13 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/487/20 пров. № А/857/8720/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Затолочного В.С., Шинкар Т.І.,
з участю секретаря судового засідання Цар М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське АТП-14627" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі № 380/487/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське АТП-14627" до Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх БМ" про скасування наказу та протоколу,-
суддя в 1-й інстанції - Сакалош В.М.,
час ухвалення рішення - 21.05.2020 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 29.05.2020 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївське АТП-24627” (далі - ТзОВ “Миколаївське АТП-24627”, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту дорожнього господарства транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, відповідач) у якому просить суд:
- скасувати Наказ Департаменту дорожнього господарства транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації №01 від 02 січня 2020 року, в частині визначення Товариства з обмеженою відповідальністю “Успіх БМ” переможцем на об'єкті конкурсу №5, на маршрутах №116 та №250;
- скасувати протокол №1 засідання обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що не виходять за межі території області від 23/26 грудня 2019 року, в частині визначення перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю “Успіх БМ” переможцем на об'єкті конкурсу №5 на маршрутах №116 та №250.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним наказом за результатами протоколу №1 засідання обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі території області від 23/26 грудня 2019 року, перевізником переможцем на маршрутах №116 Львів АС-5-Пустомити (вул. Гайдамацька) ч/з Липники; №250 Львів АС -3- Бродки-Глухівець-Миколаїв (вул. Шептицького, 26), є ТзОВ “Успіх БМ” (об'єкт конкурсу №5). Друге місце в конкурсі на вказаному об'єкті конкурсу посів позивач.
Позивач вважає що на засіданні комітету в частині визначення перевізника ТзОВ “Успіх БМ” переможцем конкурсу №5 (маршрути №117 та №250) було допущено ряд помилок. Вказане рішення на переконання позивача, є незаконним та таким що підлягає скасуванню. І як наслідок це потягло за собою прийняття наказу який теж на думку позивача є незаконним та повинен бути скасований в частині визначення переможця на об'єкті конкурсу №5.
Позивач наголошує, що при визначенні рейтингової оцінки конкурсних пропозицій претендентів на об'єкті конкурсу №5: ТзОВ “Успіх БМ” нараховано 21 бал, ТзОВ “Миколаївське АТП-24627” нараховано 15 балів, вказує, що відбулось неправильне нарахування балів, а при засіданні обласного конкурсного комітету не було враховано, що у ТзОВ “Миколаївське АТП-24627” наявні дві матеріально-технічні бази.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі № 380/487/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що на об'єкті конкурсу було два рейси. Отже, необхідно було враховувати місце розташування матеріально-технічної бази до обох рейсів. Таким чином, позивачу мало бути нараховано 30 балів щодо дотримання умов з приводу розташування матеріально-технічної бази до обох рейсів. Натомість, було нараховано 15 балів, що є протиправним. А тому ТОВ «Успіх БМ» протиправно було визнано переможцем по конкурсу № 5.
Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі № 380/487/20 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
12 жовтня 2020 року на адресу суду надійшли клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що у представника підозра на корона вірус.
При цьому, клопотання сторони про відкладення розгляду справи, у зв'язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України на території України карантину з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції, на думку апеляційного суду, необхідно відхилити, оскільки відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів
Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов'язковою та судом така обов'язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень позивача викладених у апеляційній скарзі. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що посилання представника на підозру у захворюванні не підтверджено жодними доказами.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними засобами доказування не підтвердив, що оскаржуваним наказом порушено його персоніфіковані суб'єктивні права або охоронювані законом інтереси, не навів, в чому безпосередньо полягає порушення його прав та які конкретні негативні наслідки настали безпосередньо для позивача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення. Безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення, оскільки воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.
Оскаржуваним Наказом Департаменту дорожнього господарства транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації №01 від 02 січня 2020 року, в частині визначення Товариства з обмеженою відповідальністю “Успіх БМ” переможцем на об'єкті конкурсу №5, на маршрутах №116 та №250 не порушені індивідуально визначені права чи інтереси позивача позивачем обрано не правильний спосіб захисту, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт”, Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 (зі змінами), розпорядження першого заступника голови облдержадміністрації від 07.06.2019 №584/0/5-19 “Про надання повноважень з організації перевезень на автобусних маршрутах”, протоколу №1 засідання обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі території області від 23/26 грудня 2019, наказом Департаменту від 02.01.2019 №01 визнано згідно переліку переможцем конкурсу на об'єкті №5 - ТзОВ “Успіх БМ”.
ТзОВ “Миколаївське АТП-24627” вважає висновок комітету в цій частині помилковим, а вищевказаний наказ протиправним у зв'язку з чим звернулося до суду з цим позовом.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини третьої статті Закону №2344-III перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 43 Закону № 2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Частина 1 статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 N 2344-III (далі - Закон № 2344-III): Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Частина друга статті 45 Закону № 2344-III містить перелік автомобільних перевізників, які не допускаються до участі у конкурсі, а саме:
- визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб'єкта господарювання;
- подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію;
- не відповідають вимогам статті 34 цього Закону;
- передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.
Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначається Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі - Порядок № 1081).
Згідно з пунктом 17 Порядку № 1081 у конкурсі можуть брати участь підприємства (організації), які відповідають вимогам, що встановлені статтею 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також умовам проведення відповідного конкурсу.
