15 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/3077/20 пров. № А/857/10776/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів Кухтея Р.В., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,
представника позивача Маковського І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства науково-виробниче підприємство "Завод техніки зв'язку і автоматики" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду (судове рішення ухвалено у м. Львові, судом під головуванням судді - Хоми О.П., повний текст ухвали складено - 10.08.2020 року) у справі № 380/3077/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства науково-виробниче підприємство "Завод техніки зв'язку і автоматики" до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, суд-
І.ОПИСОВА ЧАСТИНА
Приватне підприємство науково-виробниче підприємство “Завод техніки зв'язку і автоматики” (далі- ПП НВП “Завод техніки зв'язку і автоматики”) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України), в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність ДПС України щодо не реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №7 на загальну суму 626 629 грн 20 коп., в тому числі ПДВ 104 438 грн 20 коп. у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 28.12.2018 №7 на загальну суму 626 629 грн 20 коп., в тому числі ПДВ 104 438 грн 20 коп. у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію 15.01.2019.
Представником відповідача 21.07.2020 через канцелярію суду подано (вх.35868) клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом. Клопотання мотивоване тим, що предметом позову у даній справі є бездіяльність ДПС України щодо не реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №7 у Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.01.2019. А тому, в межах спірних правовідносин повинен застосовуватися загальний шестимісячний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України. Додатково зазначив, що ПП НВП “Завод техніки зв'язку і автоматики” зверталось до контролюючого органу з листами щодо реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №7 у Єдиному реєстрі податкових накладних, остання відповідь ДПС України надана 08.08.2019. Оскільки з даним позовом позивач звернуся лише в квітні 2020 року, така позовна заява має бути залишена без розгляду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, - задоволено повністю. Позовну заяву Приватного підприємства науково-виробниче підприємство “Завод техніки зв'язку і автоматики” до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з невідповідністю висновків суду обставинам справи, позивач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду по суті.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначає, що пропущення строку звернення до суду зумовлено намаганнями позивача врегулювати спір в досудовому порядку. При цьому позивач зазначив, що остання відповідь на звернення ПП НВП “Завод техніки зв'язку і автоматики” по суті спірних правовідносин від контролюючого органу отримана ним 08.08.2019. Окрім того, позивач зазначив, що бездіяльність відповідача у не реєстрації податкової накладної, є триваючою, а відтак немає зв'язку з конкретною датою прийняття суб'єктом владних повноважень рішення чи дії. Триваюче порушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконання обов'язку певним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв'язку, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну пошту, зазначену даним учасником справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи не направляв.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.12.2018 року позивач склав у системі «М.Е.DOC» податкову накладну №7 на загальну суму 626629,20 грн в тому рахунку ПДВ 104438,20 грн і 15.01.2019 року о 16:49 год направив її через вказане програмне забезпечення на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Впродовж операційного дня позивачу не було направлено квитанції про прийняття, або неприйняття для реєстрації зазначеної накладної.
За даними офіційного сайту http: //sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364075.html// ДФС України, платникам податків повідомлено, що 15.01.2019 року у день відправки позивачем названої податкової накладної №7) у системі реєстрації податкових накладних відбувся збій (перезавантаження сервера) і запити будуть оброблятися із затримкою у часі.
У зв'язку з відсутністю даних про реєстрацію податкової накладної ПП НВП “Завод техніки зв'язку і автоматики” направлялись до податкового органу листи від 23.01.2019 року, 11.02.2019 року, 13.03.2019 року, 06.05.2019 року, від 25.07.2019 року, в яких просив надати інформацію чи прийнято якесь рішення за результатами направлення на реєстрацію податкової накладної від 28.12.2018 №7 у Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.01.2019. Направлення таких листів, вважає досудовим врегулюванням спору.
Судом встановлено, що остання відповідь на вищезгадані звернення отримана ПП НВП “Завод техніки зв'язку і автоматики” - 08.08.2019.
Як вбачається зі змісту листа ДФС України від 08.08.2019 №38172/6/99-99-0810-02-15 податковим органом повідомлено, що відповідь на запитувану інформацію надано листом від 06.03.2019 №10970/6/99-99-0810-02-15.
Так зі змісту листа від 06.03.2019 №10970/6/99-99-0810-02-15, судом встановлено, що відповідачем надано ПП НВП “Завод техніки зв'язку і автоматики” відповідь, що інформація про реєстрацію податкової накладної від 28.12.2018 №7 у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня.
