1 від 20.09.2019р. сторони погодили, що вартість послуг становитиме 30000 грн. за досягнення результату, обумовленого в пункті 1 цієї додаткової угоди; оплата послуг здійснюється у формі попередньої оплати Адвокатському об'єднанню 20000 грн. протягом п'яти днів з дня підписання цієї додаткової угоди, але не пізніше дня подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Акт виконаних робіт від 09.10.2019р. містить наступний перелік робіт та їх вартість: консультування у сфері податкового законодавства 2400 грн (3 год. х 800 грн.); аналіз документів та моніторинг судової практики для підготовки позову 12000 грн. (15 год х 800 грн.); підготовка позовної заяви з додатками 5600 грн. (7 год. х 800 грн.), а всього 20000 грн.

Відповідно до квитанції № 09-10/01 від 09.10.2019р. ТзОВ «Вест Електра» внесено до каси Адвокатського об'єднання 20000 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, та приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо обґрунтованості витрат, апеляційний суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (20000 грн.) є надмірним.

При цьому, фактично консультування у сфері податкового законодавства не має безпосереднього впливу на результат, а вартість такої послуги як аналіз документів та моніторинг судової практики (12000 грн.) дублює іншу послугу - підготовка позовної заяви з додатками.

Виходячи із критеріїв, визначених ч.ч.3, 5 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України, апеляційний суд дійшов висновку, що витрати у сумі 14400 грн. є надмірними та їх повинен понести позивач, а решта витрат у сумі 5600 грн. підлягають розподілу поряд з іншими судовими витратами.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат апеляційний суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 8458 грн. 16 коп. згідно з платіжним дорученням № 2134 від 09.10.2019р. (Т.1, а.с.2), зарахування якого до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 10.10.2019р. (Т.3, а.с.262).

З урахуванням наведеного та у зв'язку із частковим задоволенням позову на користь ТзОВ «Вест Електра» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській обл. підлягають стягненню судові витрати: судовий збір - 8431 грн. 60 коп. (1,5 % х 562106 грн. 50 коп. - сума задоволених майнових вимог), витрати на професійну правничу допомогу - 5600 грн.

Також в порядку ст.139 КАС України сплачений судовий збір апеляційної скарги не підлягає відшкодуванню на користь апелянта ГУ ДПС у Волинській обл.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до невірного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду в повному обсязі, оскільки її висновки в частині повного задоволення позову не у повній мірі відповідають вимогам закону, а також виходячи із процесуальної неможливості усунути такі недоліки судового рішення шляхом його часткового скасування або зміни.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській обл. задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2020р. в адміністративній справі № 140/3034/19 скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати наступні винесені Головним управлінням ДПС у Волинській обл. податкові повідомлення-рішення:

№ 0006141401 від 03.06.2019р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 431743 грн. 50 коп., в т.ч. за основним платежем - 287829 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 143914 грн. 50 коп.;

№ 0006161401 від 03.06.2019р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 32205 грн., в т.ч. за основним платежем - 21470 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 10735 грн. 50 коп.;

№ 0006151401 від 03.06.2019р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2018 року в розмірі 98158 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Єршова, 11А; код ЄДРПОУ 38911544) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській обл. (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, 4; код ЄДРПОУ 43143484) судові витрати за подання до суду позовної заяви в загальному розмірі 8431 (вісім тисяч чотириста тридцять один) грн. 60 коп. сплаченого судового збору та 5600 (п'ять тисяч шістсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель

судді І. В. Глушко

С. М. Кузьмич

Дата складення повного тексту судового рішення: 15.10.2020р.