Справа № 240/863/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна
Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.
01 жовтня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
позивача, представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (місце ухвалення рішення - м.Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1700 о/с від 28.12.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " яким на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №6 о/с від 10.01.2020 про звільнення ОСОБА_1 з поліції за п.6 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого слідчого відділу Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області зі спеціальним званням "старший лейтенант поліції";
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з дня звільнення;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 27 500 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1700 о/с від 28.12.2019 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №6 о/с від 10.01.2020 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
Поновлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді старшого слідчого слідчого відділу Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 11.01.2020.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 57491,22 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу .
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді старшого слідчого слідчого відділу Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.
У стягненні моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник позивача та позивач заперечили щодо задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення по представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що 03.07.2015 позивачка прийнята на службу до Національної поліції наказом від 11.11.2015 року №202о/с. 02.08.2019, наказом №140о/с призначена на посаду старшого слідчого Слідчого відділу Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з спеціальним званням "старший лейтенант поліції".
16.12.2019, наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області №1565 призначено службове розслідування за фактом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019060000000051 від 04.12.2019 відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та затримання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у порядку ст.208 КПК України.
28.12.2019 за результатами службового розслідування складено висновок, яким, за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині бути вірним Присязі поліцейського, п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині запобіганню вчиненню правопорушень, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині утримуватися від дій, які підривають Національної поліції України, п. 1 розділу II Правил етичної поведінки, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського, не дотримання вимог ст.ст. 9, 100, 169, 173 КПК України щодо негайного виконання ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.06.2019 № 279/3076/19 про повернення тимчасово вилученого майна - автомобіля "ОреІ Zaflra" номерний знак НОМЕР_1 , застосувати до старшого слідчого відділення Корстенського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 28.12.2019 №1700 "Про застосування дисциплінарних стягнень" до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
10.01.2020 наказом ГУНП в Житомирській області №6 о/с позивача звільнено з займаної посади згідно п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції).
Підставою для видачі наказу по особовому складу став наказ Головного управління Національної поліції у Житомирській області ГУНП в Житомирській області від 28.12.2019 №1700, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Як видно, з наказу №1700, останній винесено за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині бути вірним Присязі поліцейського, п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині запобіганню вчиненню правопорушень, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині утримуватися від дій, які підривають Національної поліції України, п. 1 розділу II Правил етичної поведінки, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського, не дотримання вимог ст.ст. 9, 100, 169, 173 КПК України щодо негайного виконання ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.06.2019 № 279/3076/19 про повернення тимчасово вилученого майна - автомобіля "Ореl Zaflra" номерний знак НОМЕР_1 .
Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стали висновки службового розслідування, проведеного за фактом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019060000000051 від 04.12.2019 відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області.
Службове розслідування за вказаним фактом призначено наказом відповідача від 16.12.2019 на підставі рапорту заступника начальника управління-начальника ВІОС УКЗ ГУНП підполковника Нікурадзе Д.А., в якому до відома начальника ГУНП в Житомирській області доведено інформацію про те, що у ході досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР №42019060000000051 від 04.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, працівниками УСБУ в Житомирській області, у порядку ст.208 КПК України, затримано старшого слідчого Слідчого відділення Коростенського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції Пашинської Г.С.
У висновку, складеному за результатами службового розслідування вказано, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК встановлено, що 17.06.2019, за фактом підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіля "Ореl Zafіa", номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , слідчим відділенням Коростенського ВП ГУНП внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019060060000769 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) та розпочато досудове розслідування. Зазначений автомобіль та свідоцтво про реєстрацію працівниками поліції було вилучено.
За результатами розгляду клопотання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайоиного суду Житомирської області від 20.06.2019 № 279/3076/19 клопотання задоволено лише в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 із забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном. У накладенні арешту на автомобіль "Opel Zafira", номерний знак НОМЕР_1 - відмовлено.
У свою чергу, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , всупереч вимог ст.ст. 9, 100, 169, 173 КПК України, не вжито заходів щодо виконання вимог ухвали суду, якою відмовлено у накладенні арешту на автомобіль, в частині негайного повернення тимчасово вилученого майна, а саме вказаного транспортного засобу.