Підпункт 6 пункту 12 Порядку № 1081: Конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до п. 28 Порядку № 1081 організатор або робочий орган публікує в друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу оголошення про конкурс (крім друкованих оголошення може бути розміщено також в інших засобах масової інформації), яке повинне містити таку інформацію:
1) найменування організатора та робочого органу;
2) порядковий номер та основні характеристики кожного об'єкта конкурсу:
на міжміському маршруті - номер рейсу, початковий та кінцевий пункти маршруту, протяжність, час відправлення з кінцевих пунктів та прибуття до них, особливості періодичності виконання перевезень, рекомендовану кількість зірочок за параметрами комфортності;
на міському та приміському маршруті - номер маршруту, найменування кінцевих зупинок, кількість оборотних рейсів або кількість автобусів для забезпечення перевезень, режим руху та інтервал, особливості періодичності виконання перевезень (сезонний, у певні дні тижня тощо);
3) умови конкурсу;
4) порядок одержання необхідної інформації про об'єкт конкурсу
5) кінцевий строк прийняття документів для участі в конкурсі;
6) найменування організації, режим її роботи та адреса, за якою подаються документи для участі в конкурсі;
7) місце та дата одержання бланків документів для участі в конкурсі;
8) місце, дата та час початку проведення засідання конкурсного комітету;
9) розмір плати за участь у конкурсі;
10) телефон для довідок (електронна адреса або адреса веб-сайту) з питань проведення конкурсу.
Пунктом 37 Порядку № 1081 визначено, що організатор перевіряє достовірність інформації, викладеної у заяві та документах визначених пунктом 29 цього Порядку.
Пункт 46 Порядку № 1081: Переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.
Абзац 2 пункту 2 Порядку № 1081: конкурсний комітет - постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу.
Абзац 4 пункту 2 Порядку № 1081: організатор - орган виконавчої влади, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, який самостійно або із залученням робочого органу проводить конкурс.
Абзац 1 пункту 22 Порядку № 1081: Персональний склад конкурсного комітету затверджується організатором, який призначає голову, його заступника та секретаря.
Абзац 1 пункту 23 Порядку № 1081: До складу конкурсного комітету входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Укртрансінспекції, Державтоінспекції та громадських організацій. При цьому кількість представників громадських організацій, діяльність яких пов'язана з автомобільним транспортом, повинна становити не менш як 50 відсотків загальної кількості представників громадських організацій.
Пункт 8 Порядку № 1081: Рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом. Рішення конкурсного комітету обов'язкове для виконання організатором, крім випадків, передбачених пунктом 54 цього Порядку.
Згідно з п. 10 Порядку № 1081 організатор перевезень затверджує умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Згідно з п. 29 Порядку № 1081 для участі у конкурсі перевізник-претендент подає окремо щодо кожного об'єкта конкурсу документи, визначені статтею 46 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за формою згідно з додатками 1- 4.
Відповідно до ст. 46 Закону України “Про автомобільний транспорт” для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи: заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент; відомості за підписом суб'єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником; відомості про додаткові умови обслуговування маршруту; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.
Згідно з п. 37 Порядку № 1081 достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.
Відповідно до п. 46 Порядку № 1081 організатор перевезень визнає переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах того перевізника-претендента, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів, підготовлених конкурсним комітетом.
Згідно з п. 49 Порядку № 1081, рішення про результати конкурсу оформляється протоколом, який підписується головуючим, секретарем та присутніми членами конкурсного комітету і подається організатору перевезень протягом п'яти робочих днів.
Організатор перевезень протягом десяти робочих днів від дати надходження протоколу конкурсного комітету опрацьовує матеріали проведеного конкурсу з перевезення пасажирів та у разі відсутності зауважень до порядку проведення конкурсу приймає рішення окремо за кожним об'єктом щодо переможця чи переможців конкурсу, а також того, хто зайняв друге місце у разі проведення конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах.
Як підтверджено матеріалами справи, на об'єкті конкурсу №5, маршрути №116 Львів АС-5 - Пустомити (вул. Гайдамацька) ч/з Липники (2 автобуси); №250 Львів АС -3 Бродки -Глухівець - Миколаїв (вул. Шептицького, 26) (1 автобус).
Щодо посилань апелянта, що оскільки на об'єкті конкурсу наявні два маршрути, а у нього наявні дві матеріально-технічні бази, то відповідно і бали повинні були нараховуватися йому з урахуванням вказаних обставин за кожну з них, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 42 Порядку №1081 у разі коли на один з об'єктів конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах претендує два або більше перевізники-претенденти, конкурсний комітет визначає переможця з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів та подає пропозиції організатору перевезень.
Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах, є підставою для подання пропозицій організатору перевезень для визначення переможця конкурсу.
У разі подання на участь у конкурсі з перевезення пасажирів за одним із об'єктів конкурсу на міжобласних автобусних маршрутах двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет подає організатору перевезень пропозицію щодо визначення переможцями конкурсу всіх перевізників, які відповідають вимогам статей 45 і 46 Закону України “Про автомобільний транспорт” та цього Порядку.
Перелік показників нарахування балів за системою оцінки пропозицій автомобільних перевізників-претендентів (на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах) визначений додатком №5 до Порядку №1081.
За наявність матеріально-технічної бази, на якій забезпечується проведення медичного огляду водіїв, їх стажування та інструктажі, а також огляд технічного стану автобусів та їх зберігання у разі розміщення такої бази на відстані не більш як 20 кілометрів від місця формування рейсу) (бали нараховуються за інформацією Укртрансбезпеки відповідно до бази ліцензійного реєстру) нараховується 15 балів.
З аналізу наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що бали нараховуються у пропорції 1 об'єкт - 1 матеріально-технічна база і кількість нарахованих балів не залежить від кількості маршрутів включених до одного об'єкта конкурсу; при нарахуванні балів необхідно враховувати наявність встановленої на відстані до 20 км матеріально-технічної бази на будь-якому маршруті який входить до об'єкта
Отже доводи апелянта щодо порушення порядку нарахування балів при проведенні конкурсу щодо об'єкта №5 є помилковими.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське АТП-14627" залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі № 380/487/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді В. С. Затолочний
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 15.10.2020 року