Таким чином, листом від 06.03.2019 №10970/6/99-99-0810-02-15 ПП НВП “Завод техніки зв'язку і автоматики” додатково підтверджено факт відсутності реєстрації податкової накладної від 28.12.2018 №7.
За захистом порушеного права позивач звернувся 15.04.2020 року (а. с. 43).
В матеріалах справи відсутні докази про дату отримання позивачем такого листа.
Натомість зі змісту листа ПП НВП “Завод техніки зв'язку і автоматики” від 13.03.2019 №0313/1, адресованого начальнику Франківської ДПІ Залізничного управління ГУ ДФС у Львівській області, видно що позивач, звертаючись з проханням надати інформацію щодо реєстрації податкової накладної, посилається на зміст та реквізити листа від 06.03.2019 №10970/6/99-99-0810-02-15.
Відтак, про обставини щодо не реєстрації відповідачем податкової накладної № 7 від 28.12.2018 №7, НВП “Завод техніки зв'язку і автоматики” стало відомо у березні 2019 року.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення про залишення без розгляду позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, спірним у цій справі є питання застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не реєстрації 15.01.2019 податкової накладної від 28.12.2018 №7 та зобов'язання вчинити дії щодо такої реєстрації.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
Так, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної розкривається у статті 201 ПК України, відповідно до якої на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України надано визначення поняттю податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 ПК України. Зокрема, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу..
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Таким чином, право на формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної, а відтак, і на визначення податкових зобов'язань, що підлягають сплаті у звітному періоді.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, датою виникнення податкових зобов'язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України. На дату виникнення податкових зобов'язань платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. В подальшому податкові зобов'язання відображаються у податковій декларації за звітний період і підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.
Таким чином, у процедурі реєстрації податкових накладних суттєве значення мають наслідки відмови у її реєстрації або реєстрації із порушенням граничних строків. При цьому, у випадку відмови у реєстрації податкової накладної негативні наслідки більшою мірою несе покупець (отримувач) товарів, який, внаслідок відсутності податкової накладної в ЄРПН, позбавлений права на формування податкового кредиту у звітному періоді.
Колегія суддів звертає увагу, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (чи бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.
Верховний Суд, розглядаючи справу №520/6895/19, спірним питанням у якій було застосування строку звернення до суду при оскарженні наказу про проведення перевірки, у постанові від 24 квітня 2020 року застосував системний аналіз норм Податкового кодексу України, врахував сутність і зміст спірних правовідносин, в результаті чого дійшов правового висновку, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків. З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною без діяльності та зобов'язання у зв'язку з цим вчинити відповідні дії, то в зазначеному випадку застосуванню підлягав загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
В розвиток такого правозастосування норм права, які регулюють строк звернення до суду у податкових правовідносинах, в яких в судовому порядку оскаржується бездіяльність щодо реєстрації податкової накладної, яке безпосередньо не стосується нарахування грошового зобов'язання, колегія суддів зазначає таке.
Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов'язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення або вчинення бездіяльності в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» «або допущену бездіяльність» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень/ бездіяльності щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.
Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 року у справі № 1.380.2019.006119.
Враховуючи ж питання, яке поставлено перед судом у межах цієї справи, а також зміст спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування бездіяльності відповідача щодо не реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 КАС України, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску позивачем не повідомлено. Не наведено про наявність таких і в апеляційній та касаційній скаргах.
Крім того, є хибними доводи представника позивача щодо триваючого характеру протиправних дій податкового органу, оскільки суть триваючого порушення прав полягає у вчиненні особою певних дій чи бездіяльності, перебування протягом певного часу у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
Так, відповідно до Пунктом 201.10 ПК України в редакцій на дату виникнення спірних правовідносин підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Натомість, не реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних направленої податкової накладної №7 від 15.01.2019 року мало місце саме на час надіслання позивачем до Єдиного реєстру вказаної податкової накладної, та відповідно така бездіяльність мала місце саме протягом вказаного операційного дня впродовж якого контролюючий орган мав би здійснити певні дії (в даному випадку цим днем є 15.01.2019 року), а відтак таке порушення не носить характеру триваючого.
Враховуючи, що позивачем разом з позовною заявою не подано обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про необхідність її залишення без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства науково-виробниче підприємство "Завод техніки зв'язку і автоматики" залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/3077/20 залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2020 року.