На підставі попередньої розмови, що відбулась 30.10.2019 між старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 , у якій вона висунула останньому вимогу про надання їй неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США за вирішення питання про повернення автомобіля "Opel Zafira, 16.12.2019 у сквері парку, що по вулиці Ольгинська; 3, м. Коростень, працівниками УСБУ в Житомирській області та прокуратури Житомирської області, спільно з слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, після отримання неправомірної вигоди затримано старшого слідчого Слідчого відділення Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , яка перебувала при виконанні службових обов'язків.
Враховуючи зазначені обставини, дисциплінарна комісія дійшла висновку, застосувати до старшого слідчого відділення Корстенського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1,2,6 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції"; ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.
Пунктом 4 Розділу V Порядку встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пунктів 1,2,5 Розділу VI Порядку зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.
Згідно з ч.7,8 ст. 19 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Отже, обставини вчинення працівником поліції дисциплінарного проступку, який є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів справи встановлено, що службове розслідування було призначено за фактом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019060000000051 від 04.12.2019 відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області.
Однак, зі змісту спірного наказу слідує, що позивачка фактично була звільнена зі служби в поліції за недотримання вимоги ст.ст. 9, 100, 169, 173 КПК України щодо негайного виконання ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.06.2019 № 279/3076/19 про повернення тимчасово вилученого майна - автомобіля "Ореl Zaflra" номерний знак НОМЕР_1 .
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до абз.7 ч.2 Розділу 2 Інструкції Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України наявність даних про недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування, є окремою підставою для прийняття керівником, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, наказу про призначення службового розслідування.
Водночас, службове розслідування, на підставі висновку якого, позивача звільнено зі служби поліції, призначено у зв'язку з внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019060000000051 від 04.12.2019 відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК. Службове розслідування за фактом недотримання слідчим ОСОБА_1 вимог ст.ст. 9, 100, 169, 173 КПК України відповідачем не призначалося. Дисциплінарною комісією лише встановлювались обставини порушення позивачем ч.3 ст.368 КПК України.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до положень Дисциплінарного статуту підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з'ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.
Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Так, в матеріалах справи міститься службова характеристика старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , видана т.в.о. начальника Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, зміст якої свідчить лише про позитивні відгуки про службу позивачки, жодних скарг на неї не надходило та до дисциплінарної відповідальності позивачка не притягувалась.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Відтак, відповідачем обставини вчинення порушення вимог законодавства позивачкою не з'ясовані, вина її не доведена, а фактичні докази на підтвердження порушення службової дисципліни, внаслідок чого відбулося звільнення, відсутні.
В ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідачем не доведено наявності в діях позивачки фактів та обставин, які б можна було розцінити як порушення нею службової дисципліни, на підставі яких виникла необхідність застосувати крайній захід дисциплінарного стягнення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення позивачкою службової дисципліни, що виявилося в недотриманні вимог п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Апелянтом також не спростовано факт того що службовим розслідуванням не з'ясовувались обставини, що мають значення для його розгляду та обставини, на підставі яких позивачка звільнена зі служби в поліції.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що висновки відповідача про недотримання позивачкою вимог ст.ст. 9, 100, 169, 173 КПК України щодо негайного виконання ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.06.2019 № 279/3076/19 про повернення тимчасово вилученого майна - автомобіля "Ореl Zaflra" не може мати наслідком застосування крайньої міри дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, позаяк застосоване стягнення є непропорційним до вчиненого порушення, зокрема, внаслідок відсутності у позивачки незнятих дисциплінарних стягнень.
Відтак, спірний наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1700 о/с від 28.12.2019, яким на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з поліції, підлягає скасуванню як протиправний. Як, наслідок, підлягає скасуванню і наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №6 о/с від 10.01.2020 про звільнення позивачки з поліції за п.6 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", а порушене право підлягає захисту шляхом поновлення позивачки на посаді, з якої її було звільнено з 11.01.2020.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи, що в доводах апеляційної скарги відповідача відсутнє спростування та оскарження рішення суду першої інстанції в частині розрахунку суми стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів не здійснює перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року в цій частині.
На підставі вище викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 жовтня 2020 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.