Справа № 640/12405/20 Суддя (судді) першої інстанції: Галаган В.І.
15 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Овчаренка Павла Андрійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Овчаренка Павла Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Овчаренка Павла Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, інспектор взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Овчаренко П. А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 24 травня 2020 року серії ЕАМ № 2579460, прийнятої інспектором поліції управління патрульної поліції в Чернігівській області Овчаренком П.А., 24.05.2020 року о 10:38 год. на а/д Київ-Чернігів-Н. Яриловичі 113 км. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Рено», державний номер НОМЕР_1 , в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» рухалась зі швидкістю 101 км/год., чим перевищила дозволену швидкість руху на 51 км/год. та порушила п. 12.4 ПДР України, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24 травня 2020 року застосовано відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с. 3)
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як зазначає стаття 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 286 КУпАП).
Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Слід зазначити, що лише наявність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може розцінюватися як беззаперечний доказ вчинення водієм правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом до апеляційної скарги було долучено відеозаписи та фотознімки на диску DVD, як докази правомірності винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Овчаренка Павла Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Справу призначено у відкритому судовому засіданні 30 червня 2020 року на 11 год. 00 хв. (а.с. 13-14).
Відповідно до даних трекінгу Укрпошти станом на 30 червня 2020 року 11 год. 58 хв. ухвала судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2020 року про відкриття провадження та призначення справи до розгляду отримана апелянтом 24 червня 2020 року (а.с. 19). Дані обставини щодо отримання 24 червня 2020 року ухвали судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2020 року апелянт підтверджує також в своїй апеляційній скарзі.
В судове засідання суду першої інстанції апелянт не з'явився, додаткових клопотань щодо продовження строку для подачі відзиву або відкладення розгляду справи апелянтом подано не було.
Відповідно до дати на штемпелі поштового конверта відзив на позовну заяву у справі № 640/12405/20 апелянтом відправлено лише 26 червня 2020 року.
З огляду на вищезазначене, колегія судді доходить висновку про те, що в силу ч. 4 ст. 308 КАС України апелянт не надав доказів неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Чернігівській області ДПП Овчаренка Павла Андрійовича залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.