15 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/682/20 пров. № А/857/9572/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року, прийняте суддею Кедик М.В. в м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, повний текст складено 03 квітня 2020, у справі № 380/682/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області пакету документів про призначення пенсії, за заявою від 21.08.2019; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документи відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно з вимогами Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 щодо розгляду питання призначення пенсії за вислугою років.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.08.2019 він звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій просив призначити пенсію за вислугу років. Проте, листом від 07.11.2019 № 11412 відповідач відмовив у оформленні подання про призначення пенсії, оскільки не може вказати вислугу років для призначення пенсії. Стверджує, що на Львівський обласний військовий комісаріат відповідно до Порядку № 3-1 покладено лише обов'язок подання та оформлення документів для призначення пенсії, тоді як прийняття рішення щодо призначення пенсії здійснюється виключно відповідним органом Пенсійного фонду України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на Львівський обласний військовий комісаріат покладено лише обов'язок подання та оформлення документів для призначення пенсії, тоді як прийняття рішення щодо призначення пенсії здійснюється виключно відповідним органом Пенсійного фонду України. Крім цього, зазначає, що предметом його позову є виключно незаконність рішення відповідача про відмову в оформленні та надісланні пакету документів до Пенсійного фонду, а не питання вислуги років та набуття права на пенсію.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обгрунтованим, а вимоги апеляційної скарги безпідставними.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 06.08.2019 № 311 майора ОСОБА_1 , старшого інженера-дослідника 484 літаючої авіаційно-технічної лабораторії Сухопутних військ Збройних Сил України звільнено з військової служби у запас за пп. “ґ” п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”.
ОСОБА_1 звернувся до Львівського обласного військового комісаріату з заявою від 21.08.2019 про призначення пенсії за вислугу років.
Листом від 07.11.2019 № 11412 відповідач, за результатами розгляду вказаної заяви, повідомив, що при оформленні Подання про призначення пенсії до органів Пенсійного фонду України уповноважений орган повинний зазначити у цьому документі вислугу для призначення пенси за вислугу років. Розглядаючи матеріали особової справи ОСОБА_1 та враховуючи вимоги статті 12 Закону № 2262 Львівський обласний військовий комісаріат не може оформити Подання про призначення пенсії, оскільки не може вказати вислугу років для призначення пенсії. На час виключення зі списків військової частини, що вважається датою звільнення з військової служби, календарна вислуга років ОСОБА_1 становила лише 17 років 1 місяць 4 дні, ОСОБА_1 не досягнув 45 років та займав посади льотного складу лише 14 років 01 місяць 18 днів.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області пакету документів про призначення пенсії ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФ України або відмовити у такому поданні.
Тобто, у разі відсутності в особи достатньої вислуги років, правомірною є відмова у направленні до органу, що призначає пенсію відповідних документів, які необхідні для призначення пенсії за вислугу років.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до ч.1 ст.12 вказаного Закону пенсія за вислугу років призначається, зокрема:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно з приписами ст.48 зазначеного Закону заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.
Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред'являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління ПФ України № 3-1 від 30.01.2007р.
Згідно з приписами п.1 цього Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Відповідно до п.12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
З наведеного слідує, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФ України або відмовити у такому поданні.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палата Верховного Суду від 28.11.2018р. у справі № 537/1980/16-а, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковим для суду під час вирішення наведеного спору.
Згідно з п.3.2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затв. наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014р., заяви про призначення/перерахунок пенсій за формою, передбаченою додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», подаються до головних управлінь Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через відділи соціального забезпечення (відділи оформлення допомог, військових пенсій та пільг сектору соціальних виплат) обласних військових комісаріатів (ТЦКСП).
За таких обставин у разі відсутності у заявника достатньої вислуги років Львівський ОВК, як уповноважений орган на перевірку документів і встановлення підстав для призначення пенсії, вправі відмовити у направленні до відповідного пенсійного органу відповідних документів, які необхідні для призначення пенсії за вислугу років.
Судом встановлено, що Львівський ОВК за результатами розгляду заяви позивача від 21.08.2019р. відмовив у скеруванні до пенсійного органу подання для призначення пенсії по причині відсутності у ОСОБА_1 необхідної календарної вислугу (а.с.7).
Оскільки Львівський ОВК є уповноваженим структурним підрозділом, який здійснює перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснює обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлює наявність підстав для її призначення, тому останній в межах своїх повноважень вправі був прийняти вказане рішення.
Відтак, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що предметом даного позову є виключно питання незаконності рішення відповідача про відмову в оформленні та надісланні пакету документів до Пенсійного фонду, а не питання вислуги років та набуття права на пенсію.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 380/682/20, - